
- •3. Бурові Установки.
- •21. Основні вузли бурової лебідки.
- •26. Ротори.
- •32. Обладнання для приготування бурового розчину.
- •35. Типи та область застосування турбобурів.
- •36. Гідробури.
- •37. Електробури.
- •52.Коробки зміни передач.
- •53. Глибинні установки для глибинного і структурно-пошукового буріння.
- •56. Організація робіт по охороні праці на підприємствах бур робіт.
35. Типи та область застосування турбобурів.
Турбобур представляє собою гідравлічній вибійний двигун з багатоступінчастою турбіною що призначений для буріння свердловин в різних геологічних умовах. Енергія яка необхідна для роботи турбобура доставляється потоком рідини, яка в турбіні перетворюється в механічну енергію обертання валу який на кінці має долото. Різноманітні умови в яких працюють турбобури привели до необхідності створення різних конструктивних різновидностей. Деякі однотипні турбобури мають подібну конструкцію відрізняються лише габаритами.
Турбобури випускаються:
З металевими цільнолитими турбінами.
З металевими турбінами точного лиття (ТЛ).
За складальними турбінами з металевих ступиць і пластмасових проточних частин (П).
З гумово-металевими опорами з провулканізованої гуми.
З гумово-металевими опорами та змінними вкладишами (СР).
З опорами кочення (На початку А або в кінці Ш).
Турбобури Т12 – одно-секційні з числом ступенів: 100 -200, та зовнішнім діаметром: 240, 215, 196,172 мм. Призначені для буріння вертикальних та похилих свердловин до 2000 м.
Турбобури Т12МЗК – укорочені, для буріння сильно-викривлених багато вибійних і горизонтальних свердловин. Число ступенів: 30 і 60. Зовнішній діаметр: 215,172 мм.
Турбобури ТС – для буріння глибинних свердловин, мають 200 та більше ступенів (до 4-х секцій). Зовнішній діаметр: 240, 215, 195, 172, 127, 104 мм.
Турбобури КТД - колонкові турбодолота. Зовнішній діаметр: 238, 212, 196,17, 154, 127 мм.
Турбобури ТСШ – при бурінні глибоких свердловин. Використовуються як при роботі з вибійними долотами так із алмазними та гідромоніторними долотам. Зовнішній діаметр: 240, 192, 185, 164 мм.
Турбобури А8Н – для буріння вертикальних та похилих свердловин. Зовнішній діаметр: 195 мм двох секційному.
Турбобури 1ШШ – для роботи з турбінними секціями шпиндельних турбобурів, в замін шпинделя з гумо-металічною опорою. Зовнішній діаметр: 240, 195мм.
36. Гідробури.
Об’ємні вибійні двигуни що забезпечують буріння без обертання колони бурових труб. Гідробур має нерухомий статор та рухомий ротор який представлений у вигляді гвинта. Зубців статора завжди на 1 більше ніж зубців ротора, в результаті чого гвинт перекочується по зубцям статора, що заповнює замкнуті порожнини. В цих порожнинах тиск може бути і високим і низьким. Порожнина може мати рідину з високим і низьким тиском. Гвинт обертаючись має зміщення по осі в одну та іншу сторону. Компенсація зміщення гвинта здійснюється за допомогою двосторонньої муфти яка кріпиться до валу шпинделя.
Основні параметри гідробурів:
Обертовий момент
Частота обертання
37. Електробури.
Електробури використовуються для обертання бурильного долота і представляє собою вибійний двигун 3-х фазного змінного струму. Обладнання на БУ таке ж саме як і при бурінні турбобурами, додатково використовується трансформатор, електроенергія від якого потрапляє до кінцевого струмоприймача, який розміщується пі вертлюгом. Буріння свердловин за допомогою електробурів здійснюється на 5000м.
Переваги:
Основні технічні параметри електробурів не залежать від кількості та якості БР.
Технологічний процес регулювання основних параметрів здійснюється з поверхні.
Недоліки:
Необхідно забезпечити подачу двох видів енергії (електричної та пневматичної).
Більш складна конструкція ніж турбобура.
Електробур складається з маслозаповненого електродвигуна та шпинделя. Вал електродвигуна з’єднаний за допомогою зубчастої муфти з валом шпинделя. В нижній частині валу шпинделя передбачається різьба що з’єднує долото. Активний момент валу двигуна передається на долото. Мастило в електродвигуні та шпинделі має на 0,2-0,3МПа тиск більший ніж тиск бурового розчину, щоб не допустити попадання бурового розчину в середину електродвигуна. Для поповнення мастила в електродвигуні, шпинделі та змащенні ущільнень використовуються лубрикатори.
Струм до електробуру підводиться кабелем. За допомогою якого передається буровій колоні, а потім і самому електробуру. Кожна бурильна труба в свердловині має кабель, в верхній частині – стержень, а в нижній – муфта.
Труби використовують лише з висадженими на зовні кінцями.
38. СПО.
Об’єми СПО залежать від довжини свічок які спускаються та піднімаються.
Розраховують довжину труб що спускаються та піднімаються при заміні долота за всі рейси.
Глибина свердловини яка буриться є прохідною на одне долото, яка для кожного долота різна, та залежить від матеріалу долота, глибини свердловини, пласту тощо.
При бурінні свердловини розраховують криві проходи.
39. Призначення і конструкцію елеваторів, штропів, бурових ключів.
Елеватори призначені для захоплення свічки під замок при СПО.Вони бувають ковані і литі, а також автоматичні, напівавтоматичні і механічні.
Штропи являються проміжною ланкою між проушинами елеватора і допоміжними рогами гака. Штропи бувають: двох віткові і одновіткові.
40. Охарактеризуйте комплекс механізмів МСП-2.
використовується для механізації процесів при СПО в результаті чого зменшується час на буріння свердловини і полегшується праця робітників.КомплексМСП-2 передбачає:пневматичний клиновий захват вбудований в ротор,бур ключ ПБК-3,механізм захвату і перенесення свічок, механізм для автоматичної розстановки свічок на підсвічник.Комплекс механізмів працює за допомогою стиснутого повітря під тиском 0.6-0.9 МПа.
41. Опишіть експлуатацію механізмів МСП-2.
Підйом при включенні бур лебідки одночасно включ ПКЗ по пійдому клинців. В цей час механізм захвату встановлює свічку на підсвічник. При підняті свічки на необхідну відстань ПКЗ утримує бурильну колону. Механізм захвату рухається за черговою свічкою, і захвачує її, і в цей час ПБК розкручує замкове з’єднання.
Спуск: механізм захвату забирає свічку з підсвічника, переносить і встановлює по центру свердловини, після чого ПБК скручує замкове з’єднання при цьому механізм захвату переміщується за черговою свічкою, процес повторюється.
42. Комплекс механізмів АСП-3.
Комплекс механізмів АСП-3 скорочує час на проведення СПО і полегшує працю робітників.Асп-3 забезпечує:суміщення в часі спуско-підйому колони бур труб(незавантаженого елеватора з установкою свічок на підсвічник,винисення їх з підсвічника,а також операції по скруч і розскруч свічок).механізація скруч і розскруч бур труб. механізація встановлення свічок на підсвічник і винесення їх до центру свердловини. автомитизацію при управлінні елеватором при захваті і звільненні ним колони бур труб.
Управління таким комплексом забезпечує 3 пульти керування:робота бур лебідки і ПКР, робота ключа АКБ-3,робота механізму захвату і перенесення свічок і механізму при підйому свічок.
43. Конструкція основних механізмів комплексу АСП-3.
Комплекс механізмів АСП-3М складається: пульт управління, ключ АКБ-3М. пневаматичний клиновий захват, підсвічник, автоматичний елеватор. суцільний талевий блок. центратор. малазин(механізм що забезпечує утримання свічок у верхній частині при розміщенні їх на підсвічнику). кронблок з неспіввісним розміщенням осей. допоміжний шків. механізм перенесення свічок. механізм при підйому свічок.
44. Експлуатація комплексу механізмів АСП-31.
Талевий блок з елеватором займають крайнє нижнє положення. Елеватор закріплюється на замковому з’єднанні бур труб. ПКР працює,АКБ-3М не працює. МЗ і ПС взявши свічку не центру свердловини прямує до підсвічника.2.ТБ з елеватором піднімаються вгору АКБ і ПКР не працюють. МЗ і ПС переносить свічку до підсвічника.3.Тб з елеватором прямує вгору. АКБ і ПКР не працюють, МЗ і ПС встановлює свічку на підсвічник.4.ТБ з елеватором займає крайнє верхнє положення. АКБ не працює. ПКР працює, МЗ і ПС встановив свічку на підсвічник.5.ТБ з елеватором спускається вниз. ПКР працює. АКБ підходить до замкового з’єднання. МЗ і ПС прямує за черговою свічкою.6ТБ і елеватор переміщується вниз. АКБ від’єднує замкове з’єднання. ПКР працює, МЗ і ПС прямує за черговою свічкою.7.ТБ з елеватором-крайнє нижнє положення АКБ і ПКР не працюють. МЗ і ПС захопив свічку, механізм при підйому свічок при підняв свічку на висоту замкового з’єднання.
45. ПВО.
ПВО призначене для уникнення газонафтопроявів та недопущення відкритого фонтанування при бурінні свердловини. Доведено, що існує закон розпреділення тисків в надрах і при поглибленні на кожні 10 м здійснюеться підвищення тиску на 0.1МПа, але існують пласти з аномально високими або низьким тисками, тому виникає необхідність ПВО.
Вимоги: забезпечування протягування провертанню бур труб із замками і обсадних колон з муфтами. забезпечення надійної герметичності свердловини при наявності або відсутності бур труб. забезпечення під’єднання насосних або цементувальних агрегатів з метою протиску на пласт.
Пво має стволову частину (хрестовина, превентори, надпревенторна котушка і жолоб.) і лінії маніфольду з КВП і пульти управління(2).Превентори випробовують на герметичність (роб тиск ), на міцність.
Пво має 2 пульти керування: основний 10м від гирла, Допоміжний (біля поста бурильника)
46. Плашковий превентор.
Плашкові превентори призначені для герметизації гирла свердловини при наявності або відсутності в них колони бур труб. Плашковий превентор має види плашок: трубні-для перекриття міжтрубного простору між бур і обсадними колонами. Глухі-для перекриття свердловини при відсутності бур труб в них. спеціальні-для пере різання колони бур труб при необхідності герметизувати гирло свердловини. Недоліком є недостатня герметизація міжтрубного простору при протягуванні бур труб із замками і обсадних колон із муфтами.
47. Універсальний превентор.
універсальний превентор усуває недолік плашкового. керування універсальним превентором здійснюється гідравлічним методом за 30 сек.
Склад: шпильки. кришка. болти. ущільнення. гумово-металічна манжета. Ущільнення. Ущільнення. штуцер. ступінчатий плунжер. проушини. ущільнення. Ущільнення. штуцер. металічна втулка. Ущільнення. Ущільнення. корпус. металічне ущільнююче кільце. Шпильки
48. Обертовий превентор.
обертові превентори використовуються при продувці свердловини стиснутим повітрям ,промивки свердловин сировинним розчином і зворотній промивці свердловин. складається:вкладиші.ШПМ.підшипники.патрон.підшипники,ствол.корпуст.азбографітне ущільнення. самоущільнююча манжета. швидкоз’ємний пристрій. тяга. рукоядка. пульт керування.
49. Експлуатація ПВО бур установок.
ПВО один із відповідальних видів обладнання від якої залежить не тільки доля свердловини але й життя людей. В процесі ПВО такі види робіт: слідкують за кріпленням різьбових з’єднань. за станом гумових ущільнень плашок. не менше одного разу в місяць перевіряють тиск азоту в акумуляторі при необхідності до заправляють до тиску 6,5 МПа. не рідше 1 раз в 3 місяці перевіряють масло гідросистеми на вміст механічних домішок. не менше ніж 2 рази в місяць відкривають кришки плашкових превенторів і промивають порожнини плашки. не менше одного разу в 2 роки міняють ущільнення превенторів і гідро управління. при відключенні подачі пару зливають конденсат. не рідше одного разу в місяць перевіряють рівень масла в баці. дотримання карти змащення.
50. Приводи БУ.
Приводом БУ називають Сукупність механізмів які електричну енергію або енергію палива перетворюють в механічну енергію або енергію і за допомогою передаточних механізмів забезпечують переміщення чи обертання відповідних механізмів. Приводи бувають: головний і допоміжний. приводи поділяються на: автономні, неавтономні. бувають групові, індивідуальні, змішані.
51. Механічні передачі.
Ланцюгові. В буровому обладнанні використовуються тільки багаторядні втулочно-роликові привідні ланцюги з кроком 25,4-63,5 мм. З числом рядів 1-10.Переваги: можливість передавати потужність до 3000кВт при міжосьових відстанях до 3м.
Недоліки: нерівномірність обертання ведучого і веденого валів. биття незавантаженої вітки ланцюга. необхідність виконання монтажних робіт. необхідність змащення в залежності від умов роботи.
Клинопасові передбачені в БУ дуже широко.
Одна клинопасова передача може забезпечувати великі потужності до (600кВт)при міжосьових відстанях до 4 м. і частоті обертання до 1200 об/хв. Для забезпечення роботи таких передач використовують комплекти пасів до 22 штук. недоліки: необхідність попереднього натягнення пасів, що забезпечує навантаження на вали і підшипники. заміна клинових пасів у польових умовах затруднена. менший ККД ніж у ланцюгових. Клинові передачі передбачають клинові паси нормального перерізу і вузькі паси.
Клинові паси нормального перерізу використовуються при швидкості роботи передачі до 30 м/с. А вузького профілю до 50 м/с. Ефективність роботи передач залежить від правильності зберігання і транспортування пасів.