21. Основні вузли бурової лебідки.

Станина. Забезпечує розміщення основних вузлів бурової лебідки; значно скорочує час на монтажо-демонтажні роботи; полегшує транспортування.

Станина є металевою зварною конструкцією з длинномірних матеріалів та листового заліза що забезпечує розміщення масляних ванн та захисних кожухів.

Підйомний вал. В деяких лебідках єдиний забезпечує розміщення підйомного барабану, поверхня якого може бути гладенькою, або з виямками під необхідний діаметр канату.

З двох сторін такого валу розміщується ШПМ для включення швидкостей а також для приводу ротора. З однієї сторони валу розміщується зубчаста муфта для з’єднання з допоміжними гальмами.

Підйомний вал розміщується в стійках за допомогою корінних підшипників.

Трансмісійний вал. Використовується для сприйняття 1-ї або 2-ї швидкості. Він може використовуватись для забезпечення приводу ротора, тому трансмісійний вал має певну кількість зірочок.

Трансмісійний вал розміщується в стійках за допомогою корінних підшипників.

Проміжний вал. Використовується для виконання допоміжних операцій на буровій.

Він передбачає фрикційну котушку та ряд зірочок які використовуються для:

Передачі певної кількості швидкостей на підйомний вал.

Приводу подачі долота.

22. Гальмівна система БЛ.

Бурова лебідка передбачає наявність основних та допоміжних гальм. Основні гальма виконуються стрічкового або колодочного типів.

Для повної зупинки бурової лебідки або зупинки на тривалий час а також в тому випадку, якщо допоміжні гальма не справляються з даною ситуацією. Допоміжні гальма можуть бути гідродинамічні або електромагнітні.

Призначення гальм: для контролю швидкості обертання підйомного валу лебідки, управління гальмами може здійснюватися від механічного, пневматичного або електричного приводів та бути ручним або автоматичним.

23. Гідродинамічні гальма.

24. Електромагнітні гальма.

25. Вертлюги.

Вертлюг являється проміжною ланкою між буровим рукавом та бурильною колоною. Призначений для подачі бурового розчину на вибій свердловини, та забезпечує вільне обертання колони при роторному способі буріння.

При бурінні свердловини вертлюг розміщується над гирлом, за допомогою штропа кріпиться на основному рогові гака, або на спеціальній підвісці при використанні комплексу АСП.

Вимоги:

Розміри не повинні заважати його вільному переміщенню вздовж вишки при нарощування колони.

Швидкозношувані деталі повинні розміщуватись в легкодоступних місцях для обслуговування вертлюгів в умовах бурової.

Пристрої для змащення повинні забезпечувати змащення та охолодження поверхонь тертя, та легкість зміни мастил.

Пристрій для під’єднання до гака повинен забезпечувати легкість розміщення як над гирлом так і в шурфі.

Всі вертлюги подібні, головною різницею є габаритні розміри які змінюються в залежності від основних параметрів.

Основні параметри:

Допустиме навантаження в кН.

Максимальний тиск рідини що перекачується в МПа.

УВ-250 У-уралмашзавод, В-вертлюг, 250-допустиме навантаження (2500кН)

Вертлюг складається: 1перевідник, 2нижня кришка, 3,10радіальні підшипники, 4корпус, 5ствол, 6,9упорні підшипники, 7палець, 8стопорний пристрій, 11відвід, 12штроп, 13ущільнення, 14верхня кришка, 15втулка підшипника.

Враховуючи те що вертлюги несуть велике навантаження та працюють з високими тисками, такі деталі як штропи та стволи виконують з легованих сталей типу: 40Х; 39ХГН, методом вільної ковки що забезпечує їх високу міцність.

Для приєднання вертлюга до металевих трубопроводів використовують бурові шланги 18м та 10м, які розраховані на тиск від 4 до 100МПа. Для забезпечення міцності шлангів вини поєднують гумові шари з металічним обплетенням.