
- •15.Психологія соціальних класів.
- •16.Психологія етнічних груп.
- •17.Психологія масових явищ.
- •18.Психологічні особливості великих стихійних груп.
- •19.Суперетноси та субетноси.
- •20.Основні напрями етнопсихологічних досліджень.
- •21.Маргінальний статус індивіда і адаптивні реакції.
- •22.Етнічні символи. Їх різновиди.
- •23.Механізми етнічної символізації.
- •24.Етнічні стереотипи і забобони.
- •25.Різновиди стереотипів, механізми виникнення.
- •1. Характерні мовним стереотипам:
- •2. Характерні етнічним стереотипам:
- •26.Особистісна самосвідомість і її структура.
- •27.Самозахист особистої “я-концепції”.
- •28.Групоцентризм.
15.Психологія соціальних класів.
Соціальні класи — великі соціальні спільності людей, які різняться місцем в історично зумовленій системі суспільного виробництва, ставленням до засобів виробництва, роллю в суспільній організації праці, а отже способами одержання і розмірами суспільного багатства.
Майнове розшарування людей описували давньогрецькі мислителі Платон, Арістотель, Евріпід. Сутність класів і класових відносин досліджували французькі історики Франсуа Гізо (1787—1874) і Огюстен Тьєррі (1795—1856), англійський політекономіст Адам Сміт (1723—1790) і француз Давид Рікардо (1723—1772). Учення про класи, в основу якого покладено економічний чинник, є одним з найбільших надбань марксизму.
Макс Вебер сповідуючи концепцію соціальної дії, вважав класами великі групи людей, об'єднаних на основі інтересів у сфері виробництва, соціального життя, політики.
Сучасна соціальна наука, характеризуючи соціальну структуру суспільства, часто поряд з поняттям “клас” використовує поняття “соціальна страта”.Соціальна страта (лат. stratum — шар, пласт) — конституйована у соціальній структурі суспільства спільність, що об'єднує людей на певних загальних позиціях чи на основі спільної справи, протиставляючись іншим угрупованням.
Оскільки класи є особливими стійкими соціальними групами, то їх сутнісні ознаки взято за головний критерій при визначенні історичних типів суспільства, хоч такий підхід не можна вважати абсолютним, адже розвиток людства у постіндустріальну епоху не цілком вписується у класові схеми.
До соціально-психологічних ознак класів належать:
— соціальний статус, який означає місце в соціальній ієрархії;
— певний спосіб життя, його якість і стиль;
— шкала цінностей, соціальні почуття, система класових потреб та інтересів, класовий ідеал;
— традиції, установки, картини світу, стереотипи, звички, особливості спілкування;
— соціальна етика, жаргон.
Сутність соціально-психологічного підходу полягає у з'ясуванні зв'язку між психологічними характеристиками класу як соціальної групи та взірцями поведінки людей, що його утворюють.
Одним із найважливіших елементів класової психології є класові потреби. Адже кожен клас характеризують конкретна структура потреб, відповідні матеріальні і духовні блага. Чільне місце в емоційній сфері класової психології посідають інтереси. Зміст класових інтересів похідний від системи відносин, до якої належить конкретний клас у конкретному типі суспільства. Соціальний інтерес — властивість соціальної спільності, рушійна сила поведінки та діяльності будь-якого соціального об'єкта. Класові інтереси взаємодіють, співвідносяться з особистими. Безумовно, класові інтереси не є лише сумою особистих інтересів.
Кожний соціальний клас відтворює певну систему поведінки, комплекс цінностей, інтересів і норм, стиль життя. Водночас він культивує і свої цінності, моделі поведінки, ідеали. Ідеал (в соціально-психологічному аспекті) є вищою формою спонукування соціальної діяльності, образним відтворенням певного реального чи нереального бажаного явища. Він втілює класові цілі, ставлення до майбутнього.