Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Полтавський національний педагогічний університет
імені В.Г. Короленка
Кафедра теорії та методики технологічної освіти
Методичні вказівки
З ВИКОНАННЯ, ОФОРМЛЕННЯ ТА ЗАХИСТУ КУРСОВИХ РОБІТ З ОСНОВ ДОМАШНЬОГО ГОСПОДАРЮВАННЯ
-
Напрям підготовки:
6.010103 Технологічна освіта (технічна та комп’ютерна графіка)
Спеціальність:
7.01010301 технологічна освіта
Освітньо-кваліфікаційний рівень: Спеціаліст
Полтава 2012 рік
Методичні вказівки укладено відповідно до програми навчальної дисципліни „Основи домашнього господарювання з методикою навчання” для підготовки фахівців освітьо-кваліфікаційного рівня „Спеціаліст” спеціальності „Технологічна освіта”.
У методичному посібнику представлено основні положення, пов’язані з організацією, підготовкою, написанням та захистом курсових робіт з основ домашнього господарювання студентами освітньо-кваліфікаційного рівня „Спеціаліст”.
Посібник призначений для викладачів та студентів – випускників факультету технологій та дизайну, а також може використовуватися при підготовці наукових публікацій.
УКЛАДАЧ:
Кудря О.В., доцент кафедри теорії та методики технологічної освіти
РЕЦЕНЗЕНТИ:
Павх С. П. – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри технологічної освіти Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка;
Борисова Т.М. – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри основ виробництва та дизайну Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка
Затверджено на засіданні кафедри теорії та методики технологічної освіти
Протокол від “30” серпня 2012 року № 1
Зміст
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
1. ВИБІР ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕМИ РОБОТИ . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
2. СТРУКТУРА методичної частини КУРСОВОЇ РОБОТИ . . . . 7
3. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА КУРСОВОЇ РОБОТИ . . . . . . . . . . . . . . . . . 14
4. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОВЕДЕНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 15
5. ЕТАПИ РОБОТИ З МЕТОДИЧНОЇ РОЗРОБКИ ТЕМИ . . . . . . . . 16
6. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ . . . . . . . . . . . . . 20
7. ЗАХИСТ ТА ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ . . . . . . . . . . . . . 25
8. ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ . . . . . . . . . . . . . . . . 28
9. Рекомендована література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Підготовка шкільної молоді до участі в матеріальному виробництві потребує висококваліфікованих педагогічних кадрів з високим теоретичним і практичним рівнем, високою мобільністю та морально-вольовими якостями. Саме підготовці таких кадрів належить провідне місце при навчанні студентів за спеціальністю “Технологічна освіта”.
Згідно з навчальним планом курсова робота з основ домашнього господарювання виконується студентами 5 курсу протягом десятого семестру, враховуючи результати навчально-педагогічної практики дев’ятого семестру. Конкретні терміни виконання курсової роботи визначаються графіком навчального процесу.
Курсова робота з основ домашнього господарювання є дослідницькою за своїм характером і передбачає інтеграцію раніше отриманих знань з дисциплін «Технологічний практикум», «Декоративно-прикладна творчість», «Технічна творчість», „Педагогіка”, „Психологія”, „Професійна педагогіка”, “Методика трудового і професійного навчання”, а також використання цих знань у галузі професійної діяльності вчителя технологій, що працюватиме у системі загальної середньої освіти.
Метою виконання курсової роботи є формування професійно-педагогічного мислення на основі інтеграції знань з основ домашнього господарювання, спеціальних дисциплін, психології, педагогіки, методики трудового та професійного навчання.
Для найбільш повного здійснення вказаної мети завдання по курсовій роботі складено так, що при його виконанні необхідно звернутися до всіх основних розділів курсу “Основи домашнього господарювання”, враховувати базові знання з курсу “Методика трудового та професійного навчання”, звертатися до методичної літератури, до практичного досвіду роботи загальноосвітніх шкіл. Курсова робота складається з трьох частин.
У першій частині здійснюється
Друга частина курсової роботи
У третій частині здійснюється планування навчальної роботи за обраною темою, визначається місце та значення теми в навчально-виховному процесу учнівської молоді, здійснюється передбачає опис змістового наповнення теми та розробка практичної частини заняття.виконується методична розробка і проектно-технологічна документація для оснащення навчального процесу в умовах загальноосвітніх шкільних навчальних закладів і вносяться пропозиції щодо найбільш доцільного їх використання.
Курсова робота включає пояснювальну запистку і пакет метдодичних робробок за темою. Об’єм пояснювальної записки не обмежується і складає в середньому 35…45 сторінок. Зміст додатків та практичної частини визначається конкретним завданням.
Методика роботи над курсовою роботою включає такі завдання:
1) вибрати тему курсової роботи;
2) підібрати і вивчити літературні джерела з теми дослідження;
3) уточнити завдання, зміст, об’єм і методику виконання курсової роботи під час опрацювання літератури;
4) скласти розгорнутий план курсової роботи;
5) визначити апарат методичного дослідження (актуальність вибраної теми, об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження);
6) виконати огляд домоведення як науки вивчення домашнього середовища та оточуючого соціуму;
7) здійснити характеристику елемента соціально-побутового орієнтування.
6) вивчити педагогічний досвід роботи викладачів та майстрів виробничого навчання, відображеного в методичній літературі і журналі «Трудова підготовка в закладах освіти» та інші з наступним їх аналізом;
7) провести спостереження за роботою викладачів, майстрів виробничого навчання в період педагогічної практики, аналіз його результатів і використання в курсовій роботі;
8) написати основну частину курсової роботи;
9) розробити план-конспект уроку з додатком навчально-технологічної документації;
10) зробити загальні висновки з курсової роботи, детально описати отриманий результат;
11) захисти курсову роботу.
У результаті виконання курсової роботи розв’язуються завдання з формування у майбутніх учителів технологій таких умінь:
– підбирати і аналізувати психолого-педагогічну літературу;
– проводити вивчення педагогічного досвіду та інтерпретувати його результати при розв’язанні педагогічних задач;
розробляти методичні рекомендації, направленні на вивчення окремих тем навчальних програм або вирішення конкретної педагогічної проблеми.
1. ВИБІР ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕМИ РОБОТИ
Орієнтована тематика курсових робіт пропонується кафедрою (див. розділ 8). Студент обирає тему, виходячи з власних інтересів та нахилів. Але тема може бути запропонована і самим студентом за узгодженням з викладачем, що може виконувати функції наукового керівника. Обрана тема реєструється на кафедрі у спеціальному журналі, призначається керівник, який складає студенту письмове завдання.
При обранні теми студент повинен враховувати, що курсова робота з основ домашнього господарювання в майбутньому може стати логічною частиною дипломного проекту.
Приклад форми завдання для студента наведений в додатку Б.
2. СТРУКТУРА ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Вступна частина курсової роботи містить характеристику основних компонентів науково-методичного апарату дослідження: актуальність роботи з вказанням проблеми, на вирішення якої спрямована робота, об’єкт дослідження, предмет дослідження, мету курсової роботи, завдання роботи, методи дослідження та вирішення поставлених завдань, гіпотезу про шляхи досягнення мети.
Обгрунтування актуальності проблеми передбачає розкриття важливості даної проблеми в умовах сьогодення, розв’язання проблеми включає висвітлення кількох позицій. Перш за все, сучасний стан домоведення як науки вивчення домашнього середовища та оточуючого соціуму. Необхідним є і посилання на державні документи, в яких визначаються або закладаються соціальні замовлення в галузі освіти, а також вирішуються питання навчально-виховної спрямованості даної проблеми. Акцентувати увагу на розкритті державного розуміння тих завдань, що вирішує вчитель, школа в справі трудового та професійного навчання і виховання, політехнічної підготовки учнів до розумової і фізичної праці; вимоги науково-технічного прогресу до робітників сучасного виробництва; сучасні вимоги до змісту і методики викладання конкретних тем і розділів трудового та професійного навчання; місце теми (розділу) в комплексі змісту навчання предметів закладу освіти; актуальність роботи з вказанням проблеми, на вирішення якої спрямована робота.
Визначаючи об'єкт, треба окреслити коло проблем або галузь реалізації даного дослідження. В той же час предмет визначає аспект розгляду, дає уявлення про світ розгляду об'єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти і функції об'єкта розкриваються. Іншими словами, об'єктом виступає те, що досліджується, а предметом – те, що в цьому об'єкті дістає наукове пояснення. Об'єкт дослідження – це сукупність споріднених елементів, серед яких виділяється один як предмет дослідження..
Мета курсової роботи полягає у дослідженні елемента соціально-побутового орієнтування та розкритті можливостей навчання основам домашнього господарювання підростаючого покоління. Вона конкретизується у завданнях, сукупність яких дає уявлення про те, що слід зробити для її досягнення. Зазначимо, що завдання, з одного боку, розкривають суть теми, а з другого – знаходять своє тлумачення у висновках, які фіксують і узагальнюють результати їх виконання. Послідовність визначених завдань має бути такою, щоб кожне з них логічно випливало з попереднього.
Формулювання гіпотези: припущення, в якому на основі ряду факторів формулюється висновок про вдосконалення (покращення) досліджуваного процесу при певних умовах. У гіпотезі не повинно бути положень, які не потребують наукового доведення і не є очевидними.
У першому розділі виконати огляд домоведення як науки вивчення домашнього середовища та оточуючого соціуму, звернення до вітчизняного та зарубіжного досвіду. Провести аналіз досягнень сучасної науки та практики в сфері побуту, організації та управління домашнього господарства.
Розглянути особливості ведення домашнього господарства у сучасному домі з урахуванням того, що ефективне ведення домашнього господарства спрямоване на створення комфортних умов праці і життя кожного члена родини в домашніх умовах в незалежності від конкретних умов. Для цього потрібно володіти методами, використовувати засоби та принципи, впроваджувати раціональні форми управління господарством, а отже, слід розуміти базові основи менеджменту – мистецтва управління. Організація самого процесу ведення домашнього господарства вимагає розуміння та вмілого використання основних менеджерських функцій, якими є планування, організація, координація, комунікація, мотивація та управління діяльністю, а також процесів розробки та прийняття рішень, контролю, обліку, аналізу.
Охарактеризувати нові вимоги до людини, що керує сучасним домашнім господарством. Такі вимоги можна знайти в персональному менеджменті. Сучасний домогосподар повинен вміти досягати поставлених перед собою цілей, уміло керувати домашніми ресурсами, використовуючи власні фізичні та розумові можливості, усвідомлено керувати протіканням власного життя, вміти самовизначатись, з легкістю та позитивними емоціями долати зовнішні обставини в особистому житті та в роботі, бути спрямованим на саморозвиток,
самовиховання, самонавчання протягом усього життя.
Розглянути принципи, на основі яких здійснюється діяльність в домашньому господарстві. Як будь-який інший вид управлінської діяльності, діяльність в домашньому господарстві здійснюється на основі певних принципів управління, тобто таких важливих вимог, дотримання яких забезпечує ефективність управлінських рішень, управлінської діяльності та управління в цілому. Основними з таких принципів є: соціальна спрямованість діяльності, розумний розподіл праці між членами родини, ініціатива кожного, сімейний дух, дисципліна, підпорядкованість особистісних інтересів загально-родинним, раціональне поєднання оптимальної централізація (розподіл повноважень) та децентралізація (надання можливості самостійно приймати рішення) тощо.
Другий розділ курсової роботи передбачає здійснення характеристики елемента соціально-побутового орієнтування. Елементами соціально-побутового орієнтування є: відомості про особисту гігієну, одяг, взуття, посуд, меблі, приміщення та інше, пов’язані з ними способи дій, культуру поведінки.
Здійснити характеристику елемента соціально-побутового орієнтування з огляду на історичний аспект та сучасний стан. Провести аналіз досягнень сучасної науки та практики в сфері домашнього господарювання з конкретизацією відповідно до досліджуваного елемента соціально-побутового орієнтування.
У третьому розділі необхідно здійснити методичний аналіз змісту теми: визначити обсяг та змістове наповнення теми, перелік об’єктів, з якими знайомляться учні, здійснити характеристику структурних одиниць теми, визначити методичне завдання (мета) теми (з чим знайомити учнів), умови успішного досягнення цієї мети, обгрунтувати вибір методики формування у учнів знань про правила ведення домашнього господарства, правила етикету, культури зовнішності що представлені в темі (з вказівкою методів і форм засвоєння знань), методики формування у учнів знань про способи виконання трудових прийомів і операцій, що вивчаються (з позначенням показників правильності їх виконання), передбачити труднощі, які виникають під час засвоєння учнями трудових дій та методичні прийоми їх попередження та подолання, сформувати методику організації вправ учнів під час практичної роботи.
Здійснити опис методичного та матеріально-технічного забезпечення навчального процесу на заняттях з теми. Обґрунтувати вибір методів і форм навчальної роботи на заняттях. Визначити конкретні і загальні форми організації навчання учнів при вивченні теми залежно від матеріального оснащення занять, кількості учнів, характеру праці учнів, методи і прийоми викладання і засвоєння учнями кожного елементу змісту теоретичного і практичного навчання при вивченні теми.
Підібрати та охарактеризувати об’єкти навчання для учнів. Визначити ступінь відповідності об’єктів навчальної праці вимогам програми, їх доступність учням..
Забезпечити додержання правил безпеки праці. Здійснити аналіз можливих ситуацій (випадків) порушення правил безпечної праці (до початку заняття, на початку практичної роботи, під час роботи учнів). Зазначити вимоги безпеки до матеріального оснащення занять.
У третьому розділі передбачено розробку план-конспекту одного заняття з додатком навчально-технологічної документації: інструкційної чи технологічної карти. Розроблена студентом навчально-технологічна документація та інші інструктивні матеріали, наприклад, картки-завдання для виконання роботи, операційні картки для виготовлення виробів, додається до плану заняття.
Зміст плану-конспекту дає змогу створити досить повну уяву про рівень знань і практичної підготовки того, хто його складав. Структура плану-конспекту наведена в додатку Д.
До плану-конспекту заняття за завданням керівника додається також виготовлений автором курсової роботи наочний посібник, демонстраційні і лабораторні прилади, моделі, стенди, пристосування для оснащення навчального процесу.
В межах даного розділу необхідно розкрити навчально-виховне значення теми. Звернути увагу на трудове виховання учнів, характер праці учнів під час вивчення теми і його виховний вплив, виховне значення вивчаємих об’єктів, фактичний матеріал і методичні прийоми, що сприяють вихованню в учнів значущих для виучуваного виду праці особистісних якостей. Так, у процесі навчання учнів за визначеними темами розділу «Технологія побутової діяльності» (5-9 класи) передбачено засвоєння ними елементів соціально-побутового орієнтування (відомості про особисту гігієну, культуру зовнішності, одяг і взуття, посуд, меблі і приміщення, пов’язані з ними способи дій, культуру поведінки), формування уявлень про самообслуговування як про вид продуктивної праці та практичних навичок.
Відповідно до розглядуваної теми уроку визначити навички соціально-побутового орієнтування, що формуються в учнів у процесі опанування теми. Розробити методичні поради щодо формування конкретних навичок соціально-побутового орієнтування.
Висновки. У висновках необхідно показати ступінь досягнення поставленої мети, сформулювати логічні й одночас лаконічні висновки щодо змісту всієї роботи. Важливо, щоб висновки відповідали поставленим завданням.
Список використаної літератури включає повний бібліографічний опис літературних джерел, які використовувались студентом при написанні курсової роботи. Складаючи його, студент повинен дотримуватися вимог державного стандарту до бібліографічного опису літературних джерел.
Літературу потрібно розміщувати чітко в алфавітному порядку. Праці одного й того ж автора розміщувати в хронологічному порядку.
Дані про видання наводяться в наступному порядку:
прізвище й ініціали автора;
повна назва книги;
після двокрапки вказуються вид видання (навч. посібник, підручник, довідник тощо);
після навскісної лінії подаються ініціали та прізвища всіх співавторів, але не більше п’яти;
місто видання (назва міст Київ, Москва записуються скорочено – К., М., в інших випадках назви міст не скорочуються);
назва видавництва (Освіта; Наукова думка; Вища школа; Техніка; Либідь). Вказуючи видавництво або інші бібліографічні описи можна користуватися скороченнями: Академія педагогічних наук України – АПН України, редакція – Ред.., том – Т., серія – сер.;
рік видання;
кількість сторінок у виданні;
чи наявні в книзі ілюстрації.
Розділові знаки слід розставляти так, як показано у прикладах оформлення літературних джерел:
Книги, монографії:
1. Кыверялг А.А. Методы исследования в профессиональной педагогике / А. А. Киверялг. – Таллінн : Валгус, 1980. – 334с.
2. Мошкова И.Н. Психология производственного обучения / И.Н. Мошкова, С.Л. Малов. – М.: Высш. шк., 1990. – 207с.
4. Методы обучения трудовым действиям / Под ред. М.А.Жиделева. – М.: Высш. шк., 1972. – 208с.
Посібники:
1. Гуревич Р. С., Цибульська Г. М. Взаємозв’язок теоретичного і виробничого навчання. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: [навчальний посібник] / Р. С. Гуревич, Г. М. Цибульська; за ред. Н. Г. Ничкало. – К.: Вища школа, 1977. – 200 с.
2. Техническое творчество учащихся: [учебное пособие для студ. педвузов] /Под ред. Ю. С. Столярова, Д. М. Комского. – М. : Просвещение, 1989. – 223 с.
Збірники:
1. Ничкало Н. Г. Сучасні тенденції і проблеми неперервної професійної освіти / Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Збірник наукових праць. – К.– Вінниця, 2000. – С. 7–13.
2. Кремень В. Г. Підготовка творчої індивідуальності як основне завдання освітньої системи ХХІ століття // Творча особистість у системі неперервної професійної освіти : матеріали Міжнародної наукової конференції 16-17 травня 2000 р. / За ред. Сисоєвої С. О. і Романовського О. Г. – Харків: ХДПУ, 2000. – С. 3–4.
Навчальні програми:
1. Програми для професійно-технічних навчальних закладів. Профіль підготовки : кравець. – К.: Перун, 2004. – 62 с.
2. Програми педагогічних інститутів. Технологічна практика з обслуговуючої праці. Декоративно-прикладне мистецтво / Укл. Т.А.Сиротенко. – К. : РНМК, 1992. – 12 с.
Статті:
Вакарчук І. Профтехосвіта – головна складова матеріальної культури / І. Вакарчук // Професійно-технічна освіта. – 2008. – № 1. – С. 3-4.
Волошина Л. Інтеграція змісту загальноосвітньої і професійної підготовки / Л. Волошина // Професійно-технічна освіта. – 2008. – № 1. – С. 21-24.
Автореферати та дисертації:
1. Коломієць Ю.В. Трудове виховання учнів 8-9 класів на традиціях і звичаях українського народу : автореф. дис. На здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «теорія та історія педагогіки» / Ю. В. Коломієць. – К., 1998. – 21с.
2. Савка Л. В. Методика вивчення “Української народної вишивки” майбутніми вчителями обслуговуючої праці: дис… канд. пед. наук : 13.00.02 / Л. В. Савка. – К., 2001. – 190 с.
Стандарти:
ДСПТО 7124.2.F45063–2006 Професія – Столяр будівельний. – Введ. 2006.
ДСПТО 7133.2.D18028–2006 Професія – Кравець. – Введ. 2006.
Додатки необхідно оформляти як продовження курсової роботи на її наступних сторінках, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них в тексті курсової роботи.
Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки.
Джерела, які цитуються лише в додатках, повинні розглядатися окремо від тих, які цитуються в основній частині курсової роботи, і повинні бути перераховані в кінці кожного додатку в переліку посилань.
Додатки повинні мати загальну з іншим текстом наскрізну нумерацію.
3. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА КУРСОВОЇ РОБОТИ
Змістом практичної частини курсової роботи можуть бути:
макети, моделі, приладдя, стенди, пристрої, слайди, учбове обладнання, вироби тощо.
4. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОВЕДЕНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Результат виконання курсової роботи – методична розробка виступає як сукупність фундаментальних, прикладних досліджень і розробок. Результатом дослідження є досягнута його мета.
Результат методичного дослідження – це сукупність нових ідей, теоретичних і практичних висновків, отриманих відповідно до мети і завдань роботи. Він відображає досягнутий рівень знань, фіксує елементи його зростання і повинен бути обґрунтованим і доведеним, мати значення для науки і практики, нести суспільно нові знання.
Виділяють такі основні результати методичних досліджень:
Теоретичні положення – нові концепції, підходи, тенденції, класифікації, принципи у галузі навчання і виховання, розвитку педагогічної науки і практики, а також їх уточнення, розвиток, доповнення, розробка, перевірка, підтвердження, спростування.
Практичні рекомендації – нові методики, правила, алгоритми, пропозиції, нормативні документи, програми, пояснювальні записки до программ, а також їх уточнення, доповнення, розробка, перевірка.
У ряді випадків один і той самий результат, наприклад, метод може бути віднесений як до теоретичних положень, так і до практичних рекомендацій залежно від його конкретного змісту.
Найважливіші характеристики методичного дослідження – ефективність та якість. Ефективність можна розглядати в двох аспектах: економічному та соціальному.
Економічна ефективність визначається різницею або відношенням між величиною досягнутого ефекту від застосування результатів дослідження і витратами на його отримання.
Соціальна ефективність характеризується загальними позитивними змінами в результаті впровадження отриманих знань в практику життя людей, в задоволенні їхніх потреб, в накопиченні корисної інформації, у поліпшенні сфери побуту тощо.
Для більшості науково-педагогічних досліджень характерний соціальний ефект. Він проявляється в підвищенні рівня: освіти; культури; професійної підготовки молоді; усебічного й гармонійного розвитку молоді; усуненню негативних явищ в житті суспільства; зниження правопорушень; раціоналізації розумової і фізичної праці; формування корисних навичок і звичок; вихованості; свідомості; моральності.
5. ЕТАПИ РОБОТИ З МЕТОДИЧНОЇ РОЗРОБКИ ТЕМИ
Перший етап включає обґрунтування актуальності теми, вибір об’єкту, предмета і визначення мети дослідження. Тема методичного дослідження є складовою частиною певної проблеми. Визначення актуальності теми, об’єкту, предмета і мети дослідження складає за своєю сутністю нерозривний процес.
На другому етапі здійснюється визначення завдань та розробка плану курсової роботи. Для проведення літературного огляду з теми доцільно передусім скласти з керівником план-проспект дослідження і продумати його структуру. Обравши тему, студент разом з керівником визначають мету роботи і завдання, які передбачається вирішити в ході розробки теми. Після цього складається завдання до курсової роботи. У завданні вказуються основні розділи та питання, які належать до розробки. Завдання до курсової роботи підписується керівником та студентом, затверждується завідувачем кафедрою (див. додаток Б). Робота над планом повинна починатись в процесі вивчення проблеми за літературними джерелами. Після опрацювання літератури студент самостійно уточнює завдання до курсової роботи, її зміст, обсяг та методику її виконання і складає план курсової роботи.
План-проспект дослідження фактично визначає структуру і зміст роботи, який представляється в її змісті. При цьому, пункти змісту повинні відповідати завданням дослідження, відтворювати основний зміст огляду. План повинен мати вигляд переліку основних питань теми, згрупованих в розділи та параграфи.
Третій етап – це проведення огляду літератури з теми і визначання завдань дослідження. Основною методологічною вимогою до виконання огляду літератури є наявність чітко поставленої мети і конкретного об’єкту дослідження.
Підґрунтям любого дослідження, незалежно від його виду, є вивчення літературних джерел. Існують певні правила роботи з літературою:
а) складання попереднього бібліографічного списку джерел;
б) підбір публікацій;
в) опрацювання публікацій.
При складанні бібліографії важливо визначити інформаційні джерела, в яких можуть бути публікації з досліджуваної проблеми (книги, статті, рецензії, газетні та журнальні періодичні видання, збірники наукових праць, матеріали конференцій, архіви тощо). Необхідно також з'ясувати коло авторів, які вивчали питання, пов'язані з обраною темою. У пошуку літератури суттєву допомогу надають каталоги бібліотек, використання бібліографій книг та статей, реферативних журналів, довідників, джерельної бази дисертацій.
Знайомитися з літературою слід у зворотно-хронологічному порядку. Зміст видань останніх років може охоплювати матеріали попередніх наукових розробок. Тому, починаючи роботу з новою літературою, студент уникає можливого дублювання та повторного огляду тієї самої інформації.
Працюючи над обраною темою, студент повинен вивчати теорію та історію проблеми; для цього треба користуватись психолого-педагогічною, навчально-методичною та спеціальною технічною літературою. Літературний пошук проводиться на базі бібліотек педагогічного інституту, обласної державної, тощо. Обов'язковим також є вивчення законодавчих та нормативних документів. По темі роботи література може бути рекомендована керівником або підібрана самим студентом по каталогам бібліотек: алфавітному, предметному, та систематичному. Рекомендуються також бібліографічні посібники, положення і т.п.
Внаслідок вивчення проблеми з літературних джерел у роботі наводяться стислі данні з історії розвитку питання, приводяться основні ідеї, які висвітлені у літературі. Це робиться для того, щоб показати, які сторони питання досліджені достатньо, а які ні, потім робиться висновок про необхідність вивчення цього питання у курсовій роботі.
Четвертий етап визначає важливим джерелом накопичення інформації (одночасно з аналізом літератури) вивчення педагогічного досвіду з питань обраної теми. Для ознайомлення з досвідом роботи викладачів студент може використовувати такі методи:
- вивчення педагогічного досвіду, відображеного в навчально-методичній літературі і журналах: “Школа и производство”, “Педагогічний вісник”, “Трудова підготовка в закладах освіти”, “Професійно-технічна освіта”, “Шлях освіти” тощо. Опрацьовуючи статті, необхідно робити виписки і, в подальшому, подаючи цей матеріал в курсовій роботі, обов'язково вказувати чий це досвід, як діє, в чому він полягає і які дає результати: як поводиться як організовує і проводить навчання викладач або педагогічний колектив.
Для виконання курсової роботи студент може використовувати і свій власний досвід, набутий під час проходження педагогічної практики, вести спостереження за навчальною роботою учнів, проводити опитування учнів, робити аналіз навчальної документації (групового журналу обліку успішності навчання учнів, зошитів, техніко-технологічної документації) і результатів навчання (об’єктів праці учнів, тощо).
П’ятий етап включає відпрацювання гіпотези і теоретичних (психологічних і педагогічних) передумов вивчення теми, розробку календарно-тематичного плану і методики розробки системи занять по темі.
Для розробки програми і методики дослідження необхідно скористатися розділом «Рекомендована література з методики виконання роботи». Допомогу в реалізації цього етапу надає керівник.
Шостий етап включає отримання і аналіз результатів розробки. Особливу увагу при цьому потрібно звернути на інтерпретацію отриманих результатів.
Після виконання робіт четвертого етапу необхідно проаналізувати: чи вирішені завдання дослідження. Якщо всі завдання вирішені, то можна перейти до п’ятого етапу.
Сьомий етап – літературне оформлення наукової роботи. Свою роботу на цьому етапі необхідно звіряти з розділом «Вимоги до оформлення курсової роботи».
7. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота містить: титульний лист [Додаток А], зміст, вступ, основну частину, висновки, список використаної літератури, додатки.
Структура роботи позначається словом "ЗМІСТ" [див. додаток Ж]. У ЗМІСТі подаються назви структурних елементів роботи та номери сторінок, на яких вони містяться. Усі сторінки роботи, від титульної до останньої, нумеруються арабськими цифрами без пропусків або літерних додатків. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті без крапки в кінці.
ВСТУП розкривaє основні засади роботи: актуальність, короткий аналіз стану розробки проблеми, мету, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження, опис загальної структури роботи.
Основна частина складається з двох-трьох розділів теоретичного і практичного характеру. Розділи включають підрозділи, пункти, підпункти. Зміст розділів повинен відповідати темі роботи та повністю розкривати її.
ВИСНОВКИ. У висновках, згідно з поставленими завданнями, стисло і систематизовано висвітлюються основні результати курсового дослідження. Обов’язковою є нумерація окремих положень висновків, відповідність окремих пунктів висновків сформульованим дослідницьким завданням.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ укладається відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (див. Бюлетень ВАК України. - 2008. - №3. - С. 9-13). У тексті курсової роботи (проекту) повинні бути посилання на наукові джерела, представлені в бібліографічному описі.
ДОДАТКИ містять допоміжний матеріал, який конкретизує, доповнює та ілюструє основний зміст. Додатки позначаються послідовно великими літерами української абетки за винятком літер Ґ, Є, І, Й, О, Ч, Ь. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами після першої великої букви симетрично щодо тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами друкується слово «Додаток___».
Об’єм курсової роботи складає 25-30 сторінок комп’ютерного тексту без урахування списку літературних джерел і додатків.
Оформлення курсової роботи здійснюється відповідно з ДСТУ 2.105-95 „Загальні вимоги до текстових документів”, введеним в дію як державний стандарт України наказом Держстандарту України № 259 від 27.06.1996 р. з 01.07.1997 р., а також відповідно з ДСТУ 3008-95 „Документація. Звіти в галузі науки і техніки. Структура і правила оформлення”, введеним в дію наказом Держстандарту України № 58 від 23.02.1995 р. з 01.01.1996 р.
Курсова робота виконується українською мовою (за окремими винятками, обумовленими специфікою фахової підготовки студента) і оформлюється згідно вимог цього Положення. Обсяг курсової роботи – 25-30 сторінок основного тексту в комп’ютерному наборі (розмір шрифту – 14; інтервал – 1,5, шрифт – Times New Roman), або 40-45 сторінок рукописного тексту. Відступи на сторінці: зверху та знизу – 20 мм, зліва – 30 мм, справа – 10 мм).
Структурні елементи курсової роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ”, “ДОДАТКИ” не нумеруються.
Розділи і підрозділи роботи повинні мати заголовки відповідно до змісту курсової роботи. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.
Заголовки структурних елементів курсової роботи і заголовки розділів необхідно розташовувати посередині рядка і друкувати більшими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.
Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів курсової роботи необхідно починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи і без крапки в кінці.
Абзацний відступ повинен бути однаковим у всьому тексті роботи і складати п’ять знаків.
Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенос слів в заголовках розділів не допускається.
Відступ між заголовком наступним або попереднім текстом повинен бути не менше двох рядків.
Відступ між рядками заголовка, а також між двома заголовками приймають такою ж, як і в тексті.
Не допускається розташовувати назви розділу, підрозділу, а також пункту і підпункту в нижній частині сторінки, якщо після нього розміщається лише один рядок тексту.
Сторінки курсової роботи потрібно нумерувати арабськими цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації всього тексту. Номер сторінки проставляють в правому верхньому кутку сторінки без крапки в кінці. Титульний лист включають у загальну нумерацію сторінок курсової роботи. Номер сторінки на титульному листі не проставляється.
Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають в загальну нумерацію сторінок курсової роботи.
Розділи, підрозділи, пункти, підпункти курсової роботи потрібно нумерувати арабськими цифрами. Розділи курсової роботи повинні мати порядкову нумерацію в границях викладу суті роботи і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад: 1, 2, 3 тощо.
Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відділених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад: 1.1, 1.2, 1.3 тощо.
Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу.
Номер пункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу і порядкового номеру пункту, відділених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад: 1.1.1, 1.1.2 тощо.
Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, його нумерують.
Ілюстрації (креслення, малюнки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) потрібно розташовувати в курсовій роботі безпосередньо зразу після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації в тексті курсової роботи повинні бути посилання.
Якщо ілюстрації створені не автором курсової роботи, необхідно при приведенні їх в курсовій роботі зробити посилання на автора і джерело інформації.
Ілюстрації можуть мати назву, яка розміщується під ілюстрацією. Ілюстрація позначається словом „Рис.__”, яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад: „Рис. 1.3. Структура навчального курсу”.
Ілюстрації потрібно нумерувати арабськими цифрами порядкової нумерації в межах розділу, за виключенням ілюстрацій приведених в додатках.
Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відділених крапкою, наприклад: Рис. 2.3 – це третій малюнок другого розділу.
Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць. Таблицю потрібно розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше згадується, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті курсової роботи.
Таблиці потрібно нумерувати арабськими цифрами порядкової нумерації в межах розділу, за виключенням таблиць приведених в додатках.
Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відділених крапкою, наприклад: Таблиця 2.1 – означає, що це перша таблиця другого розділу.
Таблиця може мати назву, яка пишеться маленькими буквами (крім першої) і розміщується над таблицею. Назва повинна бути короткою і відображати зміст таблиці.
Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю ділять на частини, розміщуючи одну частину під іншою, або поруч, або переносять частину таблиці на наступну сторінку.
При поділі таблиці на частини допускається її „шапку” заміняти відповідними номерами стовпців чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами в першій частині таблиці.
Слово „Таблиця __” вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть „Продовження таблиці __” з позначенням номера таблиці.
Заголовки стовпців таблиці починають з великої літери, в кінці заголовка крапка не ставиться. Заголовки стовпців вказують в однині.
Переліки, при необхідності, можуть бути приведені усередині пунктів або підпунктів, а також в тексті роботи. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку потрібно ставити маленьку літеру українського алфавіту з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку потрібно використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).
Посилання в тексті на джерела інформації необхідно позначати порядковим номером відповідно з переліком посилань, виділеними двома квадратними дужками, наприклад: “… в працях [1–7] …” або “… в працях [1; 4; 12; 15] …”.
При дослівному цитуванні необхідно запозичену фразу заключити в лапки, а в квадратних дужках вказати не лише номер літературного джерела в списку використаної літератури, а й номер сторінки, на якій в вказаному джерелі опублікована цитована думка автора. Наприклад: В Українському педагогічному словнику педагогіка розглядається „як наука про навчання та виховання підростаючих поколінь” [17, 250].
7. ЗАХИСТ ТА ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота у зшитому вигляді подається на кафедру не пізніше, ніж за 10 днів до визначеної деканатом дати захисту, реєструється лаборантом кафедри у спеціальному журналі реєстрації курсових і контрольних робіт.
Курсова робота з позначкою про дату реєстрації передається науковому керівникові на рецензування. Рецензія надається за встановленою формою [додаток В].
Захист курсової роботи проводиться публічно перед комісією у складі дdох-трьох викладачів кафедри за участю керівника курсової роботи згідно із затвердженим розкладом у зазначений час.
Процедура захисту передбачає:
1. Присутність голови і членів комісії, наукового керівника курсової роботи.
2. Підготовку студента до захисту (встановлення на демонстраційних столах приладів, виробів, моделей, технічних засобів; закріплення плакатів, стендів тощо).
3. Представлення роботи головою комісії (оголошення прізвища студента та теми роботи; повідомлення про наявність завершеної роботи, рецензії).
4. Виступ студента (доповідь про зміст роботи, висновки).
5. Запитання голови та членів комісії (запитання можуть бути пов’язані з конкретною проблемою роботи, а можуть бути значно ширші, оскільки захист має метою виявити не лише знання з теми дослідження, але й рівень загальної підготовки випускника за спеціальністю).
6. Відповіді студента на поставлені запитання.
7. Виступ керівника курсової роботи (за необхідності).
9. Відповіді студента на зауваження рецензента.
Критерії оцінювання курсової роботи:
зміст і якість оформлення пояснювальної записки роботи;
наявність методичної частини частини;
оригінальність та якість практичної частини роботи;
зміст і якість доповіді студента на захисті;
відповіді на поставлені запитання;
оцінка рецензента.
Оцінка „відмінно” ставиться, якщо:
робота є самостійним творчим дослідженням;
описано методику вивчення теми;
проведено ґрунтовний аналіз літературних джерел;
матеріал викладено чітко, логічно та грамотно;
сформульовано конкретні висновки;
дотримані всі вимоги, які ставляться до оформлення роботи;
відзив рецензента позитивний;
дано вичерпні відповіді на запитання членів комісії.
Оцінка „добре” ставиться, якщо:
в роботі не висвітлено на достатньому рівні одне з питань плану (завдання);
недостатній літературний огляд проблеми;
наявні незначні похибки в оформленні;
відзив рецензента позитивний;
є незначні зауваження щодо відповідей під час захисту.
Оцінка „задовільно” ставиться, якщо:
до змісту роботи є суттєві зауваження;
висновки не конкретні та носять декларативний характер;
не враховані вимоги щодо оформлення;
недостатньо розкритий зміст у доповіді та відповідях на зауваження й запитання.
Якщо кількість та серйозність допущених недоліків є значною, а курсова робота за усіма критеріями не відповідає Державним стандартам і рекомендаціям до виконання про курсової роботи, тоді комісія на колегіальних засадах виставляє оцінку – “незадовільно”.
Оцінка вноситься у заліково-екзаменаційну відомість і залікову книжку за підписом керівника курсової роботи.
У випадку, коли захист курсової роботи оцінено на „незадовільно”, студенту надається тижневий термін для переробки роботи. Повторний захист курсової роботи за талонами № 2 і № К проводиться до початку екзаменаційної сесії. Студенти, які отримали незадовільну оцінку за талоном № К виключаються з університету.
Оцінювання курсових робіт проводиться в системі оцінювання університету, після чого переводиться в національну шкалу оцінювання та шкалу ЕСТS відповідно до таблиці 7.1.
Таблиця 7.1