Господарське право Господарські зобов’язання

1. Поняття господарських зобов’язань;

2. Види;

3. Виконання;

4. Забезпечення;

5. Припинення

1. Поняття господарських зобов’язань

Господарські зобов’язання – це зобов’язання, що виникає між суб’єктом госп. відносин та іншим учасником у сфері господарювання з підстав передбачених ГП, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо, або утриматися від певних дій), а інший суб’єкт (управлена сторона) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Підстави виникнення:

• акти законодавства;

• акти управління господарською діяльністю;

• господарські договори;

• інші договори, передбачені законом, а також договори непередбачені законом, але такі які йому не суперечать;

• інші правочини, що не суперечать законам;

• заподіяння шкоди суб’єкту або суб’єктом господарювання;

• придбання або збереження майна суб’єкта або суб’єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

• створення об’єктів інтелектуальної власності та інші дії суб’єктів;

• події, з якими закон пов’язує настання правових наслідків у сфері господарювання;

• рішення суду.

2. Види господарських зобов’язань

Основними видами є майново-господарські та організаційно-господарські.

Майново-господарські – цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Організаційно-господарські зобов’язання – господарські зобов’язання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між суб’єктом господарської діяльності та суб’єктом організаційних повноважень, у силу яких зобов’язана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну господарську (організаційну) дію, або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Соціально-комунальні зобов’язання суб’єктів господарювання можуть виникати:

• за рішенням місцевої ради, відповідно до якого на суб’єктів господарювання покладається обов’язок за рахунок власних коштів створювати спеціальні робочі місця для осіб з обмеженою працездатністю та організовувати їх професійну підготовку;

• за власним бажанням суб’єктів господарювання щодо покладення на себе зобов’язання про господарську допомогу у вирішені питань соціального розвитку населених пунктів, розв’язанні місцевих проблем, участі у формуванні відповідних фондів місцевих рад, виконання робіт щодо розвитку територій тощо.

Публічні зобов’язання суб’єктів господарювання виникають відповідно до закону та установчих документів суб’єкта господарювання, на якого покладається обов’язок здійснювати виконання робіт, надання послуг або продаж товарів кожному хто до нього звертається на законних підставах.