- •1. Сутність та необхідність промислової політики.
- •2. Взаємозв'язок інтересів, цілей, стратегій, пріоритетів, напрямів та методів промислової політики.
- •3. Напрями реалізації промислової політики.
- •4. Методи та засоби промислової політики.
- •5. Функції і завдання органів центральної та місцевої влади.
- •6. Система показників обсягу виробництва продукції промисловості та її взаємозв'язок із макроекономічними та мікроекономічними показниками.
- •7. Система показників економічної ефективності в промисловості.
- •8. Тенденції рівня ефективності: статичні та динамічні показники рівня ефективності.
- •9. Характеристика типів розвитку промисловості: екстенсивний та інтенсивний розвиток.
- •10. Напрями та форми інтенсивного розвитку промисловості.
- •11. Моделювання розвитку промисловості за допомогою виробничих функцій: екстенсивний, інтенсивний, оптимальний розвиток.
- •12. Методичні принципи прогнозування розвитку промисловості.
- •16. Вплив структурних змін на динаміку виробничої функції.
- •20. Роль держави у інвестиційному процесі: принципи державної інвестиційної політики.
- •21. Амортизаційні нарахування у системі джерел відтворення основного капіталу у промисловості України.
- •22. Методи амортизації та їх вплив на інтенсивність відтворення основного капіталу в промисловості.
- •23. Вплив прискореної амортизації на формування витрат у промисловості України.
- •24. Інвестиційно-інноваційне забезпечення оновлення основного капіталу промислових підприємств.
- •25. Принципи визначення пріоритетних сфер та об'єктів інвестування.
- •26. Податкове регулювання інвестиційної діяльності.
- •27. Бюджетне регулювання інвестиційної діяльності.
- •28. Грошово-кредитне регулювання інвестиційної діяльності.
- •29. Регулювання інвестиційної діяльності шляхом проведення амортизаційної політики.
- •30. Шляхи активізації участі інвесторів у приватизації.
- •31. Регулювання інвестиційної діяльності за допомогою інструментів фондового ринку.
- •32. Експертиза інвестиційних проектів.
- •33. Правове та організаційне забезпечення захисту інвестицій.
- •34. Залучення іноземних інвестицій та регулювання умов здійснення інвестицій за межі країни.
- •35. Традиційні джерела фінансування інвестицій: прибуток, амортизація, кредит.
- •36. Нетрадиційні джерела фінансування інвестицій: акціонерний капітал, облігації, лізинг, інвестування на основі угоди про розподіл продукції.
- •37. Структура інвестиційного ринку в промисловості.
- •38. Інфраструктура інвестиційного ринку.
- •39. Чинники та показники інвестиційної привабливості країни, галузі, регіону, підприємства.
- •40. Дюпонівська модель аналізу інвестиційної привабливості підприємства.
- •41. Вартість інвестицій в часі: сутність нарощення і дисконтування вартості.
- •42. Нарощення та дисконтування вартості інвестицій (доходів) за простим процентом.
- •43. Нарощення та дисконтування вартості інвестицій (доходів) за складним процентом
- •44. Майбутня та поточна вартість інвестицій при безперервному нарахуванні процентів.
- •45. Врахування інфляції в інвестиційних розрахунках.
- •46. Статистичні методи оцінки інвестиційного ризику, премія за ризик інвестору.
- •47. Інвестиційний цикл та його структура.
- •48. Чистий потік платежів як основа розрахунку економічної ефективності інвестиційних рішень.
- •49. Показники економічної ефективності: чистий приведений доход, внутрішня норма прибутку, коефіцієнт вигоди /витрат, період окупності.
- •50. Взаємозв’язок показників економічної ефективності інвестицій
- •51. Критерій та показники оцінки ефективності інвестиційної політики.
- •52. Вплив нтп на розвиток промисловості: статистичний та графічний аналіз.
- •53. Основні цілі, принципи та задачі державної науково-технічної політики.
- •54.Організаційно-структурні засади державної науково-технічної політики.
- •55.Прямі та непрямі методи реалізації науково-технічної політики.
- •56.Нові форми організаційних структур у науково-технічній сфері: бізнес-інкубатори, венчурні фірми, технопарки, технополіси.
- •57.Ефективність державної підтримки інноваційної діяльності.
- •58. Принципи та форми державної інноваційної політики.
- •59.Складові організаційно-економічного механізму державного регулювання інноваційної діяльності.
- •60. Методи реалізації державної інноваційної політики.
- •61.Фінансово-кредитний механізм державного інвестування інноваційної діяльності.
- •62.Сутність та особливості продукту інтелектуальної діяльності.
- •63. Класифікація об’єктів інтелектуальної власності та їх структура.
- •Об’єкти промислової власності
- •65. Правова охорона інтелектуальної власності в механізмі реалізації державної інноваційної політики.
- •66. Характеристика законодавчої бази правової охорони промислової власності в Україні.
- •67. Форми трансферу інтелектуальної власності.
- •68. Методи обґрунтування доцільності операцій купівлі-продажу ліцензій.
- •69. Види ліцензійних платежів.
- •70. Принципи встановлення ринкової вартості ліцензії.
- •71. Необхідність та мета проведення оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •72. Витратний підхід до оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •73. Доходний підхід до оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •74. Порівняльний підхід до оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •76. Основні напрями, принципи та пріоритети приватизації в Україні.
- •77. Способи приватизації та їх застосування в промисловості.
- •78. Заходи щодо предприватизаційної підготовки підприємств у промисловості.
- •79. Порядок приватизації в промисловості
- •Оцінка вартості об’єктів приватизації та її вплив на розвиток приватизаційних процесів у промисловості
- •81. Особливості оцінки окремих видів майна: будівель, споруд, обладнання промислового призначення, нематеріальних активів, цінних паперів, нематеріальних активів бізнесу.
- •82. Напрями антимонопольної політики: демонополізація в промисловості, антимонопольне регулювання.
- •83. Подвійна роль світового ринку: відкритість економіки і структурні диспропорції в промисловості.
- •84. Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в промисловості.
- •Економічні:
27. Бюджетне регулювання інвестиційної діяльності.
Бюджетне регулювання інвестицій здійснюється переважно через:
-визначення обсягів бюджетного фінансування та кредитування для пріоритетних галузей економіки;
-державні контракти, за допомогою яких можна регулювати інвестиційну активність підприємств недержавної форми власності, продукція яких є важливою необхідністю для державного споживання.
Розробка, фінансування та реалізація цільових комплексних програм - це також одна з форм державного регулювання, а у країнах з ринковою економікою вона є основною формою програмного управління.
Обов'язковою умовою прийняття рішень про фінансування є попередня експертиза кожної інвестиційної програми і проекту щодо їхньої відповідності цілям і пріоритетам соціально-економічної політики, окупності капітальних вкладень. Застосовується також спільне або пайове державно-комерційне фінансування інвестиційних проектів. Це дає можливість залучати додаткові фінансові кошти.
З розвитком економіки бюджетне фінансування інвестицій замінюється системою субсидування їх, що передбачає надання бюджетних коштів у формі інвестиційних позик на принципах платності та повернення. Перевага такого субсидування полягає в можливості відбору на конкурсній основі найефективніших варіантів інвестування.
Бюджетні методи регулювання для України мають особливе значення, оскільки ринок інвестиційних ресурсів недостатньо сформований, існує гіпертрофована структура економіки, надмірна диференціація технічного рівня виробництв, високий рівень монополізації, незамкненість на внутрішній ринок виробничих циклів, банки майже не здійснюють довгострокового кредитування, а власних інвестиційних коштів підприємствам бракує.
28. Грошово-кредитне регулювання інвестиційної діяльності.
Значний вплив на рівень інвестиційної активності має грошово-кредитна політика держави, яка проводиться Національним банком України і в рамках якої можуть застосовуватися інструменти прямого державного регулювання. У цьому випадку об’єктом регулювання є грошова маса, яка у відповідних співвідношеннях з основними макроекономічними показниками позитивно або негативно впливає на економічне зростання в країні та на рівень інвестиційної активності. Суб’єктом грошово-кредитної політики є Національний банк України, який здійснює грошову емісію та за допомогою арсеналу засобів, а саме - ставки рефінансування, норми обов’язкових резервів, операцій на відкритому ринку та валютних інтервенцій, впливає на рішення суб’єктів господарювання про доцільність інвестування.
Національний банк справляє істотний вплив на інвестиційний процес через регулювання норми обов’язкових або мінімальних резервів. Норми обов’язкових резервів для комерційних банків встановлюються у вигляді певного процента від суми депозитів, які в Національному банку зберігаються на їхніх рахунках. За збільшення кредитних ресурсів комерційні банки розширюють кредитні операції, збільшують частку довгострокових кредитів.