22. Методи амортизації та їх вплив на інтенсивність відтворення основного капіталу в промисловості.

Амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів:

-прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;

-зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;

-прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об'єкта і подвоюється. Метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується лише при нарахуванні амортизації до об'єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби);

-кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

-виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта.

Варто звернути увагу що до 01.01.2011 р існував ще податковий метод (згідно з Законом України «Про податок на прибуток») суть якого полягає в тому що для основні засоби поділені на групи, для кожної з яких визначена норма амортизації у відсотках. Цей метод використовувався для визначення амортизаційних витрат при обчислені податку на прибуток.

Амортизаційна політика є однією із головних частин загальної політики управління виробничими витратами на промислових підприємствах, яка полягає в інтенсивності оновлення основних фондів з поступовою експлуатацією їх у процесі виробничої діяльності.

Амортизаційна політика є діючим інструментом активізації інвестиційних процесів в умовах ринкової трансформації економіки. Вона повинна забезпечити надійне внутрішнє джерело фінансування капітальних вкладень.

23. Вплив прискореної амортизації на формування витрат у промисловості України.

Особливе місце серед засобів ДРЕ, які належать до групи податкових пільг, займає прискорене амортизаційне списання основного капіталу. Воно є регульованою з боку держави основою самофінансування господарських суб’єктів.

Амортизація основного капіталу передбачає заміну зношених і застарілих матеріальних елементів основного капіталу – машин, обладнання, приладів, транспортних засобів, споруд, будівель на нові з метою простого відтворення. Фінансовим відображенням амортизації є щорічне відрахування (списання) частини вартості основного капіталу в амортизаційний фонд (АФ), який не оподатковується, оскільки цей фонд створюється не з прибутку, а з витрат виробництва. Цей фонд служить лише для фінансування капіталовкладень на відновлення основного капіталу.

Класичний розрахунок розміру амортизаційних відрахувань здійснюється за формулою:

А=(Кп-Кз) / Т , де А – розмір річних амортизаційних списань;

Кп, Кз – початкова і залишкова вартість основного капіталу на момент його передбачуваного вибуття з експлуатації;

Т – строк служби основного капіталу в роках.

Процес кругообороту основного капіталу має такий алгоритм:

- поступове перенесення вартості основного капіталу на товари і послуги;

- накопичення вартості основного капіталу в АФ (амортизаційні відрахування або списання);

- фінансування з АФ інвестицій в основний капітал.

Списання основного капіталу в амортизаційний фонд у строки, коротші, ніж дійсний період їх експлуатації, називають прискореною амортизацією. Економічна суть цього явища полягає у відриві фізичного процесу зношування основного капіталу від калькульованого у витратах виробництва перенесення вартості основного капіталу на товари і послуги. Змінюючи ставки і порядок амортизаційних списань, держава визначає частку чистого прибутку, яка може бути звільнена від податків через включення її у витрати виробництва, а потім перерахування її в амортизаційний фонд для фінансування нових капіталовкладень.