150.Що таке “соціальний аудит”? з якою метою він проводиться в організації?

Соціальний аудит — це спостереження, контроль та аналіз додержування соціальних норм, правил та визначених в організації методів мотивації, пов’язаних з діяльністю персоналу, які знаходять вираз в організаційній культурі, стилі управління, поведін­ці окремих осіб та організації в цілому. Об’єктами соціального аудиту є соціально-психологічний клімат у колективі, колективні договори, психофізіологічні умо­ви роботи персоналу, дотримання ергономічних та екологічних норм, групова динаміка, методи навчання, атестації та оцінки персоналу тощо. З метою ефективного впровадження змін він запропонував використовувати модель «силового поля». Згідно з цією моделлю об’єкти перебувають у рівновазі, якщо алгебраїчна сума протилежно спрямованих векторів є рівність. Якщо цей баланс порушено, об’єкт рухається в тому чи іншому напрямку, тобто розвивається чи деградує Впроваджуючи стратегії, треба врахувати, що «позитивні та негативні» фактори (сили, вектори) будуть існувати завжди; їх треба ретельно досліджувати та балансувати. Фактори, що сприяють чи протидіють проведенню організаційних змін.

Позитивні (фактори сприяння):

• усвідомлення необхідності проведення змін;

• організаційна криза;

• старіння продукції, технології;

• зміни законодавчих і економічних важелів;

• зміни цінностей та норм у працівників;

• зниження продуктивності праці, якості продукції;

• зміни стилю управління;

• поширення та опанування концепцій поведінкових шкіл.

Негативні (фактори протидії):

• бюрократична жорсткість структури;

• суперечності в цілях;

• організаційна інерція;

• застарілі концепції управління або невизначеність управлінського стилю керівництва;

• невдачі у впровадженні системних перетворень в організаціях;

• опір і побоювання змін.

151. Що таке “стратегічна поведінка”? Які її основні ознаки? Чи пов’язана вона із стратегічним мисленням? Обґрунтуйте свою відповідь.

Стратегічна поведінка — це один із видів організаційної поведінки, в якій переважно відображено підприємницькі характеристики. Однак треба зауважити, що для безприбуткових організацій застосовується також еволюційна стратегічна поведінка, але обидві вони спрямовані на забезпечення існування організації у довгостроковій перспективі. Стратегічна поведінка організації базується на відповідних навичках, відображається у здійсненні таких заходів у формі:

• проведення аналізу середовища функціонування організації: міжнародного, країни, ринків, галузі — з метою своєчасного виявлення потреб та інтересів споживачів, загроз та можливостей;

• активного реагування за допомогою доступного організації інструментарію на зміни в середовищі та, до деякої міри, формування середовища;

• цілеспрямованої діяльності щодо накопичення стратегічного потенціалу та підвищення конкурентоспроможності;

• формування та ефективного використання виробничого, інноваційного, кадрового потенціалу згідно з обраними цілями та стратегіями;

• забезпечення виготовлення продукції та надання послуг відповідної кількості та якості;

• розробки та впровадження ефективних систем стратегічного управління.

Для опанування «правил ефективної поведінки» у системі СОР слід цілеспрямовано організовувати навчання певного спрямування.

Навчання поведінці досить усталений у часі процес зміни поведінки людини (організації) на основі усвідомленого накопичення досвіду, що знаходить вираз у певних діях людини (організації) та реакції оточення (зовнішнього середовища) на ці дії [10].

Реакція оточення виступає як механізм коригування цих дій, дозволяє співставляти самооцінку з оцінкою середовища.