148.Яким основним вимогам має відповідати менеджер, щоб ефективно працювати в організації, де застосовується стратегічне управління?

У стратегічному управлінні зростають вимоги до менеджерів будь-якого рангу. Ідеться про формування керівника-стратега, котрий має стратегічне мислення. Велике значення мають якості керівника-стратега, здатного зрозуміти проблеми та можливості розвитку, щоб надалі перетворити заходи з розв’язання проблеми та реалізації можливостей на плани, які можна адресувати іншим фахівцям фірми для виконання. Такий процес (у спрощеному вигляді) і означає стратегічне управління.

Керівник-стратег повинен вміти (рис. 13.8):

• творчо розв’язувати слабоструктуровані проблеми, тобто володіти ефективними методами прийняття рішень;

• аналізувати зовнішнє та внутрішнє середовище підприємства;

• передбачати можливі варіанти розвитку подій;

• розробляти, аналізувати та забезпечувати здійснення стратегій;

• проектувати та використовувати гнучкі ОСУ, тобто мати організаційні навички;

• уміти адекватно реагувати на обставини та освоюватися в невизначеній ситуації тощо.

149.Як пов’язані між собою організаційна культура, стиль керівництва та стратегічна поведінка? Що із зазначеного є первинним, основним в спз су? Обґрунтуйте відповідь.

Організаційна культура (ОК) — це явище, що існувало завжди, але увагу йому стали приділяти на певному етапі розвитку підприємств і персоналу, який працює у великих організаціях. ОК складається з комплексу взаємопов’язаних факторів (досвід минулий та нинішній, структурні та соціально-психологічні, національно-культурні характеристики, а також погляди, цілі, потреби та цінності людей, що працюють в організації). Елементи організаційної культури розглядалися в різних розділах. Наприклад, при характеристиці моделей середовища, сутності стратегій, а також ресурсних і функціональних стратегій, організаційних структур тощо. Тепер розглянемо деякі аспекти ОК, що є важливим для формування СПЗ СУ. Стиль управління — являє сукупність характерних методів, прийомів та дій, що використовуються конкретним керівником у тій або іншій ситуації. Існує багато класифікаторів стилів керівництва, однак зараз найбільш поширеною є дослідження формування в діяльності конкретного робітника орієнтації «на здачу» або «на людину». В залежності від обраних орієнтирів, менеджер обирає ті або інші важелі керівництва. Стратегічна поведінка — це один із видів організаційної поведінки, в якій переважно відображено підприємницькі характеристики. Однак треба зауважити, що для безприбуткових організацій застосовується також еволюційна стратегічна поведінка, але обидві вони спрямовані на забезпечення існування організації у довгостроковій перспективі. Стратегічна поведінка організації базується на відповідних навичках, відображається у здійсненні таких заходів у формі:

• проведення аналізу середовища функціонування організації: міжнародного, країни, ринків, галузі — з метою своєчасного виявлення потреб та інтересів споживачів, загроз та можливостей;

• активного реагування за допомогою доступного організації інструментарію на зміни в середовищі та, до деякої міри, формування середовища;

• цілеспрямованої діяльності щодо накопичення стратегічного потенціалу та підвищення конкурентоспроможності;

• формування та ефективного використання виробничого, інноваційного, кадрового потенціалу згідно з обраними цілями та стратегіями;