
- •92.Характеристика основних видів корпоративних цінних паперів та сфери їх застосування.
- •93.Акції та облігації як інструменти залучення капіталу (див. Пит 92).
- •94.Зміст основних етапів емісії цінних паперів в ат.
- •95.Характеристика задач, які покликана вирішувати ефективна емісійна політика акціонерного товариства.
- •97.Сутність, об’єкти, суб’єкти та принципи корпоративного контролю.
- •98.Моделі та механізми корпоративного контролю.
- •99.Сутність та джерела інсайдерської ренти в ат.
- •100.Роль підсистеми розкриття інформації ат у забезпеченні належного корпоративного контролю.
- •101.Тип та форми розкриття інформації ат відповідно до вимог чинного законодавства та стандартів корпоративного управління.
- •104.Угоди злиттів/поглинань ат на ринку корпоративного контролю: визначення доцільності та процедура проведення.
- •108.Корпоративні права держави (дкп): поняття, джерела походження, вплив на діяльність ат.
- •109, 110Особливості формування та функціонування органів управління в ат з часткою корпоративних прав держави у статутному фонді понад 50%.
- •111. Дивідендна політика держави у ат з часткою корпоративних прав держави у статутних фондах.
- •112.Вплив інтересів держави, як стейкхолдери, на формування дивідендної політики у ат з дкп.
- •113.Фінансове планування в ат з дкп
- •114.Державна політика щодо управління дкп.
- •117.Стратегічний моніторинг середовища функціонування корпорацій.
- •118.Стратегічне планування у корпораціях.
- •119.Стратегічний контроллінг у корпораціях (ат).
- •120.Стратегічний організаційний розвиток корпорацій (ат)
- •121.Методичні підходи до оцінки ефективності корпоративного управління.
- •122. Рейтинги корпоративного управління: сутність, методологія, призначення.
- •Характеристика основних видів корпоративних цінних паперів та сфери їх застосування.
114.Державна політика щодо управління дкп.
Господарський Кодекс України;
Закон України «Про управління об’єктами державної власності»;
від 21.09.2006
Особливості формування та роботи органів управління :
до складу ревізійних комісій АТ з часткою ДКП більше 50 % включаються представники Державної фінансової інспекції чи Державної податкової служби;
у АТ з часткою ДКП більше 25 % до складу наглядової ради та ревізійної комісії обов’язково включається представник уповноваженого державою органу управління;
у АТ з ДКП є корпоративні секретарі, які діють на підставі вже затверджених Положень про корпоративного секретаря.
Особливості формування та роботи органів управління :
- Голова наглядової ради АТ з понад 50% ДКП – представник уповноваженого органу управління;
- Члени наглядової ради, що представляють інтереси держави, голосують відповідно до наданих завдань щодо голосування;
- у засіданні наглядової ради АТ з ДКП мають право брати участь з правом дорадчого голосу представники місцевого органу самоврядування та профспілок або іншого уповноваженого трудовим колективом органу;
- представник держави голосує за рішенням Кабміну про додаткову емісію акцій на загальних зборах АТ з часткою ДКП більше 10%, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.
117.Стратегічний моніторинг середовища функціонування корпорацій.
Стратегічний моніторинг – комплексна система стратегічних досліджень, яка призначена для спостереження , аналізу та оцінки середовища у реальному масштабі часу, прогнозування тенденцій розвитку окремих складових середовища , діагностики та створення основ для розробки засобів впливу на середовище та відхилень фактичного стану середовища від прогнозованого.
Переваги стратегічного моніторингу порівняно зі стратегічним аналізом полягають у поєднанні аналізу, діагнозу, прогнозу та оцінки впливу середовища на АТ, що забезпечує своєчасність та адекватність реакції на середовище, підвищує адаптаційні можливості АТ • Стратегічний моніторинг - як підсистема стратегічного управління - спрямована на забезпечення безперервного спостереження, фіксації, аналізу, оцінки та прогнозування змін у середовищі.
Концепція стратегічного моніторингу визначає цілісний комплекс положень, ідей, принципів, підходів, відповідно до яких визначаються цілі, задачі, властивості, головні ознаки та інформаційна база стратегічного моніторингу на основі гіпотези про стан середовища організації.
Загальні задачі стратегічного моніторингу • Інформаційне забезпечення процесів формування реакції організації на зміни в середовищі функціонування • Виконання динамічного стратегічного аналізу за певними напрямками спостережень • Опрацювання пропозицій із зміни властивостей об’єкту моніторингу з урахуванням його прогнозного стану • Виконання функції координації та системної інтеграції
Специфічні задачі стратегічного Моніторингу • Участь у процесі прийняття рішень стосовно встановлення генеральних цілей, встановлення короткострокових цілей, перерозподілу ресурсів між окремими господарськими одиницями
Інформаційна база стратегічного моніторингу • показники первинної бухгалтерської звітності • фінансові показники синтетичного обліку • спеціальні інформаційні форми, які надають різні підрозділи організації (фінансові, аналітичні показники) • результати виконання стратегічного аналізу