65. Методи оцінки рівня капіталізації ат.

Капіталізація АТ– це сукупна ринкова вартість акцій АТ, яка залежить від інтегральної оцінки його активів (матеріальних і нематеріальних), прибутковості,

конкурентоспроможності продукції на ринку, стану виробничого устаткування, наявності ноу-хау, кваліфікації персоналу і безлічі інших характеристик, що не можливо точно кількісно визначити. Рівень капіталізації відображає ринкову вартість товариства та є показником оцінки учасниками ринку рівня інвестиційної привабливості АТ.

Метод ПФТС - капіталізація (К) розраховується тільки для вторинного ринку акцій:

K = SO х P SO - кількість акцій АТ

P - ціна акції, що дорівнює ціні угоди, якщо остання попадає в діапазон між ціною кращої пропозиції і ціною кращого попиту в момент її укладання. Якщо угоди з цінними паперами АТ у визначений день не укладалися, ціна розраховується за наступною формулою: Р = (ціна кращої пропозиції + ціна кращого попиту)/2

• Вищенаведена формула не використовується у випадку відсутності попиту. У такому випадку: P = ціна кращої пропозиції

Методики оцінки рівня капіталізації для АТ, що пройшли лістинг

• TSR (сукупні потоки на користь акціонера), що являє собою суму зміни ціни акцій за період і дивідендних виплат

• MVA (додана ринкова вартість) як різниця між ринковою вартістю компанії та уточненою оцінкою інвестованого капіталу (балансовою вартістю боргу та акціонерного капіталу)

Методики оцінки рівня капіталізації, що не враховують ринкову вартість акцій АТ

1-ша підгрупа: методики, що оцінюють один період діяльності:

• EVA (економічна додана вартість) – чистий операційний прибуток після оподаткування за мінусом витрат на інвестований капітал

• Equity spread approach (підхід на основі розриву у доходності акцій). Дана методика враховує принципи моделі Гордона, що включає у якості одного з факторів вартості показник темпів зростання компанії та визначає співвідношення ринкової та балансової вартості компанії в умовах ефективного ринку, виходячи із співвідношення доходності бізнесу та акцій компанії.

2-га підгрупа: методики, що враховують декілька періодів діяльності:

• DCF (модель дисконтованих грошових потоків) – різниця між вартістю основної діяльності та вартістю боргу, що дорівнюють сумі грошових потоків, дисконтованих за ставками, які відображають ризик цих грошових потоків

• TBR (сукупна доходність бізнесу) – методика дозволяє визначити внутрішню рентабельність капіталу, а також дивідендну доходність, виходячи із бізнес-плану

• CFROІ (рентабельність грошових потоків від інвестицій) – відношення сукупного грошового потоку за період до величини інвестованого у підприємство капіталу

• SVA (додана акційна вартість – методика А.Раппопорта) – різниця між приведеною вартістю операційного грошового потоку у прогнозному та пост-прогнозному періоді без урахування інвестицій у основні засоби та робочий капітал.