65. Характеристика напрямків оптимізації структури капіталу ат, та задач з управління структурою капіталу.

Оптимальна структура капіталу- це таке співвідношення між власним і позиковим капіталом, яка забезпечує оптимальне поєднання ризику і дохідності, а отже, максимізує ціну акцій. Метою управління структурою капіталу є мінімізація витрат щодо залученнядовгострокових джерел фінансування і тим самим забезпечення власникам капіталу максимальної ринкової оцінки вкладених ними коштів.

Фактори, які впливають на вибір оптимальної структури капіталу: Фінансова стратегія, Величина податків, Якість активів, Витрати на одержання кредиту, Рівень доступності фінансування, Рівень витрат з обслуговування та погашення Боргу, Витрати на емісію та розміщення акцій, Ступінь ділового ризику.

З урахуванням цих факторів управління структурою капіталу на підприємстві зводиться до двох основних напрямів:

1) встановлення оптимальних рівнів для певного підприємства використання власного та залученого капіталів;

2) забезпечення залучення на підприємство необхідних видів та обсягів капіталу для досягнення розрахункових показників його структури.

Основна задача: мінімізувати витрати по залученню довгострокових джерел фінансування і тим самим забезпечити власникам капіталу максимальну ринкову оцінку вкладених ними грошових коштів.

Напрямки: 1. Оптимізація структури капіталу за критерієм максимізації рівня фінансової рентабельності. Для таких розрахунків був обраний критерій, який найбільш повно відображає вплив ефективності сформованих джерел фінансування на збільшення доходності вкладених власниками коштів, тобто максимізації фінансової рентабельності. Також для проведення таких оптимізаційних розрахунків використовується механізм фінансового важеля.

2. Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості. Процес оптимізації базується на попередній оцінці власного та позикового капіталу при різних умовах його залучення та здійсненні розрахунків середньозваженої вартості капіталів. Вирішення задачі побудовано на виявленні тенденції зміни ціни кожного джерела ресурсів при зміні фінансової структури підприємства.

3. Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків. Цей метод пов’язаний з вибором більш дешевих джерел фінансування активів підприємства. З цією метою всі активи підприємства розподіляються на такі три групи:

а) необоротні активи;

б) постійна частина оборотних активів (незнижуваний мінімум оборотних активів, необхідний підприємству для здійснення поточної операційної діяльності);

в) змінна частина оборотних активів.

65. Шляхи та процедура збільшення та зменшення статутного капіталу ат.

Статутний капітал - сукупна номінальна вартість акцій АТ усіх типів (частка привілейованих акцій не може перевищувати 25%).

Механізм збільшення статутного капіталу проводиться у два способи:

• Із залученням додаткових внесків у формі додаткової емісії через розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості;

• Без залучення додаткових внесків у формі реінвестиції дивідендів, та спрямування прибутку до статутного капіталу, через підвищення номінальної вартості акцій.

Збільшення статутного капіталу:

• можна здійснити лише після завершення розміщення всіх попередніх випусків акцій

• на дату реєстрації змін до статуту його капітал має складати не менше 1250 мінімальних зарплат

Заборонено:

• у разі наявності викуплених товариством акцій

• для покриття збитків

• Переважне право акціонерів на придбання додатково розміщених акцій діє лише в процесі приватного розміщення акцій

• АТ не може збільшувати статутний капітал шляхом публічного розміщення акцій, якщо розмір власного капіталу менше статутного

Зменшення статутного капіталу

Способи:

1) зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості через викуп АТ частини випущених акцій та їх анулювання

2) зменшення номінальної вартості акцій