Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
teoria_UK_1-91.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
974.27 Кб
Скачать
  1. Фактори, що впливають на управлінські рішення в корпораціях.

Прийняття управлінських рішень — це визначальний процес управлінської діяльності, оскільки формує напрямки діяльності організації та її окремих працівників.

Фактори впливу:

  • Структура власності (концентрація – розпорошеність пакету; переважання аутсайдерів-інсайдерів)

  • Інтереси стейкхолдерів

  • Розподіл повноважень між органами управління

  • Вплив зовнішніх факторів (тиск фондового ринку)

  • Кваліфікація посадових осіб

  • Бажання та здатність заінтересованих осіб здійснювати вплив на прийняття управлінських рішень

  1. Характеристика основних ризиків корпоративних рішень.

  1. Ризик незадоволення інтересів певної групи стейкхолдерів у процесі функціонування ат

  • Ризик може вплинути на ступінь реалізації поставлених перед АТ цілей та зменшити ефективність системи корпоративного управління

  • Вплив ризику проявляється у нездатності системи корпоративного управління попередити і виявити суттєві порушення балансу інтересів стейкхолдерів, що призводить до деструктивних корпоративних конфліктів

  1. Ризик недоотримання частини доходу АТ унаслідок помилок при визначенні стратегічних цілей (з боку наглядової ради) та/або неефективної роботи щодо їх реалізації з боку (виконавчого органу)

  2. Ризик неотримання позитивного синергетичного ефекту унаслідок об’єднання підприємств в інтегровану корпоративну структуру

  3. Ризик втрати ринкової капіталізації АТ у результаті оприлюднення на фондовому ринку інформації, що суттєво вплинула на ринкову вартість акцій товариства

Джерела ризиків корпоративних рішень:

  • Множинність цілей та інтересів стейкхолдерів та критеріїв оцінки їх дій

  • конкуренція між стейкхолдерами за контроль над корпорацією

  • Неповна інформація (обмежений доступ стейкхолдерів до інформації), яка необхідна для прийняття рішення

  • Неготовність (нездатність) стейкхолдерів здійснювати ефективно корпоративний контроль через відсутність часових, фінансових, інтелектуальних ресурсів тощо

  • Неоднозначність прогнозів розвитку АТ та середовища його функціонування

  • Обмеженість часових ресурсів для прийняття рішення

  • Обмеженість сфер контролю та зон відповідальності

  1. Сутність економічного механізму корпоративного управління.

Економічний механізм - це сукупність економічних важелів, способів та методів цілеспрямованого впливу стейкхолдерів на зовнішні та внутрішні економічні зв'язки

корпорації, її бізнес-одиниць з приводу формування та використання ресурсів корпорації для забезпечення її стабільного функціонування та розвитку в інтересах цих стейкхолдерів. Рушійна сила - економічні інтереси стейкхолдерів.

Задачі економічного механізму: Забезпечення прибуткової діяльності корпорації, Налагодження взаємовигідного співробітництва

бізнес-одиниць, а саме: *збалансування цілей горизонтальної інтеграції та вертикального управління, *оптимізація внутрішньо-корпоративних трансакційних та організаційних витрат. Реалізація задач економічного механізму здійснюється через: Стратегічне управління (розробку стратегій інтеграції, диверсифікації, спеціалізації, кооперації), Управління активами та структурою капіталу, його нарощуванням, Координацію розподілу прибутку, виплати дивідендів та залучення інвестиці, Налагодження ефективної інвестиційної діяльності, Оптимізацію оподаткування та страхових платежів, Формування інтегрованого ефективного виробничо-технологічного ланцюга, стимулювання горизонтальних зв'язків між підприємствами-учасниками корпорації, Оптимізацію трансфертного ціноутворення. Елементи: Механізм стратегічного управління (передбачає формування стратегічного набору) – формування системи стратегій різного типу, що будуть здійснюватися корпорацією у певному часовому горизонті, й забезпечать умови для її розвитку.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]