13. Теорії та причини об’єднання підприємств у інтегровані корпоративні структури.

Три основні теорії пояснюють переваги об`єднання підприємств: • Синергетична теорія; • Теорія агентських витрат; • Теорія гордині

Синергетична теорія: • підприємства об’єднують свої ресурси й активи з метою отримання синергетичного ефекту „1+1=3”: ефекту більшого ніж можливо отримати від їх відокремленого існування; • Об’єднані в єдине ціле підприємства отримують: операційні синергії та фінансові синергії. Операційні синергії:

• Економія трансакційних витрат (ефект агломерації);

• Економія на науково-дослідних і констр-ких розробках;

• Ефект комбінування взаємодоповнюючих ресурсів;

• Збільшення розмірів ринкової ніші корпорації: захоплення великого сегменту ринку шляхом проведення горизонтального/вертикального злиття призводить до зменшення конкуренції у сегменті ринку

Фінансові синергії: Зменшення рівня оподаткування: можливість отримання податкових пільг для об’єднаної корпорації; Можливість купівлі компанії (отримання активів) за ціною нижче ринкової; Диверсифікація, яка є одним із способів управління ризиками

Теорія агентських відносин

• Менеджери заінтересовані у зростанні корпорацій, навіть понад оптимальні розміри, у т.ч. шляхом злиття і поглинання, оскільки: зростання призводить до концентрації й збільшення підконтрольних менеджменту ресурсів, розширення їх повноважень й влади; зростання компенсаційних та заохочувальних виплат менеджменту пов’язане із зростанням обсягів продажу корпорацій, що можливо забезпечити через злиття; у результаті зростання корпорацій у менеджменту з'являються нові можливості кар'єрного росту, збільшується кіл-сть управлінських посад.

Теорія гордині. Злиття – це результат індивідуального суб’єктивного рішення менеджерів. Навіть якщо злиття не має ніякого синергетичного ефекту, все рівно рішення приймається, оскільки менеджмент вважає, що саме його оцінка вартості вірна, а ринкова оцінка корпорації-цілі не повністю відображає потенціал її розвитку.

13. Характеристика різновидів організаційних об’єднань корпоративного типу.

Типи інтеграційних утворень в Україні (згідно Господарського кодексу України): Асоціації, Корпорації, Консорціуми, Концерни, Холдинги, Промислово-фінансові групи.

Асоціація — це договірне добровільне об'єднання створене з метою постійної координації діяльності учасників; Господарська самостійність учасників

централізація однієї або кількох виробничих та управлінських функцій

мета: господарська, наукова, культурна та ін.

Функція органу управління - інформаційний та координаційний центр

Корпорація —- договірне добровільне об'єднання

- Мета: консолідація виробничо-господарської діяльності, розв'язання складних технічних, фінансових, соціально-економічних питань, захист спільних інтересів, кооперування у випуску продукції та ін.

- органам управління корпорації делегуються окремі повноваження централізованого регулювання діяльності кожного з учасників

- Збереження права юридичної особи учасників, їх фінансової й виробничо-господарської незалежності

• Майно формується за рахунок внесків учасників

• Прибуток використовується для створення фондів

Концерн -• Найпоширеніша у світі форма міжгалузевого об'єднання підприємств шляхом участі в капіталі, фінансових зв'язків, виробничого співробітництва, патентно-ліцензійних угод та ін.

• статутне об'єднання підприємств на основі їх фінансової залежності. Учасники концерну:

 не можуть одночасно бути учасниками іншого концерну (на відміну від асоціацій і консорціумів)

 можуть нести відповідальність за зобов'язаннями концерну, а концерн - за зобов'язаннями учасників

• Централізована оргструктура з жорсткими зв'язками його учасників.

• Централізація функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньо-економічної та ін. діяльності та реалізація єдиної політики у рамках концерну

Типи концернів

за формою участі у капіталі учасників

• Концерн підлеглості складається з материнської і дочірніх компаній для об'єднання виробництва за технологічним ланцюгом

• Концерн координації складається із центральної (часто - холдингової компанії) і “сестринських” товариств, поєднаних між собою перехресним володінням акціями. Для здійснення єдиної фінансової і наукової політики, узгодженого розвитку виробництва, кадрової політики та ін.

Консорціум -• тимчасове статутне об'єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо)

• Джерела фінансування: внески учасників, централізовані ресурси на фінансування відповідної програми та кошти з інших джерел

• Припиняє діяльність або реорганізується після досягнення мети

• Підприємства можуть входити до декількох консорціумів

• Великі оргструктури не формуються – існує невеликий управлінський апарат

Промислово-фінансова група в Україні

• об'єднанням підприємств, яке створюється за рішенням Кабінету Міністрів України на певний строк з метою реалізації державних программ розвитку пріоритетних галузей виробництва

• не є юридичною особою і не підлягає державній реєстрації як суб'єкт господарювання

Фінансово-промислові групи

• диверсифіковані багатофункціональні структури

• об'єднання капіталів підприємств, кредитно- фінансових та інвестиційних інститутів

• Мета: максимізація прибутку, підвищення ефективності виробничих та фінансових операцій, посилення конкурентноздатності на внутрішньому та зовнішньому ринках, зміцнення технологічних і коопераційних зв'язків, рiст економічного потенціалу всієї групи у цілому та кожного з її учасників окремо

Характеристика ФПГ

• Організації, що входять у ФПГ, пов'язані між собою відносинами власності, контролю та реалізацією єдиної стратегії

• У складі ФПГ визначається головне підприємство, яке має виключне право діяти від імені групи