Сутність категорії «конфлікт інтересів» та їх класиф..
Конфлікт інтересів - протиріччя між приватними інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.
В основі будь-якого конфлікту інтересів лежить відмінність інтересів стейкхолдерів та бачення шляхів їх реалізації.
Друга важлива причина конфліктів – культурні та поведінкові відмінності: Відмінності уявлень про справедливість у розподілі результатів діяльності АТ та достатній розмір оплати праці менеджменту та персоналу АТ; Розбіжності у цінностях (стосовно акціонерів та інших стейкхолдерів); Відмінності ставлення до крадіжок, викор-ня службового становища у власних цілях, корупції.
Порівняти та спів ставити інтереси менеджменту, топ-менеджерів акціонерів, акціонерів, персоналу, кредиторів, споживачів, постачальників, конкурентів, держави, місцевої влади, учасників фондового ринку (див. пит. 18)
Предметна основа конфліктів інтересів у ат.
Конфлікт інтересів - протиріччя між приватними інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень
Предмет конфлікту інтересів:
1. Визначення цілей та стратегії тов-ва, планів їх реалізації
2. Розподіл результатів діяльності товариства, шляхи формування та використання прибутку
3. Розкриття інформації про АТ
4. Розподіл повноважень між органами управління АТ
Інструменти врегулювання та попередження конфліктів інтересів в ат.
Конфлікт інтересів - протиріччя між приватними інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.
Методи попередження та узгодження
конфліктів інтересів
1. Врегулювання правових основ взаємодії учасників, моніторинг латентних конфліктів
2. Впровадження стандартів корпоративного управління
3. Судове вирішення спорів - застосування санкцій та винесення рішень, обов’язкових до виконання
4. Перерозподіл компетенції між органами управління АТ, надання акціонерам ширших повноважень та важелів впливу на корпоративну політику
5. Прозорість діяльності АТ, дивідендної політики
6. Забезпечення незалежності та дієвості фінансового контролю і аудиту
7. Медіація, третейські суди
8. Формування корпоративної культури із позитивними цінностями стосовно акціонерів, персоналу, клієнтів, суспільства та інших стейкхолдерів
Медіація. У процесі медіації сторони конфлікту добровільно намагаються за допомогою нейтральної третьої особи знайти точки порозуміння, виявити важелі балансування та врегулювати конфлікт інтересів.