Еволюція поглядів на сутність корпоративного управління крізь призму чотирьох основних концепцій корпоративного управління.
Фокус концепцій: 1.Номіналістична – “закон”: корпорація – юридична форма, а корпоративне управління оптимізує контрактні взаємовідносини між бізнес-партнерами.
2.Захисту прав акціонерів – “контроль”:оптимізація корпор. контролю забезпечує дотримання прав акціонерів.
3. Системна – “синергізм”: корпоративна форма організації забезпечує синергізм різних компонентів системи для досягнення вищого економічного ефекту. Всі стейкхолдери вважаються критично важливими для виживання компанії.
4.Громадянська – “відповідальність”: корпорація як важливий член громадянського суспільства має цивільні обов'язки (поважати права інших, не завдавати шкоди і т.п.); корпорація – не стільки економічна як соціальна інституція, яка постійно взаємодіє із середовищем і значно впливає на життя суспільства; людський капітал є її критичним активом; Корпорація відіграє важливу інноваційну і креативну роль у становленні і розвитку сучасної економіки знань; корпорація слугує інтересам і бізнесу, і суспільства
Сутність «агентської проблеми» у корпораціях та шляхи її вирішення.
Менеджери корпорацій – це агенти акціонерів, найняті для здійснення результативного та ефективного управління корпорацією з метою збільшення прибутків акціонерів за рахунок дивідендних виплат та зростання ринкової вартості акцій .. Прояв “Агентської проблеми” проявляється в: опортуністичній поведінці менеджерів ; неефективному використання ресурсів корпорації ; асиметрії інформаційних потоків. Причинами агентської проблеми є те, що менеджери діють у власних інтересах, які природно не співпадають з інтересами акціонерів.
Шляхи подолання “агентської проблеми”:
• Контроль - створення системи “важелів і противаг”: переважання у раді директорів незалежних членів, які контролюватимуть менеджерів;
• Мотивація - мотивування топ-менеджерів діяти у інтересах акціонерів (через фінансові -“компенсаційні пакети”, опціони на акції - та нефінансові важелі - етика);
• Стандартизація -запровадження стандартів корп. упр-ня.
Сутність проблеми «недостатності контролю» у корпораціях та шляхи її вирішення. У дрібних акціонерів відсутня достатня мотивація самостійно здійснювати прискіпливий контроль і вони покладаються на ефективний контроль інших суб'єктів за діяльністю менеджерів (крупних акціонерів, фінансових інституцій, держави та ін.) Байдужість акціонерів негативно відбивається на ефективності корпоративного управління Актуальність цієї проблеми залежить від ступеню розпорошення акцій серед акціонерів.
Сутність проблеми «вакууму влади» у корпораціях та шляхи її вирішення.
Сутність: персоналізація відповідальності за діяльність корпорації – хто відповідає за те, що сталося? Хто має реальну владу та вплив на корпоративні процеси? Подолання: *Покращення нормативно-правового регулювання питань відповідальності менеджменту корпорацій перед стейкхолдерами (влада = відповідальність);*Налагодження підзвітності корпорацій - перед ким і як звітує корпорація та її менеджмент (акціонерами, стейкхолдерами, совістю)