1.3. Кліматичні особливості району

Золочівщина лежить в помірно-континентальній кліматичній зоні. Протягом цілого року вона перебуває під впливом вологих повітряних мас, що йдуть з атлантичного океану і створюють циклональний стан атмосфери з опадами, внаслідок чого влітку зменшується спека, а взимку пом'якшуються морози і бувають відлиги. З півночі часто доходять холодні арктичні маси повітря: навесні вони викликають повернення холодів і пізні приморозки, а взимку — різке похолодання.

Найхолоднішим місяцем є січень, найтеплішим — липень. Абсолютні мінімальні температури січня сягають від -30°С (-22°Ф) до -40°С (40°Ф) з ізотермою 5°С. Абсолютні максимальні температури липня доходять до +35˚С і +40°С (95 і 104°Ф) з ізотермою +18°С.

Середня температура повітря місяця квітня дорівнює + 7°С(44,6°Ф), а жовтня +8°С (46,4°Ф). (див. рис. 1.2).

Рис. 1.2. Клімат Львівської області

Кількість днів у році зі середньою денною температурою повітря вище 0°С (32°Ф) виносить від 250 до 270; вище +5°С (41°Ф) від 200 до 210; вище +10°С (50°Ф) від 160 до 170 днів [12; 5].

Перший мороз у повітрі приходить у середньому 11-21 жовтня; останній 21 березня. Тривалість без морозного періоду сягає 170-180 днів.

Середня кількість опадів у році дорівнює 700 мм. Днів з опадами в році нараховується 180. Опади приходять в основному літом, до 500 мм, зимою менше - до 200 мм. Кількість днів зі сніжним покривом дорівнює 75. Сніг у середньому покриває на постійно поверхню під кінець листопада - початок грудня, а під кінець лютого - початок березня - починає танути.

Середня кількість годин сонячного сіяння на рік дорівнює 1600.

Характерною особливістю клімату Золочівщини є чітко виражені пори року та різкі переходи від однієї до іншої.

Весна в Золочівщині приємна. Цьому сприяє тепле повітря, що йде, з південно-західної Європи, а іноді й теплі дощі. Коли настають перші теплі весняні дні, сніг швидко тане, земля прогрівається і сама стає джерелом нагрівання повітря.

Літо помірно тепле, з найбільшою кількістю річних опадів, що припадають на червень і липень. Це сприяє розвиткові рослинності.

Осінь тепла і довга, з ясними тихими днями і прохолодними ночами. Вона триває з вересня до кінця листопада.

Зима холодна і триває три місяці. Вона починається з початком грудня, а закінчується в березні. Стійкий сніжний покрив твориться в грудні. За час зими сніг кілька разів зникає й укладається знову.

Золочівщина складається з чотирьох кліматично - географічних областей — Волинської височини, Подільської плити, Малого Полісся і Опілля.

Географічна область Малого Полісся має місцеві кліматичні особливості, якими вона досить чітко відрізняється від сусідніх природних областей. Маючи менші абсолютні висоти, ніж середні височини, Мале Полісся одержує більшу кількість опадів. Так, річна кількість опадів тут у середньому перевищує 650 мм, а в деяких місцях і 700 мм (Броди 746 мм), тоді як на Волинській височині і на Подільській плиті річна кількість опадів заледве сягає 600 мм. Більша кількість опадів на Малому Поліссі зумовлена більшою лісистістю і заболоченістю цієї території порівняно з навколишніми височинами. Збільшення опадів на Малому Поліссі викликане, таким чином, посиленням місцевого волого обміну, що підтверджується тим, що збільшення опадів спостерігається саме в літні місяці, соли посилюється випаровування і конвекція повітря.

Другою особливістю клімату Малого Полісся є порівняно м'які зими. середні температури січня тут не опускаються нижче -5°С (23°Ф), тоді як на прилеглих височинах вони нижчі. М'які зими Малого Полісся зумовлені 1 меншими абсолютними висотами цієї території ( середня висота Малого Полісся — 230 м над рівнем моря).

Низькість положення Малого Полісся в поєднанні з його лісистістю і заболоченістю позначається на тривалості без морозного періоду, який тут у середньому дорівнює 140 дням, тоді як на сусідніх височинах триває 150 - 160 днів. На малому Поліссі раніше починаються осінні і пізніше закінчуються весняні приморозки.

Кліматичні умови Опілля завдяки глибоко розчленованому рельєфу характеризуються значними місцевими відмінностями. Горотвірні терени одержують більшу кількість опадів і меншу кількість тепла, особливо на північних схилах.

Кліматичні умови району Вороняків характеризуються річною кількістю опадів у середньому понад 700 мм і середніми температурами липня до 18, 5°С (65°Ф); середні температури січня не досягають -5°С (23°Ф), проте зими бувають досить сніжними порівняно з прилеглими безлісними рівнинами.

У північній частині Золочівщини (села Городилів, Сасів, Побіч, Ушня) помірно-континентальний, літо тепле, часом спекотне, зима м'яка, з 3 — 4-ма періодами відлиг. Середньорічна температура повітря в цій частині — 6 - 8 °С, найнижча у січні, найвища — у липні. Зазвичай пагубні весняні заморозки закінчуються в третій декаді квітня, а перші осінні приморозки бувають у першій декаді жовтня, деколи всередині цього місяця. Без морозний період тягнеться 165, рідше 170-175 днів. Атмосферних опадів випадає в середньому 570 мм за рік, із них більша частина - у без морозний період, коли рослини проходять вегетацію. Твердий сніговий покрив лягає в кінці другої декади грудня і остаточно укріплюється в третій декаді. Середня висота снігового покриву складає 13 - 15 см, але вітрами сніг здувається в низини, вимоїни [2].

У західній частині Золочівщини (села Білий Камінь, Гончарівка, Бужок, Розаж, Гавареччина) клімат також помірно-континентальний. Середня температура взимку -3 - -5°С, взимку - +19 - 22°С. Мінімальна температура повітря опускається не нижче -28°С, максимальна - +32°С. Вітри західні, південно-західні, що приносять взимку тепло, а відтак є причиною частих відлиг. А морозну погоду формують східні вітри. Середня кількість опадів 650 мм за рік . Посухи найчастіше трапляються в травні. Найбільше опадів випадає у вигляді дощів у липні. Висота снігового покриву 15-20 см. Перший сніг випадає, як правило, в листопаді, і довго не лежить. Наступні випадання снігу теж не утворюють стійкого снігового покриву через відлиги. Тануть сніги у березні, але ще в квітні можуть бути великі снігопади. Вони, а також їхні моментальні танення можуть завдавати великої шкоди населенню. Через випадання дощів, мряки, туману взимку утворюється ожеледь і ожеледиця, намерзання льоду на деревах, електропроводах. Приморозки можуть траплятися у жовтні, а заморозки - В червні. Зі стійких явищ зимою характерні хуртовини, влітку - град, буревії. Повені трапляються в березні внаслідок сніготанення. Паводки – в липні внаслідок літніх дощів, рідше – взимку внаслідок великого сніготанення і восени внаслідок затяжних осінніх дощів.