Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курсова робота 2 (2).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.94 Mб
Скачать

3.1. Використання підземних вод

Підземні водні ресурси — це кількість підземних вод, що поступає у водоносний горизонт в природних умовах шляхом інфільтрації атмосферних опадів, фільтрації з річок, пере­тікання з вище і нижче залягаючих водоносних горизонтів, приток з суміжних територій. Мірою природних ресурсів є витрати потоку підземних вод.

Львівська область розташована в межах трьох гідро­геологічних басейнів підземних вод: Волино - Подільського, Передкарпатського і Карпатського. Умови формування підземних вод та їх забезпеченість в гідрогеологічних басейнах різні. Найбільш забезпеченим є Волино-Подільський гідрогеологічний басейн, що охоплює територію Золочівського району, де основні водоносні горизонти приурочені до неогенових, верхньокрейдових, а на сході області і до девонських відкладів. Збагаченість ресурсами підземних вод по адміністративних районах області нерівномірна і залежить від знаходження адміністративного району в тому чи іншому гідрогеологічному басейні.

Найменш забезпеченими ресурсами підземних вод в області є Турківський, Сколівський, Старосамбірський та Самбірський райони, а найбільш забезпеченими - Золочівський, Бродівський і Сокальський. Прогнозні ресурси прісних підземних вод Львівської області складають 3644 тис. м3/добу експлуатаційні запаси підземних вод в області складають 1284,7 тис. м3/добу, із них для міста Львова — 839,2 тис. м3/добу.[4, 12 - 14].

Затверджені запаси підземних вод використовуються для водопостачання міст і основна їх частина йде на забезпечення м. Львова. Затверджені запаси підземних вод приурочені до міжпластових водоносних горизонтів (за виключенням Стрийського родовища), які зверху перекриті водотривкими породами, що надає їм напірних властивостей, захищає від забруднення з поверхні і в цілому визначає їх якісний стан.

Централізованому водопостачанню сільського населення приділяється мало уваги. Водозабезпечення у сільських населених пунктах стихійне — криницями на перший від поверхні ґрунтові водоносні горизонти, які є незахищеними від забруднення з поверхні. Постійне забруднення водоносних горизонтів відбувається за рахунок багаторічних стоків, в результаті видобутку твердих корисних копалин, нафти та газу, складування відходів виробництва, скиду неочищених стоків, складування і використання мінеральних добрив і отру­тохімікатів. Прісні підземні води Львівської області, які використовують для питного і технічного водопостачання, представлені 37-ма діючими родовищами. Станом на 2004 р. добували 420,2 тис. м³/добу прісних вод.

В межах Львівської області виділяють такі головні водоносні комплекси, які експлуатують для питного і технічного водозабезпечення населення і промисловості Львівщини: четвертинний, неогеновий, верхньокрейдовий і девонський. Золочівський район знаходиться в межах девонського водоносного комплексу. Девонський водоносний комплекс поширений, по суті, по всій платформенній частині Львівської області і розкривається свердловинами на глибинах від 30 до 2800 м. Видобуток підземних вод незначний. Зокрема, найбільшими водозаборами (понад 1 тис. м3/добу) вважають Золочівський, Гологірський і Плугівський, які експлуатують горизонти верхньої крейди й девону. [14, 15].

Підземні води - це „чудо" природи і найцінніше природне багатство. Прісні їх різновидності можуть бути названі корисною копалиною номер 1, оскільки використовуються для водопостачання і зрошування. Особливо зростає їх значення у країнах, де погано розвинена річкова сітка, або ріки сильно забруднені. Саудівська Аравія повністю, а Туніс, Данія і Бельгія майже повністю забезпечують свої потреби у воді за рахунок підземних вод. У нашій країні також зростає доля підземних вод у загальному водоспоживанні.

Як джерело водопостачання підземні води мають ряд переваг над поверхневими: вони краще захищені від забруднення, їх ресурси не зазнають суттєвих сезонних чи багатолітніх коливань, вони здебільшого можуть видобуватись недалеко від водоспоживача. У наш час, коли поверхневі води все більше забруднюються, ці та деякі інші причини визначили все більш зростаюче використання підземних вод.

З метою питного водопостачання не може використовуватися будь-яка підземна вода. Перш за все за бактеріологічними показниками вода повинна бути бездоганна: допускається в 1дм3 не більше трьох кишкових паличок. Строго регламентується вміст токсичних речовин, таких як: берилій, молібден, нітрати, свинець, уран та ін. Особлива, увага звертається на органолептичні властивості - запах, смак, колір, лужність. Вода вважається хорошою, якщо мінералізація не перевищує 1 г/дм3. Гранично допустима твердість 7,0 мг-екв/л. Наявність деяких розчинних речовин (сульфатів чи хлоридів) також є обмежена. Підземна вода характеризується набагато кращою якістю, ніж поверхнева. У ній знаходиться власне той „букет" мікрокомпонентів, який необхідний організму людини.

Значним є використання підземних вод для зрошування земель у сільському господарстві.

Дуже велике народногосподарське значення мають і мінеральні лікувальні води, які застосовуються в лікувальних цілях; промислові, які представляють сировину для видобутку корисних копалин (солі, брому, йоду, бору та ін.); термоенергетичні, що служать для отримання тепла.

Але підземні води - це не тільки частина водних ресурсів Землі та корисна копалина, але й елемент оточуючого середовища, при використанні якого слід керуватися як техніко-економічною доцільністю, так і задачами охорони природи. Тобто раціональне використання підземних вод розуміється як їх охорона. [8, 187 - 188]

Підземні води Золочівського району найбільше використовується для питного постачання населених пунктів. Вода з Плугівської насосної станції забезпечує водою весь Личаківський район міста Львова. Також одним з найбільших користувачів підземних вод є приватне підприємство « Карпатські мінеральні води» розташоване на великому Струтинському родовищі прісних підземних вод в екологічно чистому районі Західної України.

Вода видобувається з двох артезіанських свердловин глибиною 90 метрів і проходить фільтрацію лише від механічних домішок, тому в ній збережені всі природні властивості. Хімічний склад підземних вод відноситься до гідрокарбонатно-кальцієвого із загальною мінералізацією 0,45 г/літр. Особливістю Струтинського родовища є вміст кальцію, що становить в 1 літрі води «Карпатська джерельна» 100мл. [22] . Користувачем підземних вод є також Міське комунальне підприємство "Золочівводоканал", що здійснює водопостачанння та водовідведення міста Золочева Львівської області. Підприємство є міською комунальною власністю і підпорядковане Золочівській міській раді, що діє на підставі Статуту та чинного законодавства України. Метою діяльності підприємства є забезпечення споживачів у водопостачанні та водовідведенні.

Предметом діяльності підприємства є: видобуток, підготовка, транспортування та реалізація води в м. Золочів та прийом , транспортування і очищення стоків. На балансі водоканалу перебуває 4 водозабори, 2 насосні стації 2 го підйому, 3 каналізаційні насосні станції, міські каналізаційні очисні споруди, а також 78 км. водопровідних та 26,4 км. каналізаційних мереж. [23].