Зміст

Вступ

РОЗДІЛ 1.Фізико-географічні особливості формування підземних вод Золочівського району…………………………………………………….

1. Геологічна будова;……………..

2. Рельєф;

3. Кліматичні особливості;

4. Грунтовий покрив;

5. Рослинний і тваринний світ.

РОЗДІЛ 2. Методика досліджень підземних вод

2.1. Гідрогеологічні дослідження:

2.1.1. Стадії геологорозвідувальних робіт на підземні води;

2. Види гідрогеологічних досліджень. Гідрогеологічні зйомки. Гідрогеологічні карти;

3. Вибробовуваня водоносних горизонтів. Стаціонарні спостереження.

4. Оцінка запасів ресурсів підземних вод.

1. Експерементальні дослідження запасів підземних вод.

РОЗДІЛ 3. Використання і охорона підземних вод Золочівського району.

3.1. Використання підземних вод в господарстві;

3.2. Забруднення підземних водних ресурсів:

1. Види забруднень підземних вод;

2. Джерела забруднень підземних вод Золочівського району.

Висновки

Список використанних джерел

Розділ 1. Фізико-географічні особливості формування підземних вод Золочівського району

1. Геологічна будова району

Геологічний вік Золочівського району охоплює всі геологічні ери, а саме: архейську , протерозойську, палеозойську, мезозойську і кайнозойську. Кожна з цих епох залишила свій слід і сформувала особливості на території району.

Геологічні дослідження показують, що територія Золочівщини, як і більша територія Львівської області, належить до південно - західної окраїни Східноєвропейської платформи, що є відносно стійкою ділянкою земної кори.

Найбільш давніми відкладами, розкритими свердловинами, являються породи крейдової системи, на яких трансгресивно залягають відклади неогену. Корінні породи перекриті четвертинними відкладами

Район знаходить в межах східних відрогів Українського кристалічного щита, що утворився в докембрійський період. Територія району знаходиться в межах Львівського палеозойського прогину, область поширення потужного, відносно слабо порушеного тектонічними дислокаціями палеозою. Північно – східне крило Львівського палеозойського прогину переходить у схил Українського кристалічного щита. Осадові породи тут залягають на докембрійському фундаменті, що складається з гранітів та інших вивержених і метаморфічних утворень, які в межах району і області виявлено на значній глибині. Таку товщу утворюють відклади верхнього протерозою, палеозою ( кембрій, ордовик, силур, девон, карбон), юри і крейди. Верхньокрейдові відклади найбільш широко розповсюджені на території району і мають потужність більше 200 м. Представлені в нижній частині глауконітовими пісками, пісковиками, верхній – піщаними вапняками, крейдою та мергелями, які по всій товщі розбиті сіткою вертикальних та горизонтальних тріщин.

Покрівля крейдових порід в районі міста знаходиться на глибині від 2 до 18 м, в верхній частині розрізу мергелі, які вивітрилися до стану глини потужністю 2,5-4,0 м. Фундаментом території району є Волино - Подільська плита, що протягом свого формування зазнала кілька піднять і опускань над рівнем моря, тому покрита більш пізніми відкладами. [2;12]. Її волинську частину і долини подільських рік вкриває верхня крейда (геологічний період мезозойської ери. Територія Золочівського району в середньо – третинний час (палеоген і неоген) була скрита Сарматським морем Води постійно піднімались і опускались. В континентальний період утворення рельєфу відбувались численні землетруси, діяли вулкани. У відкривках цієї доби виступають міоценські піски, а в них містяться черепашкові залишки молюсків як доказ того, що колись тут було дно моря. Неогенові відклади в межах Золочівської улоговини розмиті і прослідковуються тільки в районі с.Вороняки, відповідно залягаючи на розмитій поверхні крейди. Представлені вони пісками, вапняками і пісковиками загальною потужністю 45-65 м.

В четвертинний період територія Львівської області і Золочівського району в тому числі зазнала впливу суворого похолодання. Період зміни клімату супроводжувався наступом льодовиків. Найпотужнішим, що наступив на територію Львівської області було Окське або Міндель ІІ льодовиковий період. Біля свого південного краю він нагромадив великі маси валунів, глини, які творили так звані морени. Коли льодовик розтанув, вітер переносив дрібні осади - пил з морен на південь і вони відклалися у вигляді лесу - сіро-жовтої глинки, на якій утворився подільський чорнозем.

Водно – льодовикові відклади Окського зледеніння виявленні на території району. Вони представлені галечниками, різноманітними пісками, супісками, суглинками і глинами. Середньоплейстоценовими відкладами на території району побудована друга надзаплавна тераса р. Західний Буг, що найбільш розвинута на території Волинської височини і сягає над рівнем води 17 – 30 м. голоценові і сучасні відклади на території району представлені травертинами у вигляді окремих екзотичних тіл,що трапляються на схилах долинах рік у межах Гологоро – Кременецького низькогірного краю Поділля (с. Словіта ) (геренчук) На горбах розповсюджені лесовидні суглинки та супіски, пилуваті, жовтого кольору, потужністю 3,5-9 м. Загальна потужність четвертинних відкладів коливається від 3 до 18 м.[15].