- •Дипломна робота
- •Спеціальності:
- •8.03050701 «Маркетинг»
- •Розділ 1. Теоретико-методологічні основи управління імеджем підприємства
- •1.1. Сутність поняття іміджу
- •1.2. Методи удосконалення іміджу підприємства
- •1.3. Впровадження корпоративної культури, як метод удосконалення іміджу організації
- •Формування корпоративної культури.
- •Структура корпоративної культури.
- •Висновки до розділу 1
- •Розділ 2. Аналіз ринку фітнес-послуг
- •2.1. Аналіз міжнародного ринку фітнес-послуг
- •2.2. Аналіз ринку фітнес-послуг України
- •2.3 Аналіз іміджу і сформованої корпоративної культури у фітнес-центрі «Халк»
- •Розділ 3. Проект удосконалення іміджу фітнес-центру «халк»
- •3.1 Концепція проекту
- •3.2. Спортивно-розважальна гра «ХалкСтарт».
- •3.3 Визначення ефективності розробленої програми
- •Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях Вступ
- •4.1. Охорона праці в галузі, на досліджуваному підприємстві / в організації
- •Охорона праці у відділі та безпека виконання основних видів робіт
- •Методи розрахунку штучного освітлення
- •Рекомендації по покращенню умов охорони праці у ск «Халк»
- •Розрахунок економічного ефекту від успішного управляння охороною праці для ск «Халк»
- •Структура річної економії підприємства від поліпшення безпеки праці [17]:
- •Висновок
- •Бібліографічний список
- •Додатки Додаток 1: Логотип та фірмові кольори клубу
- •Додаток 2: Інтернет-сайт фітнес клубу «Халк» (головна сторінка)
- •Додаток 3: Фотографії клубу
- •Додаток 4: Програма тренувань
Охорона праці у відділі та безпека виконання основних видів робіт
Спортивний клуб «Халк» розташований на цокольному етажі п’ятиповерхового житлового будинку. Зовнішня сторона будинку направлена безпосередньо до автомобільної дороги. Але завдяки тому, що сам клуб знаходиться з внутрішньої сторони, і до того ж на цокольному стажі, створюється повна шумоізоляція, що сприяє забезпеченню комфортних умов перебування у залі для тренуючихся. Трамвайних колії та інших чинників вібрації поблизу немає. Зелені насадження не запобігають ся проникненню світла але вікно для сонця є тільки одне, з залу для йоги.
Основний зал для тренувань повністю ізольовано від природного освітлення але цей недолік компенсують лампи денного світла, розташовані у кожному залі. Лампи створюють освітлення, яке максимально наближене до природнього.
У залі працює 7 чоловік персоналу:
- Ірина Масленнікова - інструктор групових програм
- Микола Чернявський - інструктор тренажерного залу
- Валентина Корчмар-адміністратор
- Вікторія Пилипчук - персональний тренер
- Лілія Осипова - інструктор групових програм
- Юлія Созінова - адміністратор.
- Діна Чернева - інструктор групових програм
У залі працюють наступні прилади:
Солярій Найбільш енергоємний пристрій. Але завдяки автоматичній системі контролю напруги а також запобігання перегріву повністю безпечний для користувачів. Розташований у віддільному приміщенні
Холодильник для напоїв Розташований на ресепшені біля адміністратора. Також відповідає усім нормам безпеки
Кардіотренажери (два велотренажери та дві бігові доріжки). Розташовані у віддільному залі, мають окрему систему струмопостачання, але, треба відмітити декілька незручну прокладку дротів тренажерів – крізь них потрібно переступати
Телевізор та відіоплеер Розташований у залі для кардіотренажерів. Також відповідає усім нормам охорони праці
Робочу атмосферу на підприємстві за результатами аналізу та спостережень можна охарактеризувати як безпечну. Усе обладнання розташоване із дотриманням норм охорони праці. Особливо треба відмітити дуже добру систему кондиціювання та вентиляції повітря. Повітря залишається свіжим навіть при великій кількості тренуючихся, що особливо важливо для подібного роду організацій
Методи розрахунку штучного освітлення
Для світлотехнічних розрахунків необхідно ознайомлення з характером зорової роботи і технологією виробництва.
Для розрахунку штучного освітлення використовують три методи:
метод коефіцієнта використання світлового потоку;
метод питомої потужності;
крапковий метод;
1. Для розрахунків загального рівномірного освітлення чистих приміщень застосовують метод коефіцієнта використання світлового потоку.
Світловий потік однієї лампи Ф визначаються за формулою:
Ф=
,
(7)
де
Е
-
нормативне значення освітленості, лк;
К
-
коефіцієнт запасу ( К
=1,3-1,8);
S
- площа приміщення, м
;
Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення (z=1,1-1,15);
N - кількість світильників;
-
коефіцієнт використання світлового
потоку.
За розрахунковими значеннями світлового потоку добирають найближчу стандартну лампу, потік якої може відрізнятися від розрахункового не більше як на 10-20%.
Кількість світильників залежить від параметрів приміщення:
,
(8)
де
-
кількість світильників по довжині
приміщення;
-
кількість світильників за шириною
приміщення;
і
-
відповідно довжина і ширина приміщення,
м;
-
відстань між світильниками, м.
Коефіцієнт
визначається
за таблицями залежно від типу світильника,
коефіцієнтів відбиття
(стін),
(стелі),
(підлоги)
та індексу приміщення
[16].
Індекс приміщення визначають за формулою:
,
(9)
де і - довжина і ширина приміщення,м;
-
висота світильника над робочою поверхнею,
м.
Підрахувавши світловий потік лампи, визначають електричну потужність освітлювальної установки.
2.
Метод питомої потужності є найпростішим
світлотехнічним розрахунком, але через
невисоку точність він використовується
для наближених розрахунків. Цим методом
визначають потужність кожної лампи
Вт
за формулою:
,
(10)
де
-
питома потужність, Вт/м
;
-
площа приміщення, м
;
-
кількість світильників у приміщенні.
Для
визначення питомої потужності
використовують таблиці Г.М. Кнорінга.
За відсутності вказаних таблиць питому
потужність
,
Вт/м
можна
визначити за формулою:
,
(11)
де 0,15...0,25 – коефіцієнти, з яких перший відповідає приміщенням з рівнем освітленості до 100лк, другий понад 100лк.
3. Крапковий метод розрахунку використовується у разі проектування загального місцевого освітлення відкритих просторі і тих приміщень де стіни і стеля мають невисокий коефіцієнт відбиття.
На плані приміщення вибирають контрольну крапку з найменшою умовною освітленістю.
Освітленість
в
цій точці визначають за формулою:
,
(12)
де
-
сила світла в напрямку від джерела на
задану точку, кд;
-
кут падіння світла в задану крапку,
перпендикулярно до осі симетрії
світильника.
-
висота підвісу світильника над
розрахунковою крапкою, м;
-
коефіцієнт запасу.
Для визначення освітлення похилих площин використовується крапковий метод розрахунку.
