
- •Питання до Іспиту
- •Юриспруденція та її склад.
- •Предмет та функції теорії держави і права.
- •Поняття методології юридичної науки.
- •Соціальне регулювання у первісному суспільстві.
- •Теорії походження права.
- •Поняття та основні властивості права
- •Праворозуміння : поняття та типи.
- •Соціальне регулювання: поняття та види
- •Поняття і види норм: природні, технічні, соціальні.
- •Співвідношення правових та інших соціальних норм.
- •Предмет і метод правового регулювання.
- •Способи (прийоми) правового регулювання
- •13. Поняття та ознаки норми права.
- •14. Структура норми права.
- •15. Класифікація правових норм.
- •16. Поняття, ознаки правових відносин.
- •17. Види правовідносин.
- •18. Суб'єкти правовідносин: поняття га види. Правосуб'єктність.
- •19. Об'єкт правовідносин: поняття та види.
- •20. Поняття та структура суб'єктивного права.
- •21. Поняття та структура юридичного обов' язку.
- •22. Юридичні факти. Їх класифікація.
- •23. Поняття і структура правосвідомості.
- •24. Рівні правосвідомості.
- •25. Види правосвідомості.
- •26. Правова культура суспільства та її складові.
- •27. Правова культура особистості та її складові.
- •28. Правова соціалізація і правове виховання.
- •29. Поняття та види джерел (форм) права.
- •30. Правовий звичай га його місце в сучасному праві.
- •31. Юридичний прецедент: поняття та види.
- •32. Нормативно-правовнй акт. Закони і підзаконні акти..
- •33. Нормативно-правовнй договір. Міжнародні і внутрідержавні договори.
- •34. Священні книги (тексти)
- •35. Юридична доктрина як джерело права
- •36. Соціальний процес формування права (правоутворення) і правотворчість
- •37. Принципи правотворчості
- •38. Види правотворчості
- •39. Поняття та складові системи права
- •40. Публічне та приватне право
- •41. Матеріальне і процесуальне право
- •42. Галузі права та інститути права
- •43. Законодавство: поняття та склад
- •44. Співвідношення системи законодавства та системи права.
- •45. Поняття та ознаки реалізації права
- •46. Форми реалізації права.
- •47. Поняття та ознаки застосування права.
- •48. Основні вимоги належного застосування права.
- •49. Процес (стадії) правозастосовної діяльності.
- •50. Поняття, ознаки та структура правозастосовних актів.
- •51. Види правозастосовних актів.
- •52. Поняття тлумачення права.
- •53. Різновиди тлумачення: з'ясування та роз'яснення права.
- •54. Способи (прийоми) тлумачення норм права за змістом.
- •55. Види тлумачення норм права за суб'єктами.
- •56. Поняття, ознаки та види правової поведінки.
- •57. Поняття, ознаки та види правомірної поведінки.
- •58. Зловживання правом та його ознаки.
- •59. Об'єктивно протиправне діяння.
- •60. Поняття та ознаки правопорушення.
- •61. Юридичний склад правопорушення.
- •62. Види правопорушень.
- •63. Поняття та ознаки юридичної відповідальності.
- •64. Принципи юридичної відповідальності.
- •65. Функції юридичної відповідальності.
- •66. Види юридичної відповідальності.
- •67. Правова системи та її компоненти.
- •68. Сім'ї правових систем та їх ознаки.
- •69. Первісне походження держави та похідне виникнення держави
- •71. Поняття, ознаки та атрибути держави
- •72. Основні критерії типології держав.
- •73. Історичні типи держав.
- •74. Поняття і види функцій держави
- •75. Функції держави і державна політика.
- •76. Поняття та структура форми (устрою) держави.
- •77. Форма правління: поняття та види. Монархія та республіка.
- •78. Форма державного устрою: поняття та види.
- •79. Державний режим поняття та види
- •80. Поняття та ознаки державної влади.
- •81. Механізм держави поняття, структура, принципи.
- •Державних службовців (чиновників);
- •82. Державне управління і місцеве самоврядування.
- •83. Громадянське суспільство: поняття та структура.
- •84. Політична система суспільства структура та функції.
- •85. Держава в політичній системі суспільства.
- •86. Механізм взаємодії громадянського суспільства та держави.
- •87. Поняття та ознаки правової держави.
- •88. Поняття та ознаки соціальної держави.
- •89. Співвідношення правової та соціальної держави.
- •90. Поняття та ознаки сучасної держави.
85. Держава в політичній системі суспільства.
Політична система суспільства (у вузькому розумінні) — це система всіх державних і недержавних утворень (організацій), громадських об'єднань і трудових колективів соціальна неоднорідного суспільства.
Елементи політичної системи суспільства:
суб'єкти (носії) політики — класи, нації, соціальні прошарки, групи; представники їхніх інтересів — різноманітні об'єднання, організації (зокрема, держава), люди;
політичні відносини, стосунки;
політична свідомість (політ. ідеологія та політична психологія) суб'єктів політики;
політичні норми — загальні правила поведінки у політичних стосунках.
Держава є центром політичної системи. Це зумовлюється тим, що тільки вона:
виступає офіційним представником усього населення, усього суспільства;
є уособленням суверенітету народу(нації), природним реалі затором його права на політичне самовизначення;
здатна забезпечити і захистити основні права людини, всіх і кожного, хто перебуває на її території;
спроможна задовольняти загально соціальні потреби, виконувати загально соціальні функції у керівництві суспільством;
має у своєму розпорядженні специфічний апарат, без якого виконати зазначені функції неможливо;
може встановлювати формально-обов’язкові для всіх суб’єктів загальні правила поведінки – юридичні норми;
володіє владою суверенною, тобто верховною, повною і самостійною, формально незалежною.
86. Механізм взаємодії громадянського суспільства та держави.
Громадянське суспільство є головним чином, соціально-економічною та особистісною сферою життєдіяльності людей, вільною від державного втручання. В той же час громадянське суспільство пов'язане з державою і є можливим тільки в державно організованому суспільстві.
По-перше,
ряд інститутів є одночасно компонентами
і громадянського суспільства, і держави.
Такими є, наприклад,
політичні партії. Вони акумулюють і
формулюють різноманітні
інтереси індивідів і соціальних спільнот
у єдиний
політичний інтерес і забезпечують їх
участь в управлінні
суспільними та державними справами
По-друге, межі між державою і громадянським суспільством мають тенденцію до розмивання. З одного боку, громадянському суспільству держава делегує частину своїх повноважень. Тому в зарубіжних країнах нерідкими є такі явища як третейські (недержавні) суди, недержавні пенітенціарні установи, альтернативні (без формальної судової процедури) способи розв'язання конфліктів. З іншого боку, держава бере під контроль сфери діяльності, що раніше були закритими для державного втручання, наприклад, регулює економічні відносини, здійснює інтервенцію в сімейні справи, якщо це необхідно для захисту від домашнього насильства.
По-третє, громадянське суспільство передбачає контроль над державою, оскільки будь-яка державна влада постійно прагне до самозростання і підпорядкування собі суспільства.
Громадянському суспільству відповідає тип держави, який називають правовим. Правова держава виступає як система органів та інститутів, які гарантують і захищають нормальне функціонування громадянського суспільства.
Принципи взаємодії громадянського суспільства і правової держави:
визнання державою економічного, політичного та ідеологічного плюралізму суспільства;
безумовне визнання і захист державою прав людини і громадянина, невтручання держави до приватного життя громадян;
взаємні обов'язки і відповідальність особи і держави;
взаємна відмова суспільства і держави від використання насильницьких, незаконних дій;
прагнення до соціального миру, партнерства та національної згоди.
Громадянське суспільство в Україні і пострадянських державах ще тільки належить створити. На досягнення цієї мети мають бути спрямовані зусилля як суспільства, так і державної влади