2. державні установи і підприємства, які владними повноваженнями (за винятком їхніх адміністрацій) не во­лодіють, але виконують загальносоціальні функції у сфері економіки, освіти, охорони здоров'я, культури, науки тощо;

3. Державних службовців (чиновників);

4. організаційні засоби і фінансові кошти, а також примусову силу, необхідні для забезпечення діяльності механізму держави.

Побудова і діяльність механізму сучасної держави здій­снюється на основі певних принципів, до яких належать:

1. принцип гуманізму, тобто пріоритетності захисту прав і свобод людини і громадянина в діяльності держа­ви;

2. принцип розподілу влад у побудові та функціонуван­ні державного апарату;

3. принцип гласності в діяльності державного апара­ту;

4. високий професіоналізм державних службовців і компетентність державних органів;

5. принцип законності, тобто правових засад в діяль­ності всіх складових частин механізму держави;

6. принцип демократизму у формуванні та діяльності державних органів, що дозволяє враховувати різноманітні інтереси переважної більшості громадян.

Механізм держави виступає основним суб'єктом здій­снення державної влади. За допомогою державного меха­нізму держава здійснює свої функції, здійснює вплив на стабілізацію та розвиток суспільного життя, сприяє погли­бленню демократії та організованості в країні.

82. Державне управління і місцеве самоврядування.

Державне правління – спосіб організації вищої державної влади;

Державний устрій – спосіб поділу держави на певні складові частини та розподілу влади між нею та цими частинами;

Державний режим – порядок здійснення державної влади певними методами і способами.

Види державного правління:

монархія – влада як правило передається за спадком;

республіка – вища державна влада здійснюється виборним колегіальним органом, який обирається населенням на певний строк.

Види форм правління:

президентська республіка – глава держави(президент) одноособово або з наступним схваленням верхньої палати парламенту формує склад урядую яким як правило керує сам.

напівпрезидентська, або президентсько-парламентська республіка – глава держави особисто пропонує склад уряду котрий підлягає обов’язковому затвердженню всім парламентом ( Україна, Фінляндія ,Франція)

парламентська республіка – глава держави( президент) не може впливати на склад і політику уряду, який формується виключно парламентом і підзвітний лише йому.(Італія, ФРН).

парламентська монархія – глава держави (монарх) не може прямо впливати на склад і політику уряду, що формується виключно парламентом і лише йому підзвітний (Англія, Данія, Швеція, Японія).

дуалістична монархія – глава держави (монарх) особисто формує склад уряду, яким керує сам або через призначеного ним прем’єр-міністра.

Місце́ве самоврядува́ння в Україні — це право територіальної громади — жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України^[1]. Місцеве самоврядування — це форма публічної влади, що реалізується специфічними суб'єктами — територіальними колективами і сформованими ними органами, має особливий об'єкт — питання місцевого значення, та здійснюється на основі використання окремого виду публічної власності — комунальної (муніципальної)

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Територіальна громада — жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр;

адміністративно-територіальна одиниця — область, район, місто, район у місті, селище, село.

Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Представницькими органами місцевого самоврядування є ради.

Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах:

народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів;

виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.