
- •Питання до Іспиту
- •Юриспруденція та її склад.
- •Предмет та функції теорії держави і права.
- •Поняття методології юридичної науки.
- •Соціальне регулювання у первісному суспільстві.
- •Теорії походження права.
- •Поняття та основні властивості права
- •Праворозуміння : поняття та типи.
- •Соціальне регулювання: поняття та види
- •Поняття і види норм: природні, технічні, соціальні.
- •Співвідношення правових та інших соціальних норм.
- •Предмет і метод правового регулювання.
- •Способи (прийоми) правового регулювання
- •13. Поняття та ознаки норми права.
- •14. Структура норми права.
- •15. Класифікація правових норм.
- •16. Поняття, ознаки правових відносин.
- •17. Види правовідносин.
- •18. Суб'єкти правовідносин: поняття га види. Правосуб'єктність.
- •19. Об'єкт правовідносин: поняття та види.
- •20. Поняття та структура суб'єктивного права.
- •21. Поняття та структура юридичного обов' язку.
- •22. Юридичні факти. Їх класифікація.
- •23. Поняття і структура правосвідомості.
- •24. Рівні правосвідомості.
- •25. Види правосвідомості.
- •26. Правова культура суспільства та її складові.
- •27. Правова культура особистості та її складові.
- •28. Правова соціалізація і правове виховання.
- •29. Поняття та види джерел (форм) права.
- •30. Правовий звичай га його місце в сучасному праві.
- •31. Юридичний прецедент: поняття та види.
- •32. Нормативно-правовнй акт. Закони і підзаконні акти..
- •33. Нормативно-правовнй договір. Міжнародні і внутрідержавні договори.
- •34. Священні книги (тексти)
- •35. Юридична доктрина як джерело права
- •36. Соціальний процес формування права (правоутворення) і правотворчість
- •37. Принципи правотворчості
- •38. Види правотворчості
- •39. Поняття та складові системи права
- •40. Публічне та приватне право
- •41. Матеріальне і процесуальне право
- •42. Галузі права та інститути права
- •43. Законодавство: поняття та склад
- •44. Співвідношення системи законодавства та системи права.
- •45. Поняття та ознаки реалізації права
- •46. Форми реалізації права.
- •47. Поняття та ознаки застосування права.
- •48. Основні вимоги належного застосування права.
- •49. Процес (стадії) правозастосовної діяльності.
- •50. Поняття, ознаки та структура правозастосовних актів.
- •51. Види правозастосовних актів.
- •52. Поняття тлумачення права.
- •53. Різновиди тлумачення: з'ясування та роз'яснення права.
- •54. Способи (прийоми) тлумачення норм права за змістом.
- •55. Види тлумачення норм права за суб'єктами.
- •56. Поняття, ознаки та види правової поведінки.
- •57. Поняття, ознаки та види правомірної поведінки.
- •58. Зловживання правом та його ознаки.
- •59. Об'єктивно протиправне діяння.
- •60. Поняття та ознаки правопорушення.
- •61. Юридичний склад правопорушення.
- •62. Види правопорушень.
- •63. Поняття та ознаки юридичної відповідальності.
- •64. Принципи юридичної відповідальності.
- •65. Функції юридичної відповідальності.
- •66. Види юридичної відповідальності.
- •67. Правова системи та її компоненти.
- •68. Сім'ї правових систем та їх ознаки.
- •69. Первісне походження держави та похідне виникнення держави
- •71. Поняття, ознаки та атрибути держави
- •72. Основні критерії типології держав.
- •73. Історичні типи держав.
- •74. Поняття і види функцій держави
- •75. Функції держави і державна політика.
- •76. Поняття та структура форми (устрою) держави.
- •77. Форма правління: поняття та види. Монархія та республіка.
- •78. Форма державного устрою: поняття та види.
- •79. Державний режим поняття та види
- •80. Поняття та ознаки державної влади.
- •81. Механізм держави поняття, структура, принципи.
- •Державних службовців (чиновників);
- •82. Державне управління і місцеве самоврядування.
- •83. Громадянське суспільство: поняття та структура.
- •84. Політична система суспільства структура та функції.
- •85. Держава в політичній системі суспільства.
- •86. Механізм взаємодії громадянського суспільства та держави.
- •87. Поняття та ознаки правової держави.
- •88. Поняття та ознаки соціальної держави.
- •89. Співвідношення правової та соціальної держави.
- •90. Поняття та ознаки сучасної держави.
80. Поняття та ознаки державної влади.
Державна влада — це публічно-політичні відносини між державним апаратом і підвладними йому індивідами (їх об'єднаннями, соціальними спільнотами).
Державна влада є різновидом політичної влади. Володіючи всіма її ознаками, державна влада має тільки їй властиві риси:
єдність — нормою для держави є одна державна влада: інакше неминучою є громадянська війна або, як міні мум, безлад.
загальність — державна влада поширює свою дію на всю територію держави і всіх індивідів, які проживають та перебувають на ній незалежно від громадянства та підданства;
універсальна репрезентативність — державна влада представляє все суспільство, виступає від його імені у внутрішніх і зовнішніх загальних справах
суверенність — державна влада є самостійною і не залежною від будь-якої іншої влади усередині країни і поза нею.
організаційне оформлення — державна влада від окремлена від суспільства, стоїть над ним, і матеріально втілена в державному апараті — системі взаємопов 'язаних органів, що складаються з професійних управлінців. Частиною державного апарату є органи примусу (армія, поліція, органи контролю та нагляду, в'язниці тощо). Жодна інша влада не має у своєму розпорядженні подібних інструментів впливу;
монополія (виняткове право) на видання загальнообо в'язкових правил поведінки та забезпечення виконання їх за допомогою примусової сили держави;
монополія на стягування податків, мита, залучення населення до виконання неподаткових повинностей (наприклад, трудова повинність на період війни). Фінансові кошти необхідні державній владі для утримання апарат удержави та вирішення загальних проблем (оборони, будівництва загальнозначущих шляхів сполучення та інших споруд, підтримки культури тощо).
Легальність характеризує правомірність існування влади з формально-юридичної сторони. Легальна влада встановлюється і діє на основі конституції та інших нормативно-правових актів
Законність влади синтезує поняття легітимності і легальності влади. Законна влада встановлюється і передається відповідно до процедур конституції і за безпосередньої участі народу, діє в рамках визначених законом повнова
жень і законними методами, користується підтримкою населення
Легітимність означає визнання влади населенням, схвалення її як справедливого і політично виправданого явища. Чим вищим є рівень легітимності, тим більшою є підтримка влади народом при ухваленні яких-небудь політичних рішень. Легітимна влада створює стан довіри між урядом і народом, такій владі прощаються помилки, вона здатна приймати і здійснювати непопулярні рішення
81. Механізм держави поняття, структура, принципи.
Механізм держави — це цілісна ієрархічна система державних органів, що здійснюють державну владу, а також установ, підприємств, за допомогою яких виконуються завдання і функції держави.
Ознаки механізму держави:
цілісність та ієрархія. Цілісність забезпечується єдиними принципами організації та діяльності державних органів і установ, єдиними цілями і завданнями. Ієрархія означає підпорядкування нижчих органів держави ви щим;
первинними структурними частинами (елементами) є державні органи і установи, пов'язані між собою засадами субординації (підпорядкування) та координації (взаємозв'язку);
складається з людей, що спеціально займаються управлінням (законотворчістю, виконанням законів, охороною їх від порушень);
він є тією організаційною і матеріальною силою (важелем), за допомогою якої держава досягає конкретних результатів. Функції всіх ланок державного апарату забез печуються організаційними засобами та фінансовими коштами, а в необхідних випадках і примусовою дією;
за допомогою механізму держави практично здійснюється влада і виконуються функції держави;
покликаний надійно гарантувати та охороняти законні інтереси і права громадян.
Механізм сучасної держави відрізняється високим ступенем складності, різноманіттям складових його частин, блоків, підсистем.
Структура механізму держави включає:
1) державний апарат (систему органів державної влади). Державний апарат співвідноситься з механізмом держави як частина і ціле, виступаючи як головний, системоутворюючий елемент механізму держави;