
- •Питання до Іспиту
- •Юриспруденція та її склад.
- •Предмет та функції теорії держави і права.
- •Поняття методології юридичної науки.
- •Соціальне регулювання у первісному суспільстві.
- •Теорії походження права.
- •Поняття та основні властивості права
- •Праворозуміння : поняття та типи.
- •Соціальне регулювання: поняття та види
- •Поняття і види норм: природні, технічні, соціальні.
- •Співвідношення правових та інших соціальних норм.
- •Предмет і метод правового регулювання.
- •Способи (прийоми) правового регулювання
- •13. Поняття та ознаки норми права.
- •14. Структура норми права.
- •15. Класифікація правових норм.
- •16. Поняття, ознаки правових відносин.
- •17. Види правовідносин.
- •18. Суб'єкти правовідносин: поняття га види. Правосуб'єктність.
- •19. Об'єкт правовідносин: поняття та види.
- •20. Поняття та структура суб'єктивного права.
- •21. Поняття та структура юридичного обов' язку.
- •22. Юридичні факти. Їх класифікація.
- •23. Поняття і структура правосвідомості.
- •24. Рівні правосвідомості.
- •25. Види правосвідомості.
- •26. Правова культура суспільства та її складові.
- •27. Правова культура особистості та її складові.
- •28. Правова соціалізація і правове виховання.
- •29. Поняття та види джерел (форм) права.
- •30. Правовий звичай га його місце в сучасному праві.
- •31. Юридичний прецедент: поняття та види.
- •32. Нормативно-правовнй акт. Закони і підзаконні акти..
- •33. Нормативно-правовнй договір. Міжнародні і внутрідержавні договори.
- •34. Священні книги (тексти)
- •35. Юридична доктрина як джерело права
- •36. Соціальний процес формування права (правоутворення) і правотворчість
- •37. Принципи правотворчості
- •38. Види правотворчості
- •39. Поняття та складові системи права
- •40. Публічне та приватне право
- •41. Матеріальне і процесуальне право
- •42. Галузі права та інститути права
- •43. Законодавство: поняття та склад
- •44. Співвідношення системи законодавства та системи права.
- •45. Поняття та ознаки реалізації права
- •46. Форми реалізації права.
- •47. Поняття та ознаки застосування права.
- •48. Основні вимоги належного застосування права.
- •49. Процес (стадії) правозастосовної діяльності.
- •50. Поняття, ознаки та структура правозастосовних актів.
- •51. Види правозастосовних актів.
- •52. Поняття тлумачення права.
- •53. Різновиди тлумачення: з'ясування та роз'яснення права.
- •54. Способи (прийоми) тлумачення норм права за змістом.
- •55. Види тлумачення норм права за суб'єктами.
- •56. Поняття, ознаки та види правової поведінки.
- •57. Поняття, ознаки та види правомірної поведінки.
- •58. Зловживання правом та його ознаки.
- •59. Об'єктивно протиправне діяння.
- •60. Поняття та ознаки правопорушення.
- •61. Юридичний склад правопорушення.
- •62. Види правопорушень.
- •63. Поняття та ознаки юридичної відповідальності.
- •64. Принципи юридичної відповідальності.
- •65. Функції юридичної відповідальності.
- •66. Види юридичної відповідальності.
- •67. Правова системи та її компоненти.
- •68. Сім'ї правових систем та їх ознаки.
- •69. Первісне походження держави та похідне виникнення держави
- •71. Поняття, ознаки та атрибути держави
- •72. Основні критерії типології держав.
- •73. Історичні типи держав.
- •74. Поняття і види функцій держави
- •75. Функції держави і державна політика.
- •76. Поняття та структура форми (устрою) держави.
- •77. Форма правління: поняття та види. Монархія та республіка.
- •78. Форма державного устрою: поняття та види.
- •79. Державний режим поняття та види
- •80. Поняття та ознаки державної влади.
- •81. Механізм держави поняття, структура, принципи.
- •Державних службовців (чиновників);
- •82. Державне управління і місцеве самоврядування.
- •83. Громадянське суспільство: поняття та структура.
- •84. Політична система суспільства структура та функції.
- •85. Держава в політичній системі суспільства.
- •86. Механізм взаємодії громадянського суспільства та держави.
- •87. Поняття та ознаки правової держави.
- •88. Поняття та ознаки соціальної держави.
- •89. Співвідношення правової та соціальної держави.
- •90. Поняття та ознаки сучасної держави.
72. Основні критерії типології держав.
Типологія держав повинна проводитися на строго визначеній основі, відповідно до підтвердженої самим життям, соціально-політичній практиці, об'єктивних критеріїв.
Це - ключові, принципово важливі моменти, від вирішення яких цілком залежить не тільки яким буде процес типізації або класифікації держав, але і як будуть виглядати ці самі державно-правові типи.
Типологія держав і правових систем повинна здійснюватися на чітко визначеній основі. Що ж собою являють критерії класифікації (типології) держави? Які риси й особливості їм повинні бути притаманні?
Насамперед це об’єктивність. Як свідчить величезний досвід дослідження держав, як “об’єктивні” критерії їх класифікації широко використовувалися географічні та кліматичні фактори, ступінь складності, характер їх зв’язків з релігією, ступінь свободи і незалежності людини від держави, спосіб внутрішньодержавної організації і життєдіяльності, рівень розвитку загальної культури і світогляду, спосіб виробництва матеріальних і духовних благ, характер державного режиму.
Найрозповсюдженішими в сучасній науці є класифікації держав відповідно до суспільно-економічних формацій (формаційний підхід) і за цивілізаціями (цивілізаційний підхід).
Визначившись з основними критеріями типології держав, необхідно визначитися також з поняттям типу держави.
Тип держави — це не будь-яка окремо існуюча держава, це — наукова категорія, збірний образ реально існуючих на даному історичному відтинку часу держав, яка складається із сукупності найбільш важливих, спільних для всіх цих держав ознак.
Критерії типологізації відображають сутність досліджуваного явища, чітко визначаються основні ознаки базової категорії та інше.
Відзначимо, що класифікація держав за типами може бути здійснена за іншими критеріями.
- правові: - держави в яких діє принцип верховенства права,додержуються права людини, зокрема й ті, що закріплені міжнародно, діє незалежна судова система;
- не правові: - держави, в яких влада ігнорує право або використовує правову систему у своїх інтересах;не дотримується права людини, судова система залежна від влади;
Типи держав за способом набуття влади:
— легітимні – ті держави у яких влада отримана законним шляхом ;
— нелегітимні – ті,в яких влада отримана не законним шляхом, а військовим,терористичним тощо.»
73. Історичні типи держав.
Рабовласницький тип
Перший історичний тип держави, який виник на рубежі IV та III ст. до н.е. Рабовласницька держава була монархія,або республіка – демократична або аристократична.
Феодальний тип
Поняття «феодалізм» походить від пізньолатинської feodum –маєток.
Процес переходу від рабовласницького до феодального типу обумовлюється виникненням крупного землеволодіння,та перетворенням світської та духовної знаті,в клас феодалів. Класова диференціація феодального суспільства,розподіляло суспільство на групи людей,що відрізнялись між собою
обсягом закріплених у законі прав та обов’язків.
Буржуазна (капіталістична) держава
Буржуазна французька революція,наприкінці XVIII ст..,замінила феодальну державу на буржуазну. Встановлення буржуазної державності в порівнянні з феодальною – великий крок вперед по шляху до соціалістичного прогресу. Для буржуазного типу держави характерний принцип формально-юридичної рівності громадян перед законом, та під гаслом «Свобода! Равенство! Братерство! ». В Декларації незалежності СІЛА, у французькій Декларації прав людини і громадянина та в інших їм подібних документах наголошувалось, що всі люди народжуються рівними і наділені рівними правами.
Соціалістичний тип
Соціалістичний тип держави та права є найвищим та останнім історичним типом. Соціальну державу можливо визначити як демократичну державу,що спирається на широку соціальну основу та проводить активну та сильну соціальну політику,направлену на підняття рівня або стабільне забезпечення життєвого рівня населення,захист та реалізацію прав та свобод громадян.
К.Маркс та Ф.Енгельс свої ідеї про майбутньою пролетарську державу черпали з досвіду Паризької Комуни