Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТДП екзамен.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
366.29 Кб
Скачать

72. Основні критерії типології держав.

Типологія держав повинна проводитися на строго визначеній основі, відповідно до підтвердженої самим життям, соціально-політичній практиці, об'єктивних критеріїв.

Це - ключові, принципово важливі моменти, від вирішення яких цілком залежить не тільки яким буде процес типізації або класифікації держав, але і як будуть виглядати ці самі державно-правові типи.

Типологія держав і правових систем повинна здійснюватися на чітко визначеній основі. Що ж собою являють критерії класифікації (типології) держави? Які риси й особливості їм повинні бути притаманні?

Насамперед це об’єктивність. Як свідчить величезний досвід дослідження держав, як “об’єктивні” критерії їх класифікації широко використовувалися географічні та кліматичні фактори, ступінь складності, характер їх зв’язків з релігією, ступінь свободи і незалежності людини від держави, спосіб внутрішньодержавної організації і життєдіяльності, рівень розвитку загальної культури і світогляду, спосіб виробництва матеріальних і духовних благ, характер державного режиму.

Найрозповсюдженішими в сучасній науці є класифікації держав відповідно до суспільно-економічних формацій (формаційний підхід) і за цивілізаціями (цивілізаційний підхід).

Визначившись з основними критеріями типології держав, необхідно визначитися також з поняттям типу держави.

Тип держави — це не будь-яка окремо існуюча держава, це — наукова категорія, збірний образ реально існуючих на даному історичному відтинку часу держав, яка складається із сукупності найбільш важливих, спільних для всіх цих держав ознак.

Критерії типологізації відображають сутність досліджуваного явища, чітко визначаються основні ознаки базової категорії та інше.

Відзначимо, що класифікація держав за типами може бути здійснена за іншими критеріями.

- правові: - держави в яких діє принцип верховенства права,додержуються права людини, зокрема й ті, що закріплені міжнародно, діє незалежна судова система;

- не правові: - держави, в яких влада ігнорує право або використовує правову систему у своїх інтересах;не дотримується права людини, судова система залежна від влади;

Типи держав за способом набуття влади:

— легітимні – ті держави у яких влада отримана законним шляхом ;

— нелегітимні – ті,в яких влада отримана не законним шляхом, а військовим,терористичним тощо.»

73. Історичні типи держав.

Рабовласницький тип

Перший історичний тип держави, який виник на рубежі IV та III ст. до н.е. Рабовласницька держава була монархія,або республіка – демократична або аристократична.

Феодальний тип

Поняття «феодалізм» походить від пізньолатинської feodum –маєток.

Процес переходу від рабовласницького до феодального типу обумовлюється виникненням крупного землеволодіння,та перетворенням світської та духовної знаті,в клас феодалів. Класова диференціація феодального суспільства,розподіляло суспільство на групи людей,що відрізнялись між собою

обсягом закріплених у законі прав та обов’язків.

Буржуазна (капіталістична) держава

Буржуазна французька революція,наприкінці XVIII ст..,замінила феодальну державу на буржуазну. Встановлення буржуазної державності в порівнянні з феодальною – великий крок вперед по шляху до соціалістичного прогресу. Для буржуазного типу держави характерний принцип формально-юридичної рівності громадян перед законом, та під гаслом «Свобода! Равенство! Братерство! ». В Декларації незалежності СІЛА, у французькій Декларації прав людини і громадянина та в інших їм подібних документах наголошувалось, що всі люди народжуються рівними і наділені рівними правами.

Соціалістичний тип

Соціалістичний тип держави та права є найвищим та останнім історичним типом. Соціальну державу можливо визначити як демократичну державу,що спирається на широку соціальну основу та проводить активну та сильну соціальну політику,направлену на підняття рівня або стабільне забезпечення життєвого рівня населення,захист та реалізацію прав та свобод громадян.

К.Маркс та Ф.Енгельс свої ідеї про майбутньою пролетарську державу черпали з досвіду Паризької Комуни