
- •Питання до Іспиту
- •Юриспруденція та її склад.
- •Предмет та функції теорії держави і права.
- •Поняття методології юридичної науки.
- •Соціальне регулювання у первісному суспільстві.
- •Теорії походження права.
- •Поняття та основні властивості права
- •Праворозуміння : поняття та типи.
- •Соціальне регулювання: поняття та види
- •Поняття і види норм: природні, технічні, соціальні.
- •Співвідношення правових та інших соціальних норм.
- •Предмет і метод правового регулювання.
- •Способи (прийоми) правового регулювання
- •13. Поняття та ознаки норми права.
- •14. Структура норми права.
- •15. Класифікація правових норм.
- •16. Поняття, ознаки правових відносин.
- •17. Види правовідносин.
- •18. Суб'єкти правовідносин: поняття га види. Правосуб'єктність.
- •19. Об'єкт правовідносин: поняття та види.
- •20. Поняття та структура суб'єктивного права.
- •21. Поняття та структура юридичного обов' язку.
- •22. Юридичні факти. Їх класифікація.
- •23. Поняття і структура правосвідомості.
- •24. Рівні правосвідомості.
- •25. Види правосвідомості.
- •26. Правова культура суспільства та її складові.
- •27. Правова культура особистості та її складові.
- •28. Правова соціалізація і правове виховання.
- •29. Поняття та види джерел (форм) права.
- •30. Правовий звичай га його місце в сучасному праві.
- •31. Юридичний прецедент: поняття та види.
- •32. Нормативно-правовнй акт. Закони і підзаконні акти..
- •33. Нормативно-правовнй договір. Міжнародні і внутрідержавні договори.
- •34. Священні книги (тексти)
- •35. Юридична доктрина як джерело права
- •36. Соціальний процес формування права (правоутворення) і правотворчість
- •37. Принципи правотворчості
- •38. Види правотворчості
- •39. Поняття та складові системи права
- •40. Публічне та приватне право
- •41. Матеріальне і процесуальне право
- •42. Галузі права та інститути права
- •43. Законодавство: поняття та склад
- •44. Співвідношення системи законодавства та системи права.
- •45. Поняття та ознаки реалізації права
- •46. Форми реалізації права.
- •47. Поняття та ознаки застосування права.
- •48. Основні вимоги належного застосування права.
- •49. Процес (стадії) правозастосовної діяльності.
- •50. Поняття, ознаки та структура правозастосовних актів.
- •51. Види правозастосовних актів.
- •52. Поняття тлумачення права.
- •53. Різновиди тлумачення: з'ясування та роз'яснення права.
- •54. Способи (прийоми) тлумачення норм права за змістом.
- •55. Види тлумачення норм права за суб'єктами.
- •56. Поняття, ознаки та види правової поведінки.
- •57. Поняття, ознаки та види правомірної поведінки.
- •58. Зловживання правом та його ознаки.
- •59. Об'єктивно протиправне діяння.
- •60. Поняття та ознаки правопорушення.
- •61. Юридичний склад правопорушення.
- •62. Види правопорушень.
- •63. Поняття та ознаки юридичної відповідальності.
- •64. Принципи юридичної відповідальності.
- •65. Функції юридичної відповідальності.
- •66. Види юридичної відповідальності.
- •67. Правова системи та її компоненти.
- •68. Сім'ї правових систем та їх ознаки.
- •69. Первісне походження держави та похідне виникнення держави
- •71. Поняття, ознаки та атрибути держави
- •72. Основні критерії типології держав.
- •73. Історичні типи держав.
- •74. Поняття і види функцій держави
- •75. Функції держави і державна політика.
- •76. Поняття та структура форми (устрою) держави.
- •77. Форма правління: поняття та види. Монархія та республіка.
- •78. Форма державного устрою: поняття та види.
- •79. Державний режим поняття та види
- •80. Поняття та ознаки державної влади.
- •81. Механізм держави поняття, структура, принципи.
- •Державних службовців (чиновників);
- •82. Державне управління і місцеве самоврядування.
- •83. Громадянське суспільство: поняття та структура.
- •84. Політична система суспільства структура та функції.
- •85. Держава в політичній системі суспільства.
- •86. Механізм взаємодії громадянського суспільства та держави.
- •87. Поняття та ознаки правової держави.
- •88. Поняття та ознаки соціальної держави.
- •89. Співвідношення правової та соціальної держави.
- •90. Поняття та ознаки сучасної держави.
Теорії походження права.
Існує кілька найбільш загальних підходів до постановки і вирішення проблеми походження права. Найвиразніше є видимими два загальнофілософські підходи: ідеалістичний та матеріалістичний. Перший з них, ґрунтуючись на уявленні про надприродний, незалежний від людини і суспільства характер права, пов'язує право з волею Бога (богів). Другий підхід передбачає земні, такі, що кореняться в природі людини та/або суспільства, причини формування права. В межах ідеалістичного та матеріалістичного підходів склалося кілька теорій (концепцій) походження права.
На основі цих широко поширених уявлень були створені розгорнуті теорії божественного походження права найбільш відомим з яких є учення католицького богослова Томи Аквінського (XIII ст.).
Розквіт теологічної теорії походження права прийшовся на період середньовіччя, але й тепер існує немало її прихильників (наприклад, Жак Ма-рітен).
Природно-правова теорія (Арістотель, Цицерон, Томас Гоббс, Джон Локк, Жан Жак Руссо), пов'язує походження права з ідеалами добра, справедливості,
Однією з таких гарантій є діяльність держави, створеної в результаті договору між людьми.
Природно-правові уявлення про походження і суть права зіграли величезну роль у вдосконаленні права, затвердженні принципів законнос¬ті та юридичної рівності.
Шарль Луї Монтеск'є та історична школа (Густав Гуго, Карл Фрідріх Савіньї, Георг Фрідріх Пухта), що виникла у XIX ст. у Німеччині, стояли на позиціях природного спонтанного (мимовільного) зародження права в надрах народної свідомості. З погляду цих учених право завжди, подібно до мови, має національний характер. Законодавча діяльність — завершальна стадія утворення права, законодавці тільки виражають у юридичній формі те, що створене на¬родом.
Психологічна теорія (Лев Петражицький, Габріель Тард) пов'язувала витоки права з різними проявами людської психіки (індивідуальної або колективної). Серед , них — потреба в підпорядкуванні, відчутті спадкоємності.
Марксистська теорія (Карл Маркс, Фрідріх Енгельс) пов'язувала виникнення права з класовою боротьбою. З погляду цієї теорії панівний клас за допомогою державного апарату створює і модифікує правові норми відповідно до своїх, у першу чергу, економічних інтересів. Оцінюючи цю теорію, слід зазначити, що, дійсно, економічні чинники відіграли значну роль у походженні права, але вони не є єдиною причиною, яка породила правові явища в історії людства
Теорія примирення (англійський юрист Гарольд Берман, Ерік Аннерс) пояснює походження права необхідністю впорядкування між-громадських відносин. Вона виходить із того, що у розв'язанні конфліктів між родами було зацікавлене все первісне суспільство.
Ці моменти є визначальними у виникненні права, а потім і держави
Теорія неолітичної революції (Дуглас Норт і Роберт Томас) пов'язують появу права з виникненням відносин власності. Щоб перейти від полювання до землеробства, необхідні корінні зміни відносин власності. Землеробство — принципово осілий вид діяльності: протягом багатьох років або постійно землероби експлуатують одну і ту ж ділянку землі, урожай з якої залежить не тільки від погоди, а й від дій людей