136.Громадянська війна 1861-1865

Громадя́нська війна́ в США 1861—1865 рр. — війна між північними штатами США і 11 рабовласницькими штатами Півдня, які відділилися від Сполучених Штатів Америки і повстали з метою збереження рабовласницького стану на території півдня США.

Війна почалась з битви за Форт Самтер 12 квітня 1861 р. і закінчилась 26 травня 1865 р., коли останні війська конфедератів здалися. Під час війни відбулося близько 2000 битв. Ця війна була найбільшою за масштабом людських втрат серед усіх воєн, де брали участь США.

Війна була логічним наслідком протистояння двох систем — рабства та вільної праці. Першу систему підтримували південні штати, політичною елітою яких були великі плантатори-рабовласники. Для суспільства Півдня характерними були расистськіпереконання. Ті види робіт, які виконували темношкірі, вважалися негідними білої людини, навіть бідняка. Північні штати навпаки: в їх конституціях рабство було заборонено. Основою сільского господарства там були вільні фермери. Увесь довоєнний час характеризувався намаганням південних штатів розширити територію рабовласництва за рахунок нових штатів.

У 1860 президентом США був обраний Авраам Лінкольн, діяч Республіканської партії, який виступав за скасування рабовласництва

Штати та Території США в 1860 — 1861.

Політичні та громадські організації, які протистояли рабовласництва, утворили в 1854 році Республіканську партію. Перемога на президентських виборах 1860 року кандидата цієї партії Авраама Лінкольна стала для рабовласників сигналом небезпеки і призвела до сецесії, виходу зі складуСоюзу. 20 грудня 1860 року приклад подала Південна Кароліна, за якою послідували:

Міссісіпі (9 січня 1861),

Флорида (10 січня 1861),

Алабама (11 січня 1861),

Джорджія (19 січня 1861),

Луїзіана (26 січня 1861).

Юридичним виправданням таких дій стала відсутність в Конституції США прямої заборони на вихід окремих штатів зі складу США (хоча дозвіл на це також було відсутній). Ці 6 штатів в лютому 1861 року утворили нову державу — Конфедеративні Штати Америки. 1 березня про незалежність оголосив Техас, який вже в той день приєднався до Конфедерації, а в квітні-травні його приклад наслідували:

Віргінія (незалежність — 17 квітня 1861, приєднання до КША — 7 травня 1861),

Арканзас (незалежність — 6 травня 1861, приєднання до КША — 18 травня 1861),

Теннессі (незалежність — 7 травня 1861, приєднання до КША — 2 липня 1861),

Північна Кароліна (незалежність — 20 травня 1861, приєднання до КША — 21 травня 1861).

Ці 11 штатів прийняли конституцію та обрали своїм президентом колишнього сенатора від Міссісіпі Джефферсона Девіса, який разом з іншими керівниками країни заявив, що на їх території рабство буде існувати «вічно». Столицею Конфедерації стало алабамське місто Монтгомері, а після приєднання Віргінії — Річмонд.

Бойові дії почалися 12 квітня 1861 нападом жителів Півдня на форт Самтер у бухті Чарлстон, що після 34-годинного обстрілу був змушений здатися. У відповідь Лінкольн оголосив південні штати в стані заколоту, проголосив морську блокаду їхнього узбережжя, призвав в армію добровольців, а пізніше ввів військову повинність. Більша частина промислового потенціалу й людських ресурсів країни була зосереджена на Півночі, однак Південь був більше згуртований (там встановилася диктатура рабовласників) і сильний у військовому відношенні. У жителів Півдня було більше кадрових офіцерів, значні запаси озброєння, які були сюди завезені ще до інавгурації Лінкольна. Також багато офіцерів-федералів приєднались до конфедератів,

30 грудня 1862 Лінкольн підписав «Прокламацію про звільнення» («Закон про гомстеди») рабів з 1 січня наступного року. Ця «Прокламація», як і рішення про набір негрів в армію, кардинально змінила мету війни: мова тепер йшла про знищення рабства. Шлях рабству на «вільні землі» Заходу ще раніше закрив прийнятий у травні 1862 гомстед-акт. Цей акт надавав право будь-якому громадянинові країни, що не брав участі в заколоті проти Сполучених Штатів й сплатив мито в 10 доларів, зайняти гомстед — шмат землі в 160 акрів (~64 га) під ферму на вільних землях. Після п'яти років проживання на ділянці, її обробки й забудови вона віддавалася безкоштовно у власність.

Часті повстання рабів, успішна морська блокада підривали економіку Півдня. Невелика промисловість не могла задовольнити всі потреби фронту. Відчувалася нестача у медикаментах, зброї, їжі. На відміну від них, Північ торгувала з Європою, приїжджали нові іммігранти з Європи, працювали на повну потужність промисловість і сільске господарство.

Вже на початку липня конфедерати зазнали поразки під Геттісбургом. В серпні 1863 армія Лі була відкинута до Віргінії. Восени 1864 була захоплена Атланта - один із найбільших промислових центрів Півдня. 9 квітня 1865 після кривавих боїв пав Ричмонд. Через місяць останні сили конфедератів капітулювали. Громадянська війна завершилася.