124. Республіка об’єднаних провінцій у Нідерландах

Республіка Об'єднаних провінцій — республіка, що утворилася в результаті перемоги Нідерландської буржуазної революції XVI-XVII століть. Існувала з 1581 по 1795 роки.

До 1581 року, територія історичних Нідерландів складалася з князівств, графств та незалежних єпархій; деякі з них, проте не всі, входили до складу Священної Римської імперії. Сьогодні, ця територія розподілена між такими державами, як Нідерланди, Бельгія,Люксембург та частини територій Франції та Німеччини. Історичні Нідерланди в XVI столітті приблизно відповідали Сімнадцяти провінціям, на які поширювалася дія Прагматичної санкції 1549 Карла V Габсбурга.

Шляхом одруження, миру чи продажу, ці землі передалися габсбурзьким імператору Карлу V Габсбургу та його сину, королю Філіпу ІІ Габсбургу. 1568 року, Нідерланди, керовані Вільгельмом І Оранським, повстали проти Філіпа II через високі податки, переслідуванняпротестантів урядом та спроби Філіпа модернізувати та централізувати децентралізовані середньовічні урядові структури провінцій. Це був початок Нідерландської буржуазної революції.

В 1579 році, 7 північних провінцій Нідерландів підписали Утрехтську унію, в якій вони пообіцяли підтримати один одного в оборонній війні проти іспанської армії. Це було дотримане в "Акті про урочисте зречення" (1581), декларації про незалежність, в якій північні провінції офіційно скинули Філіпа II як правителя Північних Нідерландів.

Спочатку Об'єднані провінції намагалися обрати свого власного правителя. Вони запросили керувати державою Франсуа Анжуйського (він очолював республіку Об'єднаних провінцій протягом 1581-1583). Пізніше, після вбивства Вільгельма Оранського (10 липня, 1584), і Генріх ІІІ, і Єлизавета І відхилили пропозицію правити Нідерландами. Однак, остання погодилася надати Об'єднаним провінціям протекторат від Англії (Нансачський договір, 1585), і відправила Роберта Дадлі в якості генерал-губернатора. Це не мало успіху, і 1588 року провінції перетворилися на республіку.

Утворення Об'єднаних провінцій Нідерландів

У відповідь на рішення прибічників примирення з іспанським королем провінції півночі уклали Утрехтську унію, за якою спершу 5, а згодом 7 провінцій об'єдналися з метою вести війну проти нього до повної перемоги. Своїм верховним органом влади вони проголосили Генеральні штати.

Підписання Утрехтської унії започаткувало нову незалежну державу — Об'єднані провінції Нідерландів, що їх найчастіше називали Голландською республікою. Коли ж Філіпп II призначив нагороду за вбивство Вільгельма Оранського, 26 липня 1581 р. було прийнято акт, яким проголошувалася повна незалежність Нідерландів. До цього історичного документа було введено положення про те, що коли правитель не влаштовує народ Нідерландів, народ має право усунути його. Саме тому народ Нідерландів усунув Філіппа II. До Об'єднаних провінцій Нідерландів відійшли північні провінції, а південні — залишилися під владою Іспанії.

Влітку 1584 р. Вільгельма Оранського вбив агент Філіппа II, але це не привело до розпаду Об'єднаних провінцій, як на те сподівалась Іспанія. Правителем Нідерландів було обрано сина Вільгельма Оранського Моріца.

У 1584—1609 рр. війна Нідерландів у союзі з Францією та Англією проти Іспанії тривала. Нідерланди успішно скористалися з труднощів Іспанії, зокрема з поразки 1588 р. її Непереможної армади, вели успішні операції на океанах і в іспанських колоніях в Індії та Індонезії.

У 1598 р. король Іспанії Філіпп II помер. Виснажена Іспанія змушена була піти на підписання мирного договору з Об'єднаними провінціями. Під іспанською владою залишалися Південні Нідерланди. Остаточно Іспанія визнала незалежність Об'єднаних провінцій Нідерландів лише 1648 р. за Вестфальським миром.