113.Вплив імперії великих Моголів на розвиток Індії, Центральної та південої азії

Захіреддін Мухаммед Бабур заснував Імперію Великих Моголів, доклавши до цього всі зусилля і зі сторони завойовних кампаній, і зі сторони будування внутрішньополітичної системи імперії. Бабур, маючи талант воєначальника доклав усіх зусиль для розширення кордонів новоствореної імперії, а побудову її політичного осердя передав своїм нащадкам. Після смерті Бабура розпочалася довга низка жорстокої боротьби в династії за владу між кожним з поколінь, завдяки своїй хитрості та жаги до влади після нього правити почав Хумаюн. За правління Хумаюна в імперії не було побудовано належний державний апарат, це був період феодальних усобиць, з яких правитель не вийшов належним чином за все своє правління. Хумаюн був більше ланкою правителів між Бабуром та Акбаром, останній з яких прийшов до влади після свого батька Хумаюна. Акбар зробив для імперії більше ніж, мабуть, потрібно зробити, бо те, що він створив, побудував, завоював, використовували ще довгий час правителі, яких не можливо було порівнювати х їхніми попередниками. Зокрема за правління Акбара було створено та запроваджено безліч реформ, серед них релігійна, якою він дуже прославився, це була політика віротерпимості, за якої в країні не на довгий час перестали переслідуватися іновірці, інші радикальні групи віруючих. Але як і будь яка людина, Акбар прожив свій вік і відійшов у небуття. Після Акбара правили Джахангір та далі його син Шах Джахан, які хоча й не дуже любили один одного, але були схожі в діях та правлінні. Як Джахангір, так я Шах Джахан в свій час прагнули позбутися свого батька з престолу, а самому заволодіти місцем падишаха. По собі вони залишили досить мало гідних нововведень в суспільний та політичний лад, хоча й продовжували політику завоювань та змін в державному апаратові. Після Шах Джахана престол посів Аурангзеб, правлінням якого закінчується зеніт слави імперії, не зважаючи на те, що Аурангзеб зробив для своєї країни більше, ніж деякі попередники, це все не так важливо, що за його правління країна переживала голод, який до його правління не допустив ні один з правителів. Але дивлячись на дії, які зробив по відношенню до країни Аурангзеб, можливо сказати, що він був останнім досить хорошим представником династії, якого можливо назвати Великим Моголом.

Можливо зробити досить логічний висновок щодо усіх вище переглянутих представників могольської династії – хорошими правителями були лише ті представники династії, які більше всього любили свої володіння, як засновник Бабур, як його нащадок Акбар. Лише тільки відношення до таких масштабних та прекрасних володінь давало наснагу справжнім патріотам своєї країни робити для неї все, на що тільки можна було піти. Політика правителів також була зумовлена впливом оточуючих їх підданих, так, в свій час на правителів впливали їхні батьки, рідня, чиновники, воєначальники, а іноді й неосвічені дружини. Але так чи інакше Імперія Великих Моголів залишила по собі досить значний вклад в історію прийдешніх поколінь, а також династія Великих Моголів дала історії насправді найпроникливіші історії правління таких досить різних але водночас дуже відданих своїй імперії правителів.