77.Правління Людовіка 11 у Франції

Людовик XI Розсудливий — король Франції (1461—1483). Завершив процес централізації державного устрою Франції. Людовик XI мав також інші зневажливі прізвиська: ( «всесвітній павук», або «Король Павук») — все завдяки його політичним махінаціям, якими він відзначився за своє 22-річне правління. Він був сином короля Франції Карла VII, членом династії Валуа.

Правління Людовика XI було відмічене найнепристойнішими політичними інтригами, метою яких було об'єднання роздробленої Франції і ліквідація самостійності крупних феодалів. У цьому Людовик мав більший успіх, ніж його попередники: він вважається засновником абсолютної монархії у Франції.

Демонстративно висловлюючи любов до нижчих станів, Людовик в той же час різко збільшував податки, скорочував муніципальні волі. Разом з тим він протегував ремеслам, наукам, особливо медицині, книгодрукування. Його царювання перетворило знати з сукупності територіальних государів в стан великих землевласників. Надалі феодали могли вести боротьбу за владу в державі, але не за незалежність від нього.

Людовик підтримував всіх ворогів Карла Сміливого, а після його загибелі в 1477 захопив частину його володінь, у тому ж році він приєднав герцогство Немурскій, а в 1481 викупив володіння Анжуйського будинку. У 1479 Людовик провів реформу армії, зробивши її найманою; в тому ж році у нього стався інсульт, в 1482 - другий, після чого він різко змінив своє життя, зачинився в замку Плессі-ле-Тур, нікого не допускав до себе, замолював гріхи і робив величезні вклади в церкві. Третій інсульт став для нього останнім. У Людовика залишилися дві дочки і син, Карл VIII.

78.Імперія та династія Цзинь

Дина́стія Цзінь (кит. традиц.: 晉朝; спрощ.: 晋朝; піньїнь: Jìn Cháo) — династія, що правила Китаєм після періоду Саньго, до розпаду імперії на Південні та Північні царства. Ця династія керувалася імператорами з роду Сима (司馬), першим з яких був Сима Янь. Після поразки від кочових племен хунну у 316 році, наступного, 317 року, князь Сима Жуй перенесін столицю у східні префектури. Це період отримав назву Східна Цзінь.

Сима Янь скинув династію Вей. Після цього розгромив царства Шу та У. Перший імпертор провів успішні реформи, зокрема впровадив надільну систему, яка залишалися незмінною протягом століть (незважаючи на зміну династій). Водночас видав наказ щодо загального роззброєння населення. Подальші імператори не зуміли розвинути попередні успіхи, в результаті чого імперія не змогла стримати набігів і переселення численних сюнну та інших степових народів. Водночас розпочалися внутрішні сум'яття (Війна восьми принців). З перенесенням столиці до Цзянькана влада імператорів остаточно послабилася, стала доволі хиткою. До внутрішнього засилля й зловживань аристократії додалася загроза з боку «варварських» держав півночі. У 383 році за імператора Сяо-у-ді вдалося на тривалий термін ліквідувати цю загрозу. При його наступниках послилися змови й заколоти з боку знаті, особливо за часів імператора Ань-ді, які намагалися встановити вплив свого роду над державою. Зрештою у 420 році зрікся трону останній імператора Гун-ді. Династія Цзінь припинила існування. Виникла нова — Лю Сун, перша держави з Південних династій.

Тим часом в Північному Китаї виникли шістнадцять варварських держав, більшість з яких були засновані п'ятьма варварськими племенами, представниками некитайських етносів.

(Культура)Починається новий етап відродження колишніх літературних жанрів, з'являються нові. Яскравими представниками цього періоду були поети та буддисти Сунь Чо (314–371) та Сє Лін'юнь (385—433). Значними літераторами й вченими цього часу був Хуанфу Мі та Ге Хун. Відомим письменником та істориком був Гань Бао, який особливо цікавився містикою та духами.

Набувають поширення серед заможних містян та чиновництва різні буддистські течії. Вони, окрім всього, впливають й на мистецтво. Особливо відображені на сувоях Вей Сє.

Період Цзінь добре відома якістю своїх порцелянових виробів, так званої зеленуватої морської хвилі. Вони представлені у вигляді тварин, цифр.

За правління імператора У-ді у місцині Цзіньшу біля витоку р.Цзіньшуй (повіт Лоян, провінція Хенань) розбудовано чудовий сад з палацами, альтанками, басейнами.