Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Всесвітня відповіді.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
400.79 Кб
Скачать

74.Винекнення Генеральних Штатів

Генеральні штати - Вища станово-представницька установа в 1302 - 1789 роках.

Виникнення Генеральних штатів було пов'язано з ростом міст, загостренням соціальних суперечностей і класової боротьби, що викликало необхідність зміцнення феодальної держави.

Попередниками Генеральних штатів були розширені засідання королівської ради, а також провінційні асамблеї станів (поклали початок провінційним штатам). Перші Генеральні штати були скликані в 1302, в період конфлікту Філіпа IV з татом Боніфацієм VIII.

Генеральні штати були дорадчим органом, що скликаються за ініціативою королівської влади в критичні моменти для надання допомоги уряду. Основною їх функцією було квотування податків. Кожний стан - дворянство, духовенство, третій стан - засідав в Генеральних штатах окремо від інших і мав по одному голосу (незалежно від числа представників). Третій стан було представлено верхівкою городян.

Значення Генеральних штатів зросла під час Столітньої війни 1337 - 1453, коли королівська влада особливо потребувала грошей. У період народних повстань XIV століття Генеральні штати претендували на активну участь в управлінні країною. Однак відсутність єдності між містами та їх непримиренна ворожнеча з дворянством робили безплідними спроби французькими Генеральними штатами домогтися прав, які зумів завоювати англійський парламент.

В кінці XIV століття Генеральні штати скликалися все рідше і часто замінялися зборами. З кінця XV століття інститут Генеральних штатів занепав у зв'язку з чим почався розвитком абсолютизму, протягом 4 ст.(14-18ст.) вони майже не скликалися.

Лише 5 травня 1789 в умовах гострої політичної кризи напередодні Великої французької революції король скликав Генеральні штати.

В XX столітті назва Генеральні штати брали деякі представницькі збори, що розглядають актуальні політичні питання і виражають широку громадську думку.

75.Жакерія

Жакерія (Jacquerie від «Jacques Bonhomme» — «Жак-Простак», звичайне прізвисько французьких селян) — серія селянських повстань у Франції в період Столітньої війни (1337—1453) між Англією і Францією. Найбільшим повстанням стала так звана «Велика Жакерія» (травень — червень 1358 p.). Повстання вибухнуло в переломний момент Столітньої війни. Незадовго до цього сталася битва під Пуатьє (1356), в якій французькі війська зазнали поразки, і велика кількість рицарів на чолі з королем Іоанном II Добрим потрапила в полон до англійців. Обурення селян було спровоковано тим, що спадкоємець престолу дофін Карл розпорядився збільшити податки, щоб зібрати суму, необхідну для викупу сеньйорів, які потрапили в полон. Укладене незабаром перемир'я між англійцями і французами також не принесло спокій країні, оскільки багато сіл було пограбовано англійськими загонами, що діяли по всій Франції. Це стало черговим ударом для селянства, яке в 1340-х pp. сильно потерпіло від голоду й епідемії чуми. Повстання почалося в травні 1358 р. на північному заході Франції і швидко розповсюдилося в Пікардії, Шампані, Іль-де-Франсі та інших областях.

Стихійно сформувалася селянська армія, що складалася з 5—6 тис. чоловік. Повсталі громили замки і вбивали їх мешканців. На чолі повстання стояв Гийом Каль, який зробив спробу об'єднатися з повсталими городянами в Парижі. Повстання в Парижі під проводом Етьєна Марселя почалося в 1358 р. і також було викликано невдоволенням податковим тягарем. Причини повстання

1. Феодальні утиски селян, посилення їх експлуатації.

2. Розорення країни Столітньою війною.

3. Великі податки і повинності, які постійно зростали,

4. Грошові побори на викуп рицарів, які потрапляли в полон.

5. Грабежі, голод, епідемії у 1348—1349 рр. Західною Європою прокотилася чума — «чорна смерть»).

6. Тяжке становище і велике бідування французького народу в умовах затяжної війни і поразок французьких феодалів.

Причини поразки повстання

1. Стихійний характер повстання, що означало відсутність: підготовки повстання; організації і дисципліни серед повсталих; єдиного керівництва; плану дій.

2. Віра селян у те, що король не знає про їхні бідування.

3. Довірливість селян до ворогів. Г. Каль довірливо пішов у табір противника для переговорів, де його було схоплено і страчено. У відносинах з селянами феодали не дотримувалися ні правил рицарській честі, ні християнської моралі.

4. Розрізненість загонів.

5. Погане озброєння повсталих.

6. Місцевий характер повстання, коли селяни не хотіли надовго відриватися від свого господарства й обмежувались боротьбою проти свого пана[1].

Наслідки повстань

Жакерія була одним з найвизначніших селянських повстань у середні віки. Вона виникла як стихійний протест гноблених селян Франції проти феодальної експлуатації. У селян не було програми дій. Усі їх прагнення зводились до того, щоб винищити всіх сеньйорів. Прагнучи поліпшити своє становище, селяни не знали, якими способами домагатися цього. Проте, феодали були налякані повстаннями і не наважувались збільшувати повинності. Повстання прискорили звільнення селян від особистої залежності