47.Франкське завоювання Галлії.Хлодвіг.

У 486 р. Хлодвіг уклав союз з іншими вождями племен і повів їх на завоювання Північної Галлії. Поблизу м. Суасон відбулася вирішальна битва, в якій франки розбили римські війська. У результаті завоювання франками Північної Галлії утворилося Франкське королівство.Завоювавши величезну територію між р. Соммою та р. Луарою, Хлодвіг удосталь наділив усіх франків землею. Більшість римських і галльських землевласників визнала владу Хлодвіга, зберегла свої володіння і разом з франкськими вождями, які теж стали великими землевласниками, перетворилася на правлячу верхівку Франкського королівства.Після завоювання Галлії Хлодвіг, удаючись до підкупу і насильства, знищив більшість тих вождів, з якими разом воював проти римлян, і став королем — єдиним і необмеженим у своїх правах правителем держави. Він мав владу набагато більшу, ніж у військового вождя.У розпорядженні короля була постійна військова дружина, на утримання якої, за римським звичаєм, почали збирати податки. Для збору податків і підтримання порядку в областях своєї держави Хлодвіг призначав правителів — графів — із близьких йому людей. Найвищим суддею у Франкському королівстві був сам король. Хлодвіг регулярно відвідував області свого королівства і вершив суд.Жителі завойованої франками Галлії були християнами. Щоб посилити серед них владу та авторитет, Хлодвіг разом зі своєю дружиною 496 р. прийняв християнство за західноримським зразком.Прийняття християнства мало далекосяжні наслідки для Франкського королівства. По-перше, Хлодвіг і його наступники отримали підтримку з боку християнського духівництва. Це полегшило подальше підкорення Південної Галлії, а також сприяло зміцненню авторитету королівської влади серед франків. По-друге, після цього франки почали прилучатися до римської культури — романізуватися, ставши одним народом, об'єднаним спільною вірою.

48.Держава Меровингів

У середині V ст. на території сучасної Бельгії (в околиці міста Турте) виникло королівство приморських (салічних) франків. У 481 р. королем салічних франків став Хлодвіг (481-511), який походив з роду легендарного короля Мсровея. За його ім'ям династію франкських королів V — першої половини VIII ст. називали Меровінгами. Легенда розповідає, що ім'я Меровей означає «морський воїн». У 486 р. Хлодвіг повів своє військо проти римського намісника Сиагрія. який управляв Галлією. Вирішальна битва відбулася поблизу міста Суассона. Франки розбили римські війська й захопили всю Північну Галлію аж до річки Луари. Після взяття міста Суассона Хлодвіг забажав отримати, крім речей за жеребком, ще й коштовну церковну чашу, щоб із політичних міркувань повернути її місцевому єпископу. Однак вона дісталася простому воїну і той, не бажаючи віддавати її королеві, розрубав чашу сокирою. Для зміцнення своєї влади Хлодвіг пішов на союз із христкянською церквою. Близько 498р. він першим із франкських королів прийняв хрещення. За свідченням єпископа Григорія Турського, жінка Хлодвіга, королева Клотильда, була охрещеною, а сам король твердо тримався язичницької віри. Та якось, піл час війни з іншим племенем, він опинився на межі смерті й звернувся до Христа: мовляв, якщо піп дійсно існує, хай подарус йому життя і тоді він, Хлодвіг, повірить у його могутність і прийме хрещення. І сталося диво: вороги франків кинулися тікати, а перемогу здобув Хлодвіг. Обіцянку було виконано: в один день зі своїм королем були охрещені З тис. воїнів.Поступово, за допомогою підкупу, зради, насилля, Хлодвіг знищив усіх своїх супротивників, серед них і багатьох родичів, та укріпив своє становище. Про посилення влади Хлодвіга свідчить і проведений на початку VI ст. перший запис правових звичаїв франків. Він отримав назву «Салічна правда». Цей судебник Хлодвіг дарував франкам уже від власного імені як королівський закон.„Салічна правда” містить багатий матеріал про господарське життя та суспільний лад франків. За більшість провин встановлювався грошовий штраф, який називався вергельд. Так, згідно з «Салічною правдою» за вбивство простого франка сплачували вергельд у 200 солідів (на ці гроші можна було купити приблизно 30 коней або 200 голів великої рогатої худоби); за вбивство королівського дружинника — 600 солідів. Водночас ще зберігався звичай кровної помсти. Для того, щоб встановити вину підозрюваного, бралися до уваги свідчення очевидців чи здійснювався Божий суд.За чверть століття Хлодвіг заволодів майже всією римською Галлією і залишив по собі велику об'єднану державу. Протеза правління спадкоємців Хлодвіга (його чотирьох синів) королівство почало втрачати цілісність.Із 639р- королі з династії Меровінгів позбулися реальної влади іі зберігали лише титул, тому останніх Меровінгів зневажливо навикали «ледачими королями». Утім, королі були не настільки ледачими, як позбавленими влади. Країною почали розпоряджатися майордоми («старші в домі»). Спочатку майордоми були просто управителями королівських палаців. Поступово вони взяли до своїх рук владу повністю. Оскільки Франкське королівство розділилося на кілька великих територіальних утворень, то в кожному з них був свій майордом. У 687 р. один із майордомів Піти Г°ріапальський розгромив своїх суперників і об'єднав Франкську державу.