37.Період династії цінь

Династія Цінь (кит. 秦朝; 221 до н.е. — 206 до н.е.) — династія, заснована першим китайським імператорм Ші Хуан-ді. Він відновив єдину централізовану державу внаслідок анексії існуючих шести держав: Хань, Вей, Чжао, Янь і Ці.Імператор мав титул - Перший величний правитель Цінь. Згідно з його наказами почала розбудовуватися централізована держава у якій правниками були чиновники. Країну поділили на округи і повіти. Реформа передбачила уніфікацію виміру ваги, простору, грошей, а також письма. Внаслідок цього полегшилась торгівля і усунулись регіональні відмінності.Щоб остаточно знищити феодальну традицію правитель Лі Си у 213 р. до н.е. наказав провести "спалення книг".Династія Хань замістила Цінь у 206 до н.е. Засновник династії - Цинь Шихуан - об'єднав Китай під своєю владою в 221 до н.е.., розділивши країну на 36 провінцій, які керували чиновниками, призначуваними імператором. Імператор Цинь Шихуан створив централізоване, кероване держава на основі легізму, при цьому проводилися репресії проти прихильників конфуціанства : так, в 213 до н.е.. був виданий указ про спалення недозволених творів, що знаходяться в приватному володінні, а в 212 до н.е..були страчені 460 конфуціанців і значне число було "заслано на межі".Цинь Шихуан оголосив про припинення всіх воєн навіки, зібрав від князів зброю і перетопив, побудувавши 12 великих монументів. Він упорядкував міри та ваги, ввів стандартне написання ієрогліфів, організував жорстку бюрократичну систему правління.Правління Цинь Шихуана характеризувалося великою кількістю громадських робіт, на яких були задіяні мільйони громадян. У цей період було розпочато будівництво Великої Китайської стіни довжиною 8851,8 км, побудовані унікальна гробниця Цинь Ши Хуана, в яку входила Теракотова армія, величезний імператорський палац Епан. Мережа доріг загальною довжиною 7500 км оперізувала країну, дороги були шириною 15 м з трьома смугами, причому центральна полоса призначалася для імператора. Ху Хай в 21-річному віці вступив на трон під ім'ям Ер Ши-Хуанді, однак фактично залишався маріонеткою Чжао Гао і через три роки був примушений до самогубства за його наказом.В імперії почалися повстання, очолені Чень Шеном, У Гуаном і Лю Баном (кінець 209 - початок 208 до н.е..). У жовтні 207 до н.е.. столиця імперії Сяньян була взята армією Лю Бана, проголошеного імператором і став засновником династії Хань.У січні 206 до н.е.. генерал Сян Юй повторно взяв столицю, яку йому поступився Лю Бан, зруйнував місто і масово винищив жителів, останній правитель Цинь був страчений.Смерть Цинь Шихуана в 210 до н.е.. настала під час поїздки по країні, в якій його супроводжували його молодший син Ху Хай, начальник канцелярії Чжао Гао і головний радник Лі Си. Побоюючись заворушень, вони приховали смерть імператора і, вступивши в змову, сфабрикували від імені імператора листа, в якому престолонаслідником оголошувався не старший син Фу Су, а молодший - Ху Хай. У цьому ж листі містився наказ про "дарування почесною смерті" Фу Су і воєначальнику Мен Тяню. При Цинь Ши Хуан-ди Китайское государство охватывало территорию собственно Китая, включая части Маньчжурии и Монголии, вплоть до границ Кореи и Индокитая. Для защиты от нападений кочевых племен было расширено строительство знаменитой Великой Китайской стены, которая впоследствии образовала систему оборонительных сооружений вокруг разросшегося Китайского государства на протяжении трех с лишним тысяч километров.В большом государстве можно было провести ряд мероприятий, которые способствовали бы развитию земледелия и торговли. Так, при Цинь Ши Хуан-ди была расширена оросительная сеть, в частности сооружен большой канал, соединивший реки Цзин и Ло в современной провинции Шэньси. Сооружение дорог, установление системы мер, веса и длины, а также реформа письменности должны были содействовать развитию торговли.Однако деятельность Цинь Ши Хуан-ди, направленная на создание централизованной деспотии, встречала противодействие как со стороны поместной аристократии, вытеснявшейся новым чиновничеством, так и со стороны широких трудовых масс, рабов и крестьян. На обостренную социальную борьбу этого времени указывает факт сожжения книг, в которых содержались мысли, опасные для существования единого централизованного государства.В легендах полуисторического характера описывается, как Цинь Ши Хуан-ди приказал заживо похоронить 460 ученых, утаивших книги и осуждавших царя. По совету своего министра Цинь Ши Хуан-ди приказал сжечь все исторические хроники и классические книги, за немногими исключениями, а утаивших свои крамольные сочинения — заклеймить и послать на постройку Великой стены. Так расправлялась царская власть со всякого рода попытками изменения существующего строя, которые возникали в то время.