17.Період воєнної демократії

У середині V ст. до н. є. Афіни стають квітучою державою. У цей час вони вступили в пору свого найвищого розвитку. Набув остаточного завершення демократичний устрій суспільства. Тому цей період справедливо називають «золотою добою» Афінської держави (479-431 pp. до н. е.). Він тривав від перемоги в битві при Платеях до початку Пелопоннеської війни та занепаду Афін.Більша частина цього періоду припадає на правління Перікла, видатного державного діяча, людини передових поглядів, яка мала чудову освіту. Попри своє знатне походження, Перікл з роду Алкмеонидів став лідером демократів. Саме діяльність Перікла під час його правління (444-429 pp. до н. е.) сприяла піднесенню Афін. Обдарований від природи, за свої промови, подібні до блискавок Зевса, прозваний Олімпійцем, Перікл став першим стратегом Афінської держави, зосередивши у своїх руках величезну владу.Він здійснив глибокі перетворення в інтересах демосу, насамперед бідноти. Перікл запровадив платню громадянам, що обіймали державні посади. Тепер найбідніші з афінян, фети, могли перебувати на посадах суддів і розпорядників, отримуючи за це платню, без якої вони раніше не прагнули участі в державних справах. Перікл установив оплату відвідувань театру біднотою за державний кошт. Платили також за службу у війську. Було змінено порядок призначення вищих урядовців — тепер майже на всі посади кандидати обиралися жеребкуванням. Таким способом уникали навмисного проведення до влади бажаних аристократам політиків. Тільки на посади, які вимагали здібностей, особливих знань чи моральних чеснот, обирали голосуванням, наприклад стратегів і скарбників. Завдяки діяльності Перікла в Афінах остаточно сформувався демократичний устрій держави. Це була найпередовіша форма влади в умовах рабовласницького ладу.

18.Афінська демократія

Афінська демократія — етап в історії Стародавніх Афін, що охоплює період з 500 по 321 до н. е., коли у місті-державі Афіни існувала демократична форма правління.У добу Афінської демократії будь-який громадянин мав право (вважалося навіть, що всі громадяни, що піклуються про інтереси суспільства, зобов'язані) брати участь у роботі суверенних зборів. Розробка порядку денного зборів і повсякденне керівництво містом здійснювалися радою. Судові й аудиторські функції — великим журі. Членство як в раді, так і в журі надавалося за жеребом. Будь-який громадянин мав рівні шанси бути сьогодні правителем Афін, а завтра — верховним суддею.Перший ідеолог демократії, Перикл, відстоював цю форму правління на тій підставі, що вона сприяє прояву терпимості і громадянськості. Він ввів плату за роботу в журі, яка дорівнювала приблизно денному доходу працівника. Пізніше такий порядок був розповсюджений на членів ради та асамблеї. Як зазначав Аристотель, це дало можливість брати участь у роботі асамблеї бідним. Подібно до Платона та Фукідіда, Аристотель був проти демократичної форми правління. Всі троє вважали її незахищеною від неосвічених демагогів і такою, що сприяє експропріації власників. Однак залишок їх відношення до демократії зберігся у слові, яке нині є запозиченим у греків, — давньогрецькою мовою «idiotes», що означало «приватні громадяни».Серйозне обговорення питання про відродження Афінської демократії як можливої моделі державного устрою не відновилося аж до нашого часу. Зараз, коли комп'ютерна технологія зняла всі перешкоди на шляху широкої участі людей у прийнятті рішень, цей феномен почали досліджувати в якості ймовірної життєздатної альтернативи представницької демократії.Елементи Афінської демократіїЕклесія — народні збори.Рада п'ятисот та Ареопаг — вищий судовий і урядовий контролюючий орган стародавніх Афін.Геліея — суд присяжних в Стародавніх Афінах, заснований архонтом Солоном у 6 столітті до н. е.Остракізм — політичний метод боротьби проти політичних супротивників як спосіб уникнути загрози демократії з боку надміру сильних осіб, запобігання тиранії. Введений Клісфеном.Жереб — визначення посадових осіб випадковим чином.Хіротонія — голосування підняттям рук у народних зборах.