6 Заходи охорони праці та техніки безпеки

6.1 Основи техніки безпеки

Охорона праці це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров’я та працездатності людини в процесі праці.

Верховна Рада України 14 жовтня 1992 року прийняла Закон України ‘’Про охорону праці’’. Цей закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює відносини між керівником підприємства і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок охорони праці в Україні.

Служба охорони праці підприємства вирішує наступні завдання:

• забезпечення безпеки виробничих процесів устаткування;

• забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту;

• професійна підготовка та підвищення кваліфікації працівників;

• вибір оптимальних режимів праці і відпочинку працівників;

• професійний добір виконавців для визначених видів робіт.

Керівник підприємства повинен періодично організовувати за узгодженням з санітарно-епідеміологічною станцією проведення вимірювань параметрів шуму, вібрації, освітлення, загазованості ,запиленості у виробничих приміщеннях. Результати вимірів повинні заноситись до санітарно-технічних паспортів цехів підприємства, карти робочих місць. Вологе прибирання виробничих приміщень підприємства зв’язку щоденно повинні проводити прибиральники, що пройшли інструктаж з охорони праці.

Генеральне прибирання приміщень необхідно проводити не рідше 1 разу на місяць(з видаленням пилу зі стін, карнизів, вентиляційних повітропроводів, опалювальних приладів, меблів, електрощитів, тощо).

6.2 Долікарська допомога потерпілим при нещасних випадках

У випадку ураження електричним струмом, надається перша (долікарська) допомога:

• якомога швидше вивільнити потерпілого від струмопровідних частин;

• швидко вимкнути напругу рубильником або вимикачем;

• для звільнення від струмопровідних частин або проводу напругою до 1000 В користуються палицею, дошкою або іншим сухим предметом, який не проводить електричного струму, проводи перерубуються сокирою, інструментом з ізольованою рукояткою, кожний провід окремо;

• потерпілого можна відтягнути за одяг, уникаючи торкання відкритих частин його тіла та оточуючих металевих предметів;

• під напругою понад 1000 В треба надіти діелектричні рукавиці, взяти боти і діяти штангою або ізолюючими кліщами;

• якщо струмопровідна частина ( провід ) доторкуються до землі, слід пам’ятати про небезпеку крокової напруги, тому після звільнення від струмопровідних частин потерпілого треба винести із зони крокової напруги;

• місцеві опіки перев’язують, як рану;

• при клінічній смерті роблять штучне дихання, а у випадку фібриляції серця-непрямий масаж.

У випадку отримання потерпілим термічних опіків-результату впливу високої температури(розжарених елементів)необхідно дотримуватись наступних правил:

• людина в одязі, що горить, не повинна бігти, на потерпілого треба накинути тканину, пальто, ковдру, брезент або збити полум’я водою;

• не можна торкатись руками обпеченої ділянки шкіри, змащувати її мазями, будь-якими розчинами, видаляти шматочки одягу з обпеченого місця;

• з обпеченої частини тіла обережно зняти одяг, взуття;

• якщо є обгорілі шматки одягу на обпеченій шкірі, то стерильну пов’язку накладають поверх них;

• потерпілого з тяжким опіком не роздягають, його треба загорнути в чисту тканину, тепло вкрити, напоїти теплим чаєм і не турбувати до прибуття лікаря;

• при невеликих опіках(I-II ступеня)накладають стерильну пов’язку і потерпілого доставляють до лікарні.