
- •1 Характеристика систем відеонагляду
- •2 Огляд властивостей та технічних параметрів відеокамер
- •2.1Формат матриці
- •2.2Роздільна здатність
- •2.3 Чутливість
- •2.4 Відношення сигнал/шум Із чутливістю тісно пов'язаний параметр "відношення сигнал / шум"
- •2.5Автоматичний електронний затвор
- •2.6 Об'єктиви для відеокамер
- •3 Вибір складових елементів системи відеонагляду
- •3.1 Переваги цифрових web- камер
- •3.2 Вибір способу організації відеоспостереження та підключення відеокамер
- •3.3 Підключення та установка веб-камери d-Link dcs-g900
- •3.4 Вибір adsl-модему
- •3.5 Програмне забезпечення
- •4 Розрахунок трафіку інформації
- •4.1 Розрахунок об’ємів вихідних даних з об’єктів
- •4.2 Вибір тарифного плану у відповідності з швидкістю та об’ємами обміну даними
- •5 Розрахунок економічних показників проекту
- •5.1 Комплектація системи
- •5.2 Розрахунок собівартості проекту
- •5.3 Економічне обгрунтування доцільності вибраного та оцінка конкурентоздатності власного проекту
- •6 Заходи охорони праці та техніки безпеки
- •6.1 Основи техніки безпеки
- •6.2 Долікарська допомога потерпілим при нещасних випадках
- •6.3 Пожежна безпека
- •6.4 Захисне заземлення
- •6.5 Техніка безпеки при обслуговуванні системи пді
- •Висновки
- •Перелік посилань
6 Заходи охорони праці та техніки безпеки
6.1 Основи техніки безпеки
Охорона праці це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров’я та працездатності людини в процесі праці.
Верховна Рада України 14 жовтня 1992 року прийняла Закон України ‘’Про охорону праці’’. Цей закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює відносини між керівником підприємства і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок охорони праці в Україні.
Служба охорони праці підприємства вирішує наступні завдання:
забезпечення безпеки виробничих процесів устаткування;
забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту;
професійна підготовка та підвищення кваліфікації працівників;
вибір оптимальних режимів праці і відпочинку працівників;
професійний добір виконавців для визначених видів робіт.
Керівник підприємства повинен періодично організовувати за узгодженням з санітарно-епідеміологічною станцією проведення вимірювань параметрів шуму, вібрації, освітлення, загазованості ,запиленості у виробничих приміщеннях. Результати вимірів повинні заноситись до санітарно-технічних паспортів цехів підприємства, карти робочих місць. Вологе прибирання виробничих приміщень підприємства зв’язку щоденно повинні проводити прибиральники, що пройшли інструктаж з охорони праці.
Генеральне прибирання приміщень необхідно проводити не рідше 1 разу на місяць(з видаленням пилу зі стін, карнизів, вентиляційних повітропроводів, опалювальних приладів, меблів, електрощитів, тощо).
6.2 Долікарська допомога потерпілим при нещасних випадках
У випадку ураження електричним струмом, надається перша (долікарська) допомога:
якомога швидше вивільнити потерпілого від струмопровідних частин;
швидко вимкнути напругу рубильником або вимикачем;
для звільнення від струмопровідних частин або проводу напругою до 1000 В користуються палицею, дошкою або іншим сухим предметом, який не проводить електричного струму, проводи перерубуються сокирою, інструментом з ізольованою рукояткою, кожний провід окремо;
потерпілого можна відтягнути за одяг, уникаючи торкання відкритих частин його тіла та оточуючих металевих предметів;
під напругою понад 1000 В треба надіти діелектричні рукавиці, взяти боти і діяти штангою або ізолюючими кліщами;
якщо струмопровідна частина ( провід ) доторкуються до землі, слід пам’ятати про небезпеку крокової напруги, тому після звільнення від струмопровідних частин потерпілого треба винести із зони крокової напруги;
місцеві опіки перев’язують, як рану;
при клінічній смерті роблять штучне дихання, а у випадку фібриляції серця-непрямий масаж.
У випадку отримання потерпілим термічних опіків-результату впливу високої температури(розжарених елементів)необхідно дотримуватись наступних правил:
людина в одязі, що горить, не повинна бігти, на потерпілого треба накинути тканину, пальто, ковдру, брезент або збити полум’я водою;
не можна торкатись руками обпеченої ділянки шкіри, змащувати її мазями, будь-якими розчинами, видаляти шматочки одягу з обпеченого місця;
з обпеченої частини тіла обережно зняти одяг, взуття;
якщо є обгорілі шматки одягу на обпеченій шкірі, то стерильну пов’язку накладають поверх них;
потерпілого з тяжким опіком не роздягають, його треба загорнути в чисту тканину, тепло вкрити, напоїти теплим чаєм і не турбувати до прибуття лікаря;
при невеликих опіках(I-II ступеня)накладають стерильну пов’язку і потерпілого доставляють до лікарні.