
- •1. Постановка задачі
- •2. Дослідження роботи арифметично- логічного пристрою
- •2.1 Теоретичні відомості про арифметично-логічні пристрої
- •2.2 Дослідження роботи стандартного 4-бітного арифметично-логічного пристрою
- •3. Синтез спеціалізованого арифметичного пристрою
- •3.1 Теоретичні відомості про суматори
- •3.6 Синтез арифметичної функції
- •4. Синтез логічного спеціалізованого пристрою
- •5. Тестування спеціалізованого арифметично – логічного пристрою.
Міністерство освіти і науки України
Національний Університет харчових технологій
Волинський технікум
Відділення «Інформатики та комп’ютерної техніки»
РОЗРАХУНКОВО ГРАФІЧНА РОБОТА
з дисципліни «Комп’ютерна схемотехніка»
на тему: «Спеціалізований арифметично- логічний пристрій»
Виконав: студент групи №17
Романець Владислав
Керівник : Шепелюк Г.С.
Луцьк – 2013
ЗМІСТ
Анотація
1. Постановка задачі
2. Дослідження роботи арифметично- логічного пристрою
2.1 Теоретичні відомості про арифметично-логічні пристрої
2.2 Дослідження роботи стандартного 4-бітного арифметично-логічного пристрою
3. Синтез спеціалізованого арифметичного пристрою
3.1 Теоретичні відомості про суматори
3.2 Арифметична функція: F4=A плюс (А+В)
3.2.1. Створення логічних субблока функції А+В
3.2.2.
3.3 Арифметична функція: F7= А+В
3.4 Арифметична функція: F10=A плюс (А+)
3.4.1. Створення логічних субблока (А+)
3.5 Арифметична функція:F13= А минус 1
3.5.1. Створення логічних субблоків арифметичної функції F13= A
3.6 Синтез арифметичної функції
3.7 Тестування спеціалізованого арифметичного пристою
4. Синтез логічного спеціалізованого пристрою
4.1 Теоритичні відомості про мультиплексори
4.2 Логічна функція: F4= A*
4.3 Логічна функція: F7=A*В
4.4 Логічна функція: F10=
4.5 Логічна функція: F13=+В
4.6 Тестуванна спеціалізованого логічного пристою
5. Тестування спеціалізованого арифметично – логічного пристрою
Висновок
Список інформаційних джерел
Анотація
Арифметичний логічний пристрій мультиплексор
В даній РГР розроблено функціональну схему спеціалізованого 4- бітного арифметично - логічного пристрою, що реалізує 4 логічні , і чотири арифметичні функції.
В даній роботі описано принцип роботи стандартного арифметично - логічного пристрою, багато розрядного повного суматора та мультиплексора 4:1.
В роботі міститься рисунки логічних і функціональних схем логічного і арифметичних блоків проектованого АЛП, таблиці істинності та результати тестування представлені в вигляді таблиць.
Пояснююча записка до РГР містить 24 сторінок, та 32 рисунки схем.
Для розробки та моделювання роботи схем використовувалося середовище програми MultiSim.
Ключові слова:
РГР- розрахунково-графічна робота.
Комп’ютерна схемотехніка, АЛП- арифметично - логічногічний пристрой, суматор, мультиплексор, субблок, логічна функція, код операції, операнди.
1. Постановка задачі
розробити функціональну схему ЛП, що виконує задані логічні функції;
змоделювати роботу логічного блоку.
розробити функціональну схему АП, що виконує задані арифметичні операції;
змоделювати роботу арифметичного блоку.
об’єднати каскадом мультиплексорів логічний та арифметичний блок в АЛП
змоделювати роботу спеціалізованого арифметично- логічного блоку.
Провести тестування та звірити з результатами роботи стандартного АЛП Результати виконання оформлюються у вигляді звіту. Звіт повинен вміщувати:
опис і рисунок функціональної схеми заданої функції АЛП,
хід проектування і рисунки субсхем,
таблиці істинності та результати тестування
висновки.
У всіх варіантах завдань необхідно спроектувати функціональні схеми для чотирьох логічних фукнцій та чотирьох арифметичних операцій.
На їх основі синтезувати чотирьохрозрядний спеціалізований арифметично-логічний пристрій
Варіант завдання вибирається за номером студента в списку групи з таблиці
Таблиця 1 Варіанти індивідуальних завдань
№ варіанту |
№ функції (за таблицею 2) |
Тест1 |
Тест2 |
|||
Операнд А |
Операнд В |
Операнд А |
Операнд В |
|||
18 |
4,7,10,13 |
8 |
В |
5 |
2 |
Мета розрахунково-графічної роботи :
- оволодіти знаннями і навичками проектування арифметико-логічних пристроїв (АЛП) для сучасних комп’ютерів.
- отримати навики побудови функціональних схем моделювання їх роботи в середовищі віртуальної лабораторії MultiSim
2. Дослідження роботи арифметично- логічного пристрою
2.1 Теоретичні відомості про арифметично-логічні пристрої
АЛП призначений для виконання як арифметичних дій (додавання, віднімання) так і логічних дій (побітове І, АБО, НІ, Виключне АБО) над даними, які представлені параллельними n-розрядними кодами, наприклад, цілими числами A і B. Розглянемо АЛУ, яке є паралельним чотирьохрозрядним пристроєм, здатним виконувати 16 арифметичних і все 16 можливих логічних операцій над двома паралельними чотирьохрозрядними словами-операндами А0-АЗ і В0-ВЗ. Важливими арифметичними операціями є додавання, віднімання, передача даних, диференціювання, додатній та відємний приріст, інвертування і подвоєння. Система позначень, прийнятих в даному АЛУ, така:
А0-АЗ, В0-ВЗ входи операндів (активних низьких);
S0, S1, S2, S3 функції вибору режимів;
М вхід контролю режиму;
С0 вхід перенесення;
F0, F1, F2, F3 виходи функцій (активних низьких);
А=В вихід компаратора;
G вихід формування перенесення (активний низький);
Р вихід розповсюдження перенесення (активний низький);
СN4 вихід перенесення.
Необхідна операція вибирається на чотирьох лініях вибірки S0...S3 і лінії управління режимом М, яка має низький рівень для арифметичних операцій і високий для логічних операцій.
Пристрій має «вхідне перенесення», «вихідне перенесення» для крізного перенесення при тому, що каскадує вузлів і дві допоміжні функції прискореного перенесення.
У логічній частині АЛУ чотири ідентичні логічні схеми І/АБО відкривають вхідні операнди А і В чотирма лініями вибірки S0-S3 для формування необхідних допоміжних функцій І і АБО першого рівня. Потім вони використовуються для формування функцій суми і перенесення. Коли керуючий М вхід - високий, то розповсюдження перенесень заборонене і на виходах виробляються логічні функції. Наявні в АЛУ функції утворюють закритий набір, такий, що інверсія логічних входів дає наявну в цьому наборі функцію.
Тип операції АЛП задається керуючим кодом S, кодування якого вибирається в кожному випадку окремо.