41. Медалі Російської імперії , які викарбувані за придушення національно-визвольних виступів в країнах Європи

Пам’ятні медалі – це невичерпна царина по вивченню традицій, поглядів, релігійних та естетично-моральних уподобань.

Назва медаль – від італійського слова «medaille» – це металевий знак або знак з іншого матеріалу, як правило, з двостороннім зображенням, який випускається на честь знаменної дати чи визначної людини.

Медальєрне мистецтво нараховує 250 років. Талановиті майстри, які працювали на монетних дворах Москви та Санкт-Петербургу створили багато визначних шедеврів, які до наших днів захоплюють нас глибиною та справжньою майстерністю

У фондах Хмельницького Обласного краєзнавчого музею зберігається невелика кількість нагород (орденів, медалей та різноманітних відзнак XVIII-XIX ст.) ряду східноєвропейських країн та Великої Російської імперії – могутньої імперської держави, яка залишила чималий слід в військовій історії. Наша сучасна Хмельниччина в 1795 році стала частиною цієї держави у складі Подільської та Волинської губернії.

До нумізматичної колекції входить 58 одиниць, з яких 46 предметів зберігаються в основному фонді, а 12 у науково-допоміжному. Дані предмети репрезентують 34 зразки російських нагород більш пізнішого часу, детальніше: 15 зразків 18 століття, а 19 екземплярів – XIX – поч. XX ст. Майже половина з них – лише копії з оригінальних речей у різних ступенях достовірності відтворення. У цій категорії знаходяться всі нагороди XVIII ст. (23 відзнаки) і, частково, – XIX ст. З решти предметів, тобто оригіналів, тільки деякі можуть вважатися рідкісними, у більшості – це досить поширені нагороди другої половини XIX – поч. XX ст. Лише кілька нагород, переважно Георгіївські, мають у основі коштовні матеріали, а саме, срібло. Найбільша група нагород має відношення до Північної війни 1700-1721 років (11 одиниць, що дають уяву про 7 зразків російських медалей цього часу). Вони, своєрідним чином, освітлюють хід бойових дій цієї шведсько-російської війни, що мала великі наслідки і для історії України.

Медаль за здобуття фортеці Шліссельбург 12(23) жовтня 1702 р. Цю шведську фортецю, що раніше називалась Нотебург, після нетривалої осади взяли штурмом російські війська під командуванням царя Петра I. На честь цієї видатної перемоги були відкарбовані золоті та срібні медалі для нагородження офіцерів та солдат, які відзначилися у штурмі. На лицьовому боці вміщено зображення молодого царя Петра I, в старовинних обладунках з лавровим вінком на голові. Навколо портрету напис – «ЦРЬ ПЕТРЬ АЛЕХЕИЕВИЧ РОСИ ПОВЕЛИТЕЛ» (Цар Петро Олексійович, Росії Государ.) На зворотному боці медалі – зображення фортеці посеред ріки та російської батареї облоги, на березі, на передньому плані, яка обстрілює фортецю. Ліворуч, у перспективі ріки, вкритий лісом інший берег і по всій поверхні води, навколо фортеці – велика кількість штурмових човнів. По колу напис «Был у неприятеля . 90 лет. Взятъ 1702 октября21 21» – ця неправильна дата – це помилка різбляра, що виготовив штемпель для медалі, адже, правильно повинно 02. [НМ 201]

Медаль за здобуття фортеці Нарва 9(20) серпня 1704 р.Друга облога шведської фортеці Нарва була більш вдалою аніж попередня, 1700 р. За час 45 хвилинного штурму російські війська примусили шведський гарнізон капітулювати і вийти з укріплень. Медаль, яку відкарбували на честь цієї пам’ятної події, має такий вигляд: на лицьовому боці – зображення Петра I, розвернутого вправо, у лавровому вінку, обладунку та мантії. Напис по колу «ЦРЬ ПЕТРЬ АЛЕХЕИЕВИЧ РОСИ ПОВЕЛИТЕЛ.» На зворотному боці – епізод бомбардування Нарви; на передньому плані – «осадные» траншеї. Ліворуч, вдалині – місто Івангород. У верхній частині напис:«Не лестю, но орудием с помощию Вишнего приемлеться», а знизу – «Нарва 1704» [нм 202 нд 3768].

Медаль за перемогу під Лесною 28 вересня(9 жовтня) 1708 р. Ця медаль відкарбована на честь перемоги загону російських військ над корпусом шведського генерала Левенгаупта у Білорусії, яка стала, фактично, прологом полтавської перемоги в майбутньому. На лицьовому боці традиційний портрет Петра I в оточенні напису «Петр Первый Император и Самодержиц Всероссийский.» На звороті – зображення Петра на здибленому коні на фоні бою. Вгорі, над всією композицією – стрічка з написом: «Достойному – Достойное.» По краю медалі напис: «За Левеня:Баталію. 1706»(тобто, за перемогу над Левенгаупом) [нм 203, 204.нд 3769].

Медалі за перемогу під Полтавою – 27 червня (8 липня) 1709 року. На честь перемоги російського війська над шведами під Полтавою, яка вирішила подальший розвиток війни, були відкарбовані солдатські та урядницькі срібні медалі.

Урядницька медаль має діаметр 49 мм. На лицьовому боці – портрет Петра I в оточенні напису: «ЦРЬ ПЕТРЬ АЛЕХЕИЕВИЧ ВСЕРОСИЙСКИЙ САМОДЕРЖЕЦ». На зворотному боці вміщено зображення кавалерійського бою на фоні міста Полтави, а по колу – напис: «За Полтавскую баталію1709 июня27»

Солдатська медаль має діаметр 42 мм. На лицьовому боці – портрет Петра I з орденською стрічкою через плече, а по колу – напис: «ЦРЬ ПЕТРЬ АЛЕХЕИЕВИЧ ВСЕРОСИЙСКИЙ САМОДЕРЖЕЦ». На зворотному боці – епізод полтавського бою (перестрілка піхотинців). Вгорі напис «За Полтавскую баталію.1709 июня27» [нм205 206 207 208 нд 3770 нд 3771].

Медаль за перемогу біля Гангута 27липня 7 серпня1714 р. Ця медаль була відкарбована на честь першої перемоги російського флоту над шведами. На лицьовому боці медалі – портрет Петра I з обладунками і лавровим вінком на голові. Напис по колу: «ЦРЬ ПЕТРЬ АЛЕХЕИЕВИЧ РОСИ ПОВЕЛИТЕЛ». На зворотному боці – епізод морського бою між двох островів (на передньому плані – бойовий стрій російських галер, а вдалі – шведські вітрильники). По колу медалі – напис: «Приліжаніє і верность превосходит сильно июля 27 дня1714» [нм 209].

Наступна, за хронологією, військова подія, яка знайшла відображення в колекції нагород нашого музею – російсько-турецька війна 1768 –1774 р. Вона представлена медаллю на честь укладання Кючук-Кайнарджинського мирного договору 10(21) липня 1774 року. Внаслідок шестирічних бойових дій на степових просторах Південної України та Криму від Дунаю до Дону і у Чорному морі, після перемоги росіян під Ларгою та Кагулом і у Чесменській бухті, Туреччина була вимушені піти на цей мир за яким визнавалась незалежність Кримського ханства, відкриття чорноморських портів для російської торгівлі, приєднання до Росії фортець Азов та Керч, встановлення російського протекторату над Молдавією та Валахією. Ця війна мала безпосередній вплив на формування сучасних кордонів України. До цієї війни було втягнуте і наше Поділля, що використовувалося російською армією як тилова база у боротьбі з турками та польськими конфедератами. Медаль, яку отримували учасники війни, має незвичну ромбовидну форму. Її розміри – 3,7х3,1 см. На лицьовому боці – портрет російської імператриці Катерини ІІ.На зворотному, вгорі, лавровий вінок зі словом «Победителю» всередині і внизу – напис: «Заключень мир сь Портою10 июля1774.» Справжня медаль виготовлялася зі срібла [НМ 210 нд 3775].

Більшу кількість нагород залишила по собі інша російсько-турецька війна 1787-91 років, яка відбулася з тих самих причин, що і попередня . Кожна значна перемога російської армії у цій війні була відзначена карбуванням спеціальної нагороди – медалі, або хреста.

Медаль за перемогу під Кінбурном 1(12) жовтня 1787 р. Ця нагорода дуже рідкісна, бо справжніх таких медалей із срібла було відкарбовано лише19 екземплярів. Цю медаль отримували солдати, що особливо відзначилися у бою на косі біля Кінбурнської фортеці. Цим боєм особисто керував російський командир О.В. Суворов. На лицьовому боці медалі – портрет Катерини ІІ в оточенні слів «Б.М ЕКАТЕРИНА ІІ ИМПЕРАТРИЦА И САМОДЕРЖИЦА ВСЕРОССИЙСКАЯ». На звороті – «КИНБУРНЬ 1 ОКТЯБРЯ 1787» [нм 211 нд 3772].

Офіцерський хрест за здобуття фортеці Очаків 6(17) грудня. Осада цієї турецької фортеці була досить тривалою і кровопролитною. Офіцери, які брали участь в останньому штурмі Очакова і не були не були нагородженні орденами за свої подвиги, отримали особливі золоті хрести. Цей хрест має півкруглі кінці; на лицьовому боці, всередині, у подвійній овальній рамці вміщено напис «ЗА СЛУЖБУ И ХРАБРОСТЬ», а на звороті, в такій самій рамці – «ОЧАКОВЬ ВЗЯТЬ 6 ДЕКАБРЯ 1788» [нм 212 нд 3777].

Медаль за здобуття фортеці Очаків 6(17) грудня 1788 р. Ця солдатська срібна медаль має незвичайну форму – звужений овал. На лицьовому боці – зображення вензеля Катерини ІІ (літери «Е» з римською «ІІ» під короною в оточенні лаврових гілок), на звороті – напис «ЗА ХРАБРОСТЬ ОКАЗАННУЮ ПРИ ВЗЯТИИ ОЧАКОВА ДЕКАБРЯ 1788».

Офіцерський хрест за здобуття фортеці Ізмаїл 11(22)грудня 1790 року. Нова перемога росіян у штурмі турецького Ізмаїла, яким керував О.В. Суворов була відзначена хрестом, подібним до очаківського. Він був золотий, розмірами 4,7х4.7 см. На лицьовому боці, всередині, у овальній рамці, вміщено напис «За отменную храбрость», на звороті – «Ізмаїл ВЗЯТЬ ДЕКАБРЯ 11 1790» [нм 213, нд 3776].

Медаль за здобуття фортеці Ізмаїл 11(22) грудня 1790 р.Ця медаль мала овальну форму, розмірами 3,5х3,0 см. На лицьовому боці вензель Катерини ІІ, а на звороті – напис» ЗА ОТЛИЧНУЮ ХРАБРОСТЬ ПРИ ВЗЯТЬИ ИЗМАИЛА ДЕКАБРЯ11 1790». Справжня медаль карбувалась з срібла [нм 214].

Медаль в пам'ять Ясського миру 29 грудня 1791р (9 січня 1792). Медаль карбувалась зі срібла. Нею нагороджувались солдати та матроси російських збройних сил, які брали участь у боях та походах 1887 – 91 рр.. Вона має овальну форму, розмірами 4,1х3,2 см. На лицьовому боці – вензель Катерини  І, а на зворотньому – напис «ПОБЕД ИТЕЛЯМ ПРИ МИРЬ ДЕКАБРЬ29 1791» [нм 215].

Закінчилася чергова російська – турецька війна. На південно – українських просторах запанувала тиша. Крим та Кубань остаточно відійшли до Росії, річка Дністер стала кордоном імперії. Ця війна принесла славу не лише російським воякам але й українському козацтву, що було у перших лавах, які штурмували Очаків та Ізмаїл.

Розглянута вище збірка з фондової колекції має велике значення у науково-дослідний, експозиційній та науково-освітній діяльності музею

Нумізматична збірка нагород та відзнак XVIII-XIX ст. є, безперечно, цінним інформативним матеріалом та використовується в постійнодіючих експозиціях музею, а також, є неодмінним наочним матеріалом до тематичних лекцій та екскурсій, які описують історію нашого краю цього часу.