- •Орієнтований перелік питань на екзамен з курсу «Організація виробництва»
- •Концепція роздержавлення та приватизації
- •Реформування сільскогосподарських підприємств у ринкові структури
- •Організація кількісного і якісного обліку земель
- •Організація сільськогосподарських угідь і території сівозмін
- •Особливості організації селянського (фермерського) господарства
- •Види та організаційно-правові форми сільськогосподарських підприємств
- •Поняття сівозміни і технологічної карти
- •Система ведення господарства у тваринництві
- •Резерви збільшення обсягів сільськогосподарської продукції:
- •Планування обсягів виробництва, асортименту та собівартості продукції переробки галузі рослинництва
- •Організація раціонального використання машинно-тракторного парку
- •Організація кормової бази с/г підприємств
- •Джерелами надходження кормів є:
- •Поняття, суть і принципи організації праці
- •Форми організації праці
- •Організації оплати праці у сільськогосподарських підприємствах
- •Спеціалізація та галузі сільськогосподарських підприємств
- •Фактори і форми спеціалізації
- •Показники і рівень спеціалізації
- •Критерії суб’єктів підприємницького бізнесу
- •Кроки організації створення та реєстрації малого підприємства
- •Припинення діяльності підприємства
- •Організація зберігання сільськогосподарської техніки
- •Існує кілька способів зберігання техніки.
- •Організація діяльності товарної біржи
- •Організація зберігання і переробки м’яса
- •Трудові ресурси підприємства
- •Організація зберігання і переробки молока
- •Становлення та функціонування форм господарювання на селі
- •Результативність цілей діяльності підприємства залежить від того:
Резерви збільшення обсягів сільськогосподарської продукції:
-скорочення її втрат, які спричинюються, зокрема, порушеннями агротехніки вирощування зернових, технічних, плодоовочевих культур, котрі зумовлюють зниження товарних і технологічних якостей врожаю. Великими є втрати продукції під час збирання, післязбиральної обробки, транспортування, зберігання та переробки.
-недоліки в сортуванні овочів і картоплі для системи заготівель нестандартні плоди використовуються неефективно.
-Не вистачає потужностей для зберігання й переробки плодоовочевої продукції в зонах її вирощування.
- господарства мають ширше практикувати будівництво невеликих цехів, сховищ, щоб забезпечити зберігання і переробку хоча б 50 % вирощеного врожаю.
-рівномірно використовувати трудові ресурси, підвищувати якість сортування, а отже, зменшувати обсяг надходження на реалізацію нестандартної продукції.
-впровадження безвідходні технології переробки, вдосконалюється організація перевезень із застосуванням контейнерів, рефрижераторів.
- знати технологію розрахунку режимів післязбиральної обробки і зберігання продукції, місткості сховищ тощо.
Сільськогосподарська продукція зберігається безпосередньо у товаровиробників або централізовано — на елеваторах, в овочесховищах, холодильних камерах та ін. Такі пункти можуть бути державними, акціонерними, міжгосподарськими, приватними.
Зерно зберігається переважно у спеціально обладнаних зерносховищах з урахуванням його цільового призначення: продовольче, фуражне, на насіння. Найкраще зберігається зерно при температурі +10 °С і нижче.
Картоплю і овочі зберігають в овочесховищах у спеціальній тарі (контейнери, ящики, кошики тощо) або насипом при температурі близько 0 °С.
Планування обсягів виробництва, асортименту та собівартості продукції переробки галузі рослинництва
Основні етапи планування роботи: обґрунтування виробничої програми (обсягів виробництва, асортименту виробів, матеріально-технічного постачання), планування витрат на виробництво і калькуляція собівартості продукції, планування реалізації продукції та її рентабельності.
Виробнича програма – це база для розробки матеріально-технічного постачання, плану з праці й заробітної плати, собівартості продукції, плану реалізації продукції і прибутку.
У виробничій програмі обсяги виробництва визначають як у натуральному, так і в грошовому виразі.
На вибір асортименту промислових виробів впливає ще багато факторів: необхідність зменшення сезонності у використанні робочої сили та обладнання, можливості сировинної бази, ступінь забезпеченості тарою, кон'юнктура ринку. Зокрема оптові покупці надають перевагу тому, хто має більший асортимент продукції.
У собівартість усієї продукції включають витрати на оплату праці з нарахуваннями, вартість сировини і матеріалів, робіт і послуг, власних обслуговуючих виробництв чи сторонніх організацій, витрати на утримання основних засобів, страхові платежі зі страхування майна, Інші прямі витрати, а також витрати з організації виробництва й управління.
Вартість використаних сировини і матеріалів зменшується на вартість зворотних відходів, що виникли в процесі виготовлення готової продукції. Відходи, що не використовуються, не оцінюють.