Орієнтований перелік питань на екзамен з курсу «Організація виробництва»

2. Концепція роздержавлення та приватизації

Структура змішаної економіки формується через роздержавлення і приватизацію. Роздержавлення економіки проводять ліквідацією диктату, плану, централізованого розподілу ресурсів тощо, комерціалізацію діяльності державних підприємств (запровадження принципу самостійного господарювання); демонополізацію виробництва і розвиток конкуренції; приватизацію державної власності, тобто її перехід у приватні форми (власне, приватна, індивідуальна, кооперативна, колективна, акціонерна, змішана та ін.).

Зміну форми державної власності провадять через приватизацію, що супроводжується зняттям підприємств з державного фінансування і переведенням на приватне кредитування, що розвантажить бюджет. Процеси приватизації в Україні контролює держава. Головним виконавчим органом, під керівництвом якого розробляють і виконують програми приватизації, є Фонд державного майна (ФДМ) України.

Способи приватизації: Викуп об'єктів малої приватизації, продажу на аукціоні і за конкурсом, Продаж за некомерційним конкурсом, з відтермінуванням платежу, Викуп згідно з альтернативним планом приватизації, Викуп державного майна, зданого в оренду з викупом; Продаж акцій; Акціонування - шляхом випуску в обіг цінних паперів

3. Реформування сільскогосподарських підприємств у ринкові структури

Згідно з Указами Президента від 1994 р. земельна реформа прискорилася. Завершена передача земель від держави у колективну власність, громадянами України приватизовано понад 50% земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства.

ТОВ, Товариства з додатковою відповідальністю, повні та командитні товариства-учасники вступають із своїми майновими і земельними частками (паями);

приватно- орендні (приватні) підприємства створюються на базі селянських (фермерських) господарств, та , інших приватних господарських сформувань, які можуть орендувати земельні ділянки та земельні. ..частки, (паї) для ведення сільськогосподарського виробництва на договірних засадах;

у сільськогосподарські кооперативи об'єднуються фізичні і юридичні особи ,на ;підставі вільного волевиявлення.; шляхом утворення нової юридичної особи з метою провадження сільськогосподарської діяльності та обслуговування переважно своїх членів;

Сільськогосподарська корпорація формується шляхом об'єднання недержавних сільськогосподарських підприємств будь-якої організаційно-правової форми, які утворені в процесі реформування структурних підрозділів в окремі юридичні особи. Управління в сільськогосподарських корпораціях здійснюється на демократичних засадах, а, їх учасників - за принципом "одна акція-один голос".

4. Організація кількісного і якісного обліку земель

Для забезпечення раціонального використання земельних ресурсів ведеться державний земельний кадастр. Його дані використовують для охорони землі, регулювання земельних відносин, землеустрою, обгрунтування земельного податку та ін.

У розділі 1 книги реєструються всі землеволодіння і землекористування району (міста), зазначено загальну площу землеволодінь і землекористувань та їх види. У розділі 2 обліковуються всі землі по угіддях, в т. ч. зрошувані й осушувані, якими користуються сільськогосподарські підприємства. У третьому розділі обліковуються всі землі по угіддях, в т. ч. зрошувані і осушувані, якими користуються промислові, транспортні та інші несільськогосподарські підприємства й організації, а також міста та інші населені пункти. У четвертому розділі ведеться облік якості земель по агровиробничих групах грунтів і за механічним їх складом. У розділі 5 наводяться дані про економічну оцінку земель.

На основі Кадастру складають щорічні звіти станом на 1 листопада про наявність земель в районі (місті) і про розподіл їх за угіддями, землеволодінням та землекористуванням. Основними документами такого обліку в сільськогосподарських підприємствах є Державний акт на володіння або користування землею і Земельна шнурова книга.

Якісне оцінювання здійснюють методом бонітування грунтів, яке означає агровиробничу класифікацію та характеристику їх природних якостей. Бонітування дає змогу встановити той чи інший бал бонітету грунтів, їх порівняльну цінність. Відтак при бонітуванні грунтів визначають фізичні, хімічні та біологічні їх якості, від яких залежить їх родючість.

Ще здійснюють економічне оцінювання, тобто визначають цінність її як засобу виробництва.