Поширення тхеквон-до і його розвиток сучасності

Активна глобалізація почалася на початку 60-х років. До того часу ж змагання проводилися у безпечному режимі , тобто у режимі безконтактного спарингу, оскільки пряме попадання могло завдати травм супернику. Однак на початку 60-х група майстрів дійшла домовленості , яка ознаменувала собою введення нової системи змагань, а відтак – і початок важливої сторінки в історії східних бойових мистецтв.

Змагання почали проходити з використанням захисту. Введення захисту сприяло появі якісно нових змін – адже тепер удари робилися « по –справжньому», у повний контакт, тому раніше неефективні удари ставали все більш ефективними.

По-друге, змінився критерій оцінки змагань. До того судді зазвичай час від часу зупиняли бій для того ,щоб нарахувати бали, а критерієм був лише факт атаки.

Однак за новими правилами бої вже не зупинялися , що дозволяло в процесі змагань постійно вдосконалюватися і варіювати в прийомах, атаках тощо.

Слід зауважити, що удар кулаком в обличчя, удар ногою в пах тощо суворо заборонено. Це дозволяє довести ефективність ударів ногами до максимуму.

Тхеквондо було введено в навчальну програму загальноосвітніх шкіл та університетів, і це ознаменувало початок його якісного росту.

У 1965 році почали проводитися перші відкриті змагання, які проходили у восьми категоріях, а з 1966 року почали проводитися загальнонаціональні шкільні, університетські та індивідуальні змагання.У 1970 році було відкрите перше національне змагання серед учнів початкових шкіл і жінок, що зробило неабиякий внесок у розвиток жіночого тхеквон-до.

Такий розвиток подій сприяв виникненню цілої низки команд . Одночасно починається процес обміну між окремими школами і командами – явище, якого історія тхеквондо досі не знала.

60 та 70-ті роки – період розвитку техніки, зокрема степів, а в 80-х вже окреслюються основні правила змагань, формується система тхеквондо як змагального виду спорту. (Рим Сеунг Мін,2003).

3.2. Характеристика техніки вправ тхеквон-до

Багато авторів ділять техніку ударів ногами відповідно траєкторії руху ноги до цілі, а саме : на кругові, і прямі . (С.Федулов ,1991).

В залежності від висоти знаходження цілі удари поділяються на високі, середні і низькі.

Високим (Ольгуль) називається удар, якщо нога знаходиться в момент контакту з ціллю на рівні очей .

Середнім ( Момхтонг) називається удар , якщо ціль знаходиться між плечима і до поясу.

Низьким ( Аре) називається удар, якщо ціль в момент контакту знаходиться нижче поясу.(І.Соколов ,1994)

АП ЧАГІ

Починається протягуванням ноги до вихідного положення , при якому стегно приблизно горизонтально і стопа на висоті коліна на опірній нозі.

В другій фазі виконується хльостоподібний рух гомілкою вперед. Перед викидом гомілки вперед стопа ноги, що б’є удар повинна торкнутися до задньої поверхні стегна якомога сильніше. В кінцевій точці необхідно сконцентрувати всі м’язи і сильно напружити всі м’язи тіла.

Ударною поверхнею при ап чагі служить передня подушечка стопи під пальцями і підйом.(С. Федулов,1991)

Опорна нога трохи розслаблена . Коліно атакуючої ноги підтягується до грудей і потім різко викидається вперед по прямій лінії до цілі.

Після удару нога повертається у вихідне положення . в момент удару чітко фіксується гомілковостопний суглоб.(І.Соколов, 1994)

Рим Сеунг Мін описує техніку виконання ап. чагі так: ногу, яка знаходиться позаду, підніміть вперед та вгору, водночас зігнувши її в колінному суглобі. У цей час треба повернутися на пальцях опорної ноги та трішки присісти на ній . різким рухом розігнути підняту ногу та нанести удар основою пальців стопи, якщо ціль, яку треба вразити , знаходиться вертикально ( тулуб), або підйомом стопи , якщо ціль знаходиться горизонтально (підборіддя). Під час виконання удару треба трішки відхилити тулуб назад для утримання рівноваги. Після нанесення удару треба швидко зігнути ногу в коліні для того, щоб бути в змозі виконати наступні удари.

Помилки при виконанні ап чагі.

1. Удар виконується у дві фази з зупинкою у вихідному положенні позиції. Руйнується динаміка удару ногою і губиться значна частина сили.

2. Нога, що виконує удар, не випрямляється повністю в колінному суглобі.

3. П’ята опорної ноги відривається від підлоги, руйнується стабільність положення і значно слабшає удар.

4. Під час удару зміщується центр ваги тіла.

5. Пальці ноги, що виконує удар, недостатньо відтягнуті уверх.

6. Нога знаходиться дуже довго в кінцевому положенні і не повертається назад швидко. (С.Федулов, 1991)

ДОЛІ О ЧАГІ

Ногу, яка знаходиться позаду, підніміть вперед та вгору. Одночасно зігнувши її в колінному суглобі. Повернути тулуб та опорну ногу на пальцях на 160-180 градусів, для утримання рівноваги трішки відхилити тулуб вбік та назад. Різким рухом розігнути ногу та нанести удар підйомом стопи збоку. Після виконання удару треба відразу ж зігнути ногу в коліні для того, щоб бути в змозі виконати наступні удари. Слід зауважити, що в традиційному долі о чагі гомілка під час удару знаходиться паралельно підлозі. В той час , коли в спортивному долі о чагі гомілка ударної ноги під час удару розташовується під кутом 45 градусів (коліно піднято вище стопи) (Рим Сеунг Мін, 2003).

Нога , що виконує удар , переходить через вихідне положення ( синхронно з обертанням боків) при випрямленні ноги в колінному суглобі, міняючи вертикальне положення площини на горизонтальне. В останній фазі удар подібний ап чагі, тільки в горизонтальному положенні. Головне, щоб нога поверталася швидко у вихідне положення. Стопа опорної ноги під час удару повертається . Ударною площиною є передні подушечки пальців і підйом стопи. (С.Федулов,1991)

Удар виконується по дузі підйомом, пальцями стопи. Підошва опорної ноги сильно прижата до підлоги і повернута до лінії атаки під кутом 135 градусів. Стегно атакуючої ноги повинно бути винесено вперед таким чином, щоб забезпечити траєкторію удару по дузі. (Соколов,1994).

Помилки при виконанні доліо чагі

1. При виконанні удару не приймають участь в достатній мірі стегна, що змінює траєкторію – вона не повністю горизонтальна.

2. Нога перед ударом недостатньо випрямлена в колінному суглобі. Тим самим слабшає удар.

3. Нога після удару на повертається назад по тій самій траєкторії у вихідне положення.(С.Федулов, 1991)

НЕРІО ЧАГІ

Він виконується зверху вниз всією підошвою випрямленою ногою . Механізм виконання : напружити коліно, ногу повністю випрямлити , через сторону по дузі підняти максимально вверх і різким опусканням перед собою нанести удар. Мязи спини, сідниць повинні різко напружуватися в момент опускання ноги і удару. (С.Федулов, 1991)

Виконувати удар п’ятою або стопою , при цьому тулуб трохи відхилити назад для посилення удару. ( Рим Сеунг Мін, 2003)

Помилки при виконанні неріо чагі.

1. Удар виконується в сторону від себе.

2. При виконанні зігнута нога в колінному суглобі. (С.Федулов, 1991)