
- •Немцева юлія миколаївна « розвиток бистроти у школярів середніхкласів засобами тхеквондо»
- •Розділ 1. Особливості розвитку бистроти у школярів середніх класів
- •Загальна характеристика бистроти як фізичної здібності
- •Швидкість поодиноких рухів
- •Частота необтяжених рухів
- •Бистрота реалізації багатосуглобного руху
- •Вікові і індивідуальні особливості розвитку бистроти
- •1.3.Методика розвитку бистроти
- •Засоби і методи розвитку швидкості простої рухової реакції
- •Методика розвитку швидкості складної рухової реакції
- •Методика розвитку частоти ненавантаженого руху
- •Швидкісний бар’єр
- •Методи розвитку бистроти в рухах
- •Засоби і методи розвитку бистроти в середніх класах
- •Педагогічний контроль за розвитком спритності
- •Розділ 2. Організація і методика дослідження
- •Організація педагогічного експерименту
- •Методи дослідження
- •2.3 Навчальний модуль «Тхеквондо» Пояснювальна записка
- •1 Рік вивчення
- •2 Рік навчання
- •3 Рік навчання
- •4 Рік навчання
- •5 Рік навчання
- •Орієнтовні навчальні показники
- •1 Рік навчання
- •2 Рік навчання
- •3 Рік навчання
- •4 Рік навчання
- •5 Рік навчання
- •Розділ 3. Тхеквондо - як засіб розвитку бистроти в учнів середніх класів
- •3.1. Історія розвитку і сучасний стан тхеквондо Період стародавньої історії
- •Період Трьох держав
- •Період Когуре
- •Період Пекче
- •Період Коре
- •Чхве хон Хі
- •Поширення тхеквон-до і його розвиток сучасності
- •3.2. Характеристика техніки вправ тхеквон-до
- •Дольгє чагі
- •Наре чагі
- •Аре макі( захист нижнього рівня)
- •Ольгуль макі(захист обличчя)
- •Момтон ан макі (захист тулуба у середину)
- •Момтон макі
- •3.3. Зміст і методика проведення занять з тхеквондо спрямованих на розвиток бистроти
- •Розділ 4. Аналіз результатів дослідження
- •Результати тестування експериментальної і контрольної груп на початку експерименту
- •Результати тестування експериментальної групи до і після експерименту
- •Результати тестування контрольної групи до і після експерименту
- •Результати тестування контрольної і експериментальної груп після експерименту
- •Результати дослідження
- •Розділ 5. Практичні рекомендації щодо розвитку бистроти засобами тхеквондо
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Додатки
- •Протокол тестування контрольної групи
- •Протокол тестування експериментальної групи
- •Тематичний план
- •Для учнів 5класів
- •Комплекс №1
- •Комплекс №2 зрв в колонах
- •Комплекс №3 зрв у колонах
- •Комплекс №4
Чхве хон Хі
Після закінчення Корейської війни 1950-1953 років влада Республіки Кореї піддержувало ідею по уніфікації шкіл і створенню спільнонаціонального бойового мистецтва. Роботу по кодифікації нового стилю очолив молодий генерал- лейтенант Чхве Хон Хі із школи одокван. В 1955 році на з’їзді шкіл було прийнято назву для нового виду мистецтва – тхеквондо. Там також був затверджен і новий набір комплексів формальних вправ, спеціально створені генералом Чхве. До течії тхеквондо приєдналися три школи – чандокван, сонмукван, одокван. Інші школи, приєднуватись не стали. Головним опозиціонером був Хван Кі, голова школи мудукван, який ще в 1953 році сам організував Корейський Союз Тансудо. У наступні роки Чхве Хонхі продовжував поширювати та пропагандувати тхеквон-до. В цьому йому дуже допомогло його положення в армії: його систему доводилось вивчати солдатам. Поступово інші школи пішли з арени. Але невгамовний Чван Кі організував у 1960 році Корейський Союз Субакдо. Три місяці потому Корейський Союз Субакдо розколовся, і частина його членів об’єдналась з послідовниками Чхве Хонхі в Корейський Союз Тхесудо («тхе» було взято з тхеквондо, а «су» - від субакдо).У 1965 році Союз змінив назву на Корейський Союз Тхеквондо. Президентами цього Союзу були Че Мен Шин, Чхве Хон Хі, Ро Бснджик, Ким Юнче, Кім Уньюн.
В 60-х роках завдяки роботі на дипломатичних посадах, Чхве Хон Хі отримав нагоду для міжнародної реклами тхеквондо. Перша показова група виїхала в США, потім відбулося турне по Таїланду, Малайзії, В’єтнаму, державам Західної Європи, Канаді.
В 1963 році відбулася демонстрація тхеквондо в штаб-квартирі ООН. Для координації розвитку тхеквондо , бувши президентом Корейського Союзу тхеквондо, організував Міжнародну Федерацію Тхеквон-до (ITF), і став її президентом.
Через рік , в результаті конфлікту з владою Республіки Кореї, генерал Чхве покинув державу і переніс штаб-квартиру ITF в Торонто ( Канада). За ним переїхала і частина інструкторів. Ті , хто залишилися в Кореї , отримали велику підтримку від влади. Справи дійшли до того, що до кінця 1972 року був збудований « Кукківон» - Всесвітній Центр Тхеквондо. Там був проведений перший чемпіонат світу.
Штаб-квартира ITF переїхала із Торонто у Вену (Австрія), а ті хто залишився в 1990 році утворили Глобальну федерацію Тхеквондо на чолі з Пак Дзюнте.(І.Соколов,1994)
Ун Єнг Кім
Але більшість шкіл та інструкторів зберегли свою вірність не Чхве Хон Хі, а сеульській владі. Майстри, в основному залишившись на півдні держави , створили 28 травня 1973 року Всесвітню Федерацію Тхеквондо (WTF- World Taekwondo Federation ), яку очолив Ун Єнг Кім. Штаб-квартира знаходиться в Сеулі і розташована в Кукківоні – Міжнародній академії Тхеквондо. Щоб підкреслити різницю між різними версіями тхеквон-до, ВТФ навіть розробила нові формальні комплекси («пхумсе»). В південній Кореї почався перехід тхеквондістів із ІТФ в склад ВТФ. Особливо широкі масштаби вони прийняли після 1984 року, коли стало ясно, що на олімпійських іграх змагання будуть проводитися по правилам ВТф.
Зараз ВТф має філіали в 118 країнах світу. Вона нараховує близько 25 мільйонів спортсменів
У 1989 році на 83- й Генеральній Асамблеї Міжнародного олімпійського комітету було прийнято рішення , що тхеквондо ВТФ заслуговує Олімпійське визнання, а також було прийнято рішення ввести тхеквондо як демонстраційний вид спорту у програму 24-их Олімпійських ігор 1992 року в Барселоні.
4 вересня 1994 року,на 103 Генеральній Асамблеї Міжнародного олімпійського комітету (МОК),відбув шийся в Парижі, було прийнято рішення о визнанні тхеквондо Олімпійським видом спорту ,і про включення його в змагальну програму Олімпійських Ігор 2000 року у Сіднеї.(Константин Гіл, 1991).