Заняття 12 Робота з негативними переживаннями

Мета:

• підвищення емоційної стійкості дітей;

• формування навичок прийняття власних негативних емоцій;

• формування вміння адекватно сприймати образливі зауваження.

Матеріали: плакат із зображеннями емоцій; альбомні аркуші, ко­льорові воскові крейди або олівці, пов'язки на очі (для вправи „Знайомс­тво із закритими очима" й „Малюємо образу"). Вітання

Обговорення домашнього завдання

Перемішайте малюнки й розкладіть їх так, щоб зручно було роз­глядати. Дуже часто відчуття щастя пов'язане в дітей з гарними оцінка­ми, з успішністю в школі, перемогою в спортивних змаганнях, з висту­пом на сцені. Зверніть увагу дітей на те, (1) які малюнки зустрічаються найчастіше, (2) чим відрізняються малюнки (у кожного - своє пережи­вання щастя). Вислухайте кілька розповідей дітей, а потім запитаєте: „Хто найщасливіший з тих, кого ви знаєте? Що робить цю людину щас­ливою? Деякі люди рідко радіють, яку пораду ви могли б їм дати?" По­просіть дітей навести приклад найщасливішого моменту в їхньому житті. Запитайте: „Що допомогло б вам бути щасливими? Як ви могли б допо­могти оточуючим людям відчути себе щасливішими?"

Хід заняття: Вправа „Як реагувати на образливе зауваження?"

Обговоріть із дітьми, що таке образа, образливе зауваження. На­ведіть приклади таких зауважень, згадайте образливі ситуації, які ви самі пережили або спостерігали з боку. Запитайте дітей, що вони можуть сказати або зробити у відповідь на образливе зауваження. Запишіть на дошці варіанти відповідей.

Попросіть дітей розіграти образливі ситуації, які вони пригадали, обговоріть можливі шляхи виходу з конфлікту. Потім можна розглянути 1-2 ситуації з „Чаші почуттів". Запитання для дискусії.

• Який із запропонованих варіантів відповідей характеризує людину як упевнену (невпевнену, агресивну)?

• Що можна сказати про людей, які кривдять інших, що вони самі від­чувають у цей момент? (Можна розділити це заняття на два, приді-

ливши більше часу аналізу конкретних проблем дітей).

• Як ставитеся до кривдника?

• Як довго зберігаються образи?

• Чи бувають „справедливі" й „несправедливі" образи?

• Як висловити образу?

Вправа „Малюємо образу"

Попросіть дітей пригадати випадки, коли вони відчули сильну об­разу. Запитайте, коли це було, де, хто там був. Нехай діти намалюють свою образу.

Обговоріть малюнки бажаючих. Чи є в них щось загальне? Вправа на релаксацію

Виконаєте разом із дітьми наступні дії: заплющіть очі, зосередьте­ся на своєму подиху, уявіть, що в руках у вас сильно затиснута в кулак образа, відчуйте напругу в кистях, напружте руки. Відчуйте напругу й у кисті, і у всій руці. Розтисніть кулак, розслабте м'язи, відпустіть образи, щоб вони впали й розсипалися на дрібні частини. Розслабте руку. Ваша образа зникла.

Вправа „Знайомство із закритими очима" психолог: „Зараз вам надається можливість довідатися що- небудь нове один про одного незвичайним чином. Для цього потрі­бно об'єднатися в пари, сісти на стільці, повернувшись обличчям один до одного, заплющити очі. Не можна відкривати очей доти, доки не буде дозволено. Якщо всш важко тримати очі заплющени­ми, надягніть пов'язку".

Коли група об'єднається в пари кожна дитина заплющить очі, пе­ремішайте пари, обережно переміщуючи учасників до нового місця. За­кінчивши переміщення, запропонуйте дітям випростати руки вперед і знайти руки свого партнера, потім познайомитися руками (1 хв), посва­ритися (1 хв), помиритися (1 хв), подружитися (1 хв), підтримати один одного (1 хв).

Одразу після закінчення вправи діти малюють свої відчуття. Потім попросіть дітей відповісти на запитання:

• Що ви відчували в момент знайомства?

• Що було найбільш приємним?

• Що вас здивувало?

• Що було легше робити?

• Чого не хотілося робити?

• Які почуття викликали у вас дотики до рук партнера?

• Що ви можете сказати про партнера? Запропонуйте бажаючим роз­повісти про свої малюнки й вгадати, хто був їхнім партнером.

Обговорення підсумків зустрічі

Ус: учасники висловлюються про те, що сподобалося, здивувало, обрадувало на занятті, що вийшло, чим задоволені, які почуття виника­ли і які питання залишилися невирішеними. Домашнє завдання

Принести бланки „Мої цілі", які заповнювали на другому занятті. Прощання

Заняття 13 Ставимо цілі

Мета:

• допомогти дітям в осмисленні особистих цілей на період навчання в п'ятому класі;

• підвести підсумки роботи групи.

Матеріали:

• зображення символу „Інь-Янь" (для вправи „Інь і Янь");

• м'яч (для вправи „Ставимо цілі"); невеликі аркуші паперу за кількіс­тю учасників тренінгу на кожну дитину (для вправи „Доброзичливе послання");

• бланки „Мої цілі", заповнені дітьми на занятті 2;

• аркуші ватману (4-5).

Вітання

Вправа „Визнач, наскільки ги віриш у себе, у свої сили"

Прочитайте дітям наступні твердження й попросіть оцінити їх. Якщо твердження вірне, то діти повинні підняти великий палець вгору, якщо ж твердження не підходить, палець варто опустити донизу. Твердження:

• Зазвичай, і вранці, і ввечері я в гарному настрої.

• Мені подобається моє відображення в дзеркалі.

• Я дуже люблю школу.

• У моєму житті багато гарного.

• Я - оптиміст (оптимістка).

• Я можу посміятися над своїми помилками.

• У моєму житті майже нічого не треба змінювати в кращий бік.

• Я - цікава особистість.

• Мені подобаються ті зміни, які відбулися із мною.

• Я - добрий і люблячий.

• Мої друзі цінують мою думку.

• Я задоволений собою.

• Я не боюся висловлювати свої почуття.

• У мене цікаве й веселе життя.

Психолог: ,Якщо ти погодився з більшістю тверджень, вихо­дить, ти цілком упевнений у своїх стах і багато чого можеш зро­бити самостійно. Якщо ж більше було таких, з якими ти не згод­ний, не засмучуйся, у тебе ще все попереду!"

Хід заняття:

Вправа "Інь і Янь"

Вправа допомагає дітям усвідомити й прийняти свої переваги й

недоліки.

Психолог: „Інь і Янь — це древній китайський символ, що по­значає протилежності: чорну й білу, погане й гарне, небезпеку й удачу. У кожній ситуації, у кожній події, у кожної людини є свої переваги й недоліки, „плюси" й „мінуси". Поміркуйте про дві-три свої позитивні й негативні якості. Нехай кожен намалює символ Інь-Янь на аркуші паперу й запише свої переваги (у тій частині символу, де стоїть знак „ + ") і недоліки (у тій частині, де стоїть знак „-„)".

Обов'язково намалюйте свій символ Інь-Янь і покажіть його ді­тям. Почепіть малюнки групи на стенд, якщо діти не будуть заперечу­вати.

Діти прекрасно знають свої слабкі сторони, але не завжди готові говорити про них. Цей варіант вправи краще запропонувати на останніх заняттях, коли в дітей уже сформоване почуття довіри один до одного.

Якщо ви відчуваєте, що діти ще не дуже готові обговорювати свої переваги й недоліки, можна запропонувати їм один із варіантів групового виконання цієї вправи: попросіть дівчаток написати позитивні тверджен­ня про хлопчиків свого класу й навпаки.

Звичайно дівчатка більш щедрі на компліменти, а хлопчики біль­ше одностайні у своїй думці. Дана вправа виконується дітьми з величе­зним задоволенням.

Вправа „Ставимо цілі"

Ця вправа сприяє усвідомленню результатів тренінгу, постановці нових цілей.

Попросіть дітей передавати один одному м'яч, завершуючи при цьому наступні речення:

• Я хочу краще...

• Я хочу довідатися...

• Щоб краще про себе піклуватися, я можу...

• Щоб краще ладити з іншими, я можу...

• У школі я хочу...

• У школі я можу...

• Удома я хочу...

Попросіть дітей покласти перед собою бланки „Мої цілі", на яких вони записували свої цілі на початку тренінгу. Обговоріть, яких результа­тів удалося домогтися за час занять, яких цілей удалося досягти. Нехай вони допишуть нові цілі.

Зберіть малюнки. Через місяць (на класній годині або занятті пси­хологічної групи) їх можна знову роздати дітям, щоб довідатися, що змі­нилося, які кроки були початі для досягнення цілей.

Завершується робота колективним малюванням у мікрогрупах по 3-4 чоловіки. Кожній мікрогрупі видається по одному аркуші ватману. Запропонуйте тему спільного малюнка (наприклад, „Світ, у якому хоті­лося б жити" або „Школа, у якій хотілося б учитися" і т.п.).

Вправа „Доброзичливе послання"

Попросіть дітей написати доброзичливе послання кожному учневі в групі. Уточніть, що це послання може містити комплімент, яке-небудь побажання або подяку. Попросіть дітей згадати про їхню взаємодію один з одним на ваших заняттях, згадати приємні моменти спілкування.

Обговорення підсумків тренінгу

Зверніть увагу дітей на ті знання й уміння, яких вони набули за час тренінгу. Бажано кожного учасника нагородити грамотою за ті або інші досягнення.

Прощання

Список використаної літератури:

1. Битянова М. Организация психологической работьі в школе. — М.: совершенство, 1998.

2. Вачков И.В. Групповьіе меотодьі в работе школьного психолога. - М.:Ось - 89, 2002.

3. Игрьі, обучение, тренинг, досуг. Педагогические игрьі. // Под. ред. Петрусинского. Кн.. 1-4; - М.: "Новая школа", 1994.

4. Истратов О.Н.,. Зксакусто Т.В.. Справочник психолога средней шко- льі. Ростов-на-Дону: «Феникс», 2003.

5. Коблик Е.Г. Программа адаптации детей к средней школе "Первьій раз в пятьій клас!" / Практична психологія та соціальна робота, 2005. -№5, с.29 - 36; №6, с.9-17.

6. Мухина В.С. Возрастная психология: феноменологія развития детст- во, отрочество. - М.: "Академия", 1997.

7. Самоуки на Н.В. Игрьі в которьіе играют. - Дубна: "Феникс", 1996.

8. Цукерман Г.А. Десяти-двенадцатилетние школьники: "ничья земля" в возрастной психологи / Вопросьі психологии, 1998,№10с. 17-31.

71