Самостійна робота №21

Тема: «Депо для ремонту пасажирських вагонів»

Основні принципи розташування дільниць і відділень депо для ремонту пасажирських вагонів аналогічні. У депо здійснюється деповський і поточний відчіпний ремонти пасажирських вагонів. Відповідно до особливостей конструкції пасажирських вагонів, депо має трохи інше устаткування і ряд додаткових, порівняно з вищезазначеними виробничими дільницями і відділеннями, умов. У цьому депо є такі дільниці та відділення, як: вагоноскла­дальна дільниця з малярним відділенням; дільниця ремонту і комп­лектування букс з роликовими підшипниками; возово-колісна дільниця; відділення ремонту автозчеплень; дільниця ремонту електрообладнання вагонів; дільниця ремонту холодильного облад­нання; відділення для ремонту пристроїв опалення і водопостачан­ня; відділення ремонту автогальм; столярне відділення; скляно - шпалерне відділення; інструментально-роздавальне відділення; відділення для ремонту замків і фільтрів тощо. Перед доставленням в депо вагони очищуються, промиваються і проходять дез­інфекцію.

Самостійна робота №22

Тема: «Визначення розмірів ВСД»

Довжина вагоноскладальної дільниці за наявності в ній маляр­ного відділення визначається за формулою:

L_{всд =} ( F_с + F_м) l_в +l_п +l_тр +l_т +(F_c -1) l₁ +2l₂ +(F_м -1)l₃ + 2l₄; (10.2)

Де F_с — кількість вагонів (фронт робіт) на одному шляху складаль­ного відділення;

F_м — кількість вагонів (фронт робіт) на одному шляху маляр­ного відділення;

І_в — довжина ділянки шляху для викочування і підкочування візків позиції підіймання кузова (приймається для І двох вантажних візків 10 м і двох пасажирських —15 м); І

L_п — ширина проїзду для транспортування вагонних візків І (приймається 6 м);

І_тр — ширина тамбура між складальним і малярним відділеннями (приймається 6 м);

І_т — довжина інтервалу між двома сусідніми вагонами в складальному відділенні (приймається 2 м);

1₁ — відстань від торцевої стіни складального відділення і пе­регородки тамбуру, який відокремлює складальне відділення від малярного, до автозчеплень крайніх вагонів (приймається 4 м);

І₂ — довжина інтервалу між двома сусідніми вагонами в ма­лярному відділенні (приймається 4 м з урахуванням ви­робництва механізованого фарбування торцевих стінок вагона);

L₃ — відстань від торцевої стіни малярного відділення і перего­родки тамбуру до автозчеплень крайніх вагонів (прий­мається 4м з урахуванням виробництва механізованого фарбування торцевих стінок вагонів).

Ширина вагоноскладальної дільниці визначається за формулою:

Ш_всд = (n -1) c + 2m (10.3)

де ті — кількість поточних ліній вагоноскладальної дільниці;

С — відстань між осями суміжних колій (приймається 7 м для ви­парної кількості колій та 8м — для парної кількості колій)» т — відстань від поздовжніх стін дільниці до осей крайніх колій (приймається по 5 м з кожного боку).

Висота вагоноскладальної дільниці встановлюється за умов оснащення його мостовим краном вантажопідйомністю 10 т* Во­на складається з відстані від підлоги до головки підкранової рейки, висоти ферми крану і відстані від верхньої частини крану до низу конструкції перекриття та повинна складати 10,8 м для депо, що будуються.

Розміри будови вагоноскладальної дільниці (довжина і щирина) повинні відповідати вимогам чинних будівельних норм та бу­ти кратні будівельному кроку. Будівельний крок — це відстань між опорами для підкранових колій (складає 6 м). Отже, довжи­на і ширина вагоноскладальної дільниці мають бути кратні 6 м.