- •18. Клінічна картина анемії Адісона-Бірмера пов’язана з:
- •19. Клінічна картина анемії Адісона-Бірмера пов’язана з:
- •3. Апластичної анемії.
- •При перніціозній анемії.
- •Наявність лейкоцитів в і фазу багатомоментного дуоденального зондування.
- •54. Яка макроскопічна ознака є характерною для алкогольного цирозу печінки:
- •Великовузлова поверхня печінки.
- •1. У клубочках.
- •1. І функціональний клас.
- •1. Послаблення голосового тремтіння.
1. У клубочках.
2. У канальцях.
3. У петлі Генле.
4. У клубочках та канальцях.
5. У канальцях та петлі Генле.
71. Чому в нормі дорівнює тиск у капілярах клубочк:
1. 30–40 мм рт.ст.
2. 50–60 мм рт.ст.
3. 70–90 мм рт.ст.
4. 100–130 мм рт.ст.
5. 130–150 мм рт.ст.
72. Які механізми утворення сечі на рівні клубочків:
1. Фільтрація та реабсорбція.
2. Фільтрація.
3. Секреція.
4. Фільтрація та секреція.
5. Секреція та реабсорбція.
73. Які механізми утворення сечі відбуваються на рівні канальців:
1. Фільтрація.
2. Фільтрація і реабсорбція.
3. Реабсорбція та секреція.
4. Фільтрація та секреція.
5. Часткова реабсорбція.
74. Яка кількість сечі виділяється нирками в нормі:
1. 1,0 мл/хв.
2. 2,5 мл/хв.
3. 3,5 мл/хв.
4. 5,0 мл/хв.
5. 7,0 мл/хв.
75. До чого призводить ішемія ниркової паренхіми?
1. Збільшення кількості антидіуретичного гормону.
2. Збільшенню секреції альдостерону.
3. Збільшенню секреції реніну та зменшенню кількості простагландинів 4. Пригніченню ренін-ангіотензинової системи.
5. Зменшенню секреції реніну.
76. Чим характеризуються набряки при гострому нефриті?
1. З’являються увечері.
2. Спочатку з’являються на нижніх кінцівках.
3. Спочатку з’являються на верхніх кінцівках.
4. З’являються вранці на обличчі.
5. Одразу розвивається анасарка.
77. Чим характеризується латентна форма хронічного нефриту?
1. Повільним перебігом та сечовим синдромом.
2. Нефротичним синдромом.
3. Гіпертонічним синдромом.
4. Швидко прогресуючим перебігом.
5. Поєднанням нефротичного та гіпертонічного синдромів.
78. Що є найбільш характерним для гіпертензивної форми хронічного нефриту?
1. Нормальний АТ та сечовий синдром.
2. Високий АТ та сечовий синдром.
3. Набряки та сечовий синдром.
4. Високий АТ та набряки.
5. Набряклість всього тіла (анасарка) та високий АТ.
79. При якому патологічному стану у сечі з’являються змінені еритроцити?
1. Гострий нефрит.
2. Сечокам’яна хвороба.
3. Гострий цистит.
4. Паранефрит.
5. Рак сечового міхура.
80. При яких з наведених нижче захворювань може розвиватися значна лейкоцитурія із переважанням в осаді лейкоцитів?
1. Гострий нефрит.
2. Амілоїдоз нирок.
3. Паранефрит.
4. Пієлонефрит.
5. Рак сечового міхура.
81. Кількість білку в сечі при сечовому синдромі:
1. До 3,5 г/л
2. До 4,5 г/л
3. До 5,5 г/л
4. До 6,5 г/л
5. До 9,5 г/л
82. Який синдром характеризує поєднання наступних ознак: набряки, висока протеїнурія, гіпопротеїнемія, диспротеїнемія, гіперхолоестеринемія:
1. Сечовий.
2. Нефротичний.
3. Гіпертензивний.
4. Змішаний.
5. Гіпертензивний та сечовий.
83. Назвіть зміни у сечі при гострому гломерулонефриті:
1. Лейкоцитурія та бактеріурія.
2. Значна лейкоцитурія та еритроцитурія.
3. Протеїнурія та гематурія.
4. Лейкоцитурія та протеїнурія.
5. Бактеріурія та циліндрурія.
84. Для якого захворювання характерним є наявність у сечі білку, циліндрів, лейкоцитів та бактерій:
1. Паранефриту.
2. Гострого гломерулонефриту.
3. Раку сечовому міхура.
4. Хронічного гломерулонефриту.
5. Гострого пієлонефриту.
85. Аускультативні дані серця у хворого із гострим нефритом:
1. Аускультативна картина не змінюється.
2. Акцент 2-го тону на легеневій артерії.
3. Діастолічний шум на верхівці.
4. Акцент 2-го тону на аорті.
5. Ритм перепілки.
86. Які зміни у сечі характерні для хронічного пієлонефриту:
1. Гематурія та циліндрурія.
2. Лейкоцитурія, циліндрурія, протеїнурія.
3. Гематурія та бактеріурія.
4. Циліндрурія та бактеріурія.
5. Гематурія, циліндрурія, протеїнурія.
87. В апарат мітрального клапану входять:
Стулки мітрального клапана.
Стулки мітрального клапана і фіброзно-м’язове кільце.
Стулки мітрального клапана, фіброзно-м’язове кільце, сухожильні нитки.
Стулки мітрального клапана, фіброзно-м’язове кільце, сухожильні нитки, папілярні м’язи.
Стулки мітрального клапана, сухожильні нитки, папілярні м’язи.
88. Які причини заповнення серця кров’ю?
1.Позитивний тиск у грудній клітці.
2. Градієнт тиску між порожнистими венами.
3. Певний рівень тиску у легеневій артерії.
4.Певний рівень тиску в аорті.
5.Більш високий тиск у правому передсерді, ніж у порожнистих венах.
89. Скільки відсотків загального об’єму крові переходить з лівого передсердя у лівий шлуночок в результаті градієнту тиску між ними?
1.20-30 %
2. 30-40 %
3. 40-60 %
60-70 %
50-90 %
90. Скільки відсотків крові притікає з лівого передсердя в лівий шлуночок при систолі передсердя - “передсердна добавка”?
1. 20-30 %
2. 30-40 %
50-60 %
65-75 %
70-80 %
91. Що таке період вигнання?
1. Час розповсюдження електричного збудження у шлуночках.
2. Час швидкого наростання тиску в шлуночках.
3. Час від початку розслаблення шлуночків до захлопування півмісяцевих клапанів аорти і легеневої артерії.
4. Час за який наростає внутрішньошлуночковий тиск, відкриваються клапани легеневої артерії та аорти і виганяється кров.
5.Час від початку електричної активації шлуночків до початку вигнання крові з шлуночків.
92. Площа лівого атріовентрикулярного отвору в нормі складає:
1-2 см²
2-3 см²
2-4 см²
6-8 см²
4-6 см²
93. Нормальний тиск у порожнині лівого передсердя:
1. 4-6 мм.рт.ст.
2. 7-10 мм.рт.ст
3.11-15 мм.рт.ст
4. 10-20 мм.рт.ст
5.20-25 мм.рт.ст
94. До яких меж може підвищуватися тиск у лівому передсерді при мітральному стенозі без розвитку набряку легень?
1. 4-6 мм рт. ст.
2. 7-10 мм рт. ст
3. 10-20 мм рт. ст.
4. 20-25 мм рт. ст.
5. 30-50 мм рт. ст.
95. На якому гемодинамічному етапі мітрального стенозу формується гіперторфія правого шлуночка?
Гіпертрофія лівого передсердя.
Підвищення тиску у лівому передсерді.
Поява пасивної венозної легеневої гіпертензії.
Поява активної артеріальної легеневої гіпертензії.
Поява склерозу артерій малого кола кровообігу.
96. В чому полягає компенсаторне підвищення тиску у лівому передсерді при мітральному стенозі?
1.Посилюється систола передсердь, відбувається її вкорочення.
2.Подовжується систола лівого передсердя, відбувається посилення її.
Знижується тиск у малому колі кровообігу.
Збільшується площа мітрального отвору.
Зменшується градієнт тиску між лівим передсердям і лівим шлуночком.
97. Якими змінами ЕКГ проявляється вогнище ішемії:
1. Поширенням зубця Q.
2. Поглибленням зубця
3. Появою негативного зубця Т.
4. Змінами зубців шлуночкового комплекса.
5. Інверсією зубця Р.
98. Якими змінами ЕКГ проявляється вогнище некрозу міокарда:
1. Поширенням та поглибленням зубця Q.
2. Розширенням шлуночкового комплексу.
3. Появою негативного зубця Т.
4. Змінами зубця S.
5. Інверсією зубця Р.
99. Інфаркт передньої стінки лівого шлуночка відображається у відведеннях:
1. I, II, аVF, V4.
2. I, аVL, V3.
3. I, III, аVL, V5.
4. I, аVR, V6.
5. III, аVF, V3.
100. Інфаркт задньої стінки лівого шлуночка відображається у відведеннях:
1. I, II, аVF, V4.
2. I, аVL, V3.
3. I, III, аVL, V5.
4. I, аVR, V6.
5. III, аVF.
101. Інфаркт міжшлуночкової перетинки відображається у відведеннях:
1. III, аVR, V2.
2. аVR, V1.
3. II, III, аVF, V4.
4. V1, V2.
5. V1, V4.
102. Інфаркт верхівки серця відображається у відведеннях:
1. III, аVR, V2.
2. аVR, V1.
3. II, III, аVF, V4.
4. V1, V2.
5. V4.
103. Інфаркт бокової стінки відображається у відведеннях:
1. III, аVR, V2.
2. V5, V6.
3. II, III, аVF, V4.
4. V1, V2.
5. V4.
104. Вкажіть значення рН базальної секреції, яка характерна для хронічного гастриту з підвищеною секреторною функцією шлунка:
1. рН менше 1.5
2. рН більше 2.0
3. рН більше 2.5
4. рН більше 3.0
5. рН близько 4.0
105. Через який час після їжі з‘являється біль у надчеревній ділянці у хворого на виразкову хворобу шлунка:
1. Через 10-15 хвил.
2. Через 30-50 хвил.
3. Через 1 - 2 години.
4. Через 2 - 3 години.
5. Через 3 - 4 години.
106. Через який час після їжі з‘являється біль у надчеревній ділянці у хворого на виразкову хворобу 12-палої кишки:
1. Через 30-45 хвил.
2. Через 45-60 хвил.
3. Через 1,5–2 години.
4. Через 4–5 годин.
5. Через 15-20 хвил.
107. Про яку спрямованість шлункової секреції свідчить наявність молочної кислоти у шлунковому вмісті:
1. Про нормацидітас.
2. Про гіперацидітас.
3. Про гетероацидітас.
4. Про анацидітас.
5. Про гіпоацидітас.
108. Про яке ускладнення виразкової хвороби свідчить поява у шлунковому вмісті крохмальних зерен:
1. Про гострий панкреатит.
2. Про пілоростеноз.
3. Про малігнізацію виразки.
4. Про хронічний холецистит.
5. Про виразкову кровотечу.
109. Яке обстеження слід провести перед фракційним дослідженням жлункової секреції у хворого з підозрою на виразкову хворобу:
1. Ультразвукове .
2. Загальний аналіз крові.
3. Дослідження випорожнень на приховану кров.
4. Гастроскопію.
5. Рентгеноскопію.
110. Який час виділення жовчі порції В вказує на гіпокінезію жовчного міхура:
1. 5–10 хвил.
2. 10–15 хвил.
3. 15–20 хвил.
4. 20–25 хвил.
5. 30–40 хвил.
111. У яких межах коливається вміст загального білірубіну у крові здорової людини:
1. 0 - 1,6 мкмоль/л
2. 1,7 - 20,5 мкмоль/л
3. 20,6 - 40,5 мкмоль/л
4. 40,6 - 60,5 мкмоль/л
5. Більше 60,5 мкмоль/л
112. У яких межах коливається вміст прямого (кон’югованого) білірубіну у крові здорової людини:
1. 0 - 0,85 мкмоль/л
2. 0,86 - 4,8 мкмоль/л
3. 4,9 - 8,3 мкмоль/л
4. 8,4 - 12,3 мкмоль/л
5. 12,5 та більше мкмоль/л
113. У яких межах коливається вміст непрямого (некон’югованого) білірубіну у крові здорової людини:
1. 24,12 - 31,11 мкмоль/л
2. 17,12 - 24,11 мкмоль/л
3. 1,7 - 17,11 мкмоль/л
4. 0 - 1,6 мкмоль/л
5. Більше 31,12 мколь/л
114. Які зміни виникають у системі згортання крові при цирозах печінки:
1. Підвищення вмісту фібриногену.
2. Зниження агрегаційної здатності тромбоцитів.
3. Підвищення вмісту протромбіну.
4. Зниження загальної коагуляційної здатності крові.
5. Підвищення загальної коагуляційної здатності крові.
115. Основу патогенезу хвороби Верльгофа складає:
1. Підвищення тромболітичної активності крові.
2. Руйнування тромбоцитів.
3. Порушення стінок прекапілярів.
4. Порушення дозрівання еритроцитів.
5. Порушення дозрівання тромбоцитів та їх відшаровування від мегакаріоцитів.
116. Для периферичної крові при хворобі Верльгофа характерні наступні зміни:
1. Гіпофібриногенемія.
2. Тромбоцитопенія.
3. Лейкопенія.
4. Нормохромна анемія.
5. Тромбоцитоз.
117. Порушення вуглеводного обміну при цукровому діабеті обумовлено:
1. Зменшенням глюконеогенезу.
2. Зниженням синтезу глікогену у печінці.
3. Посиленням глюконеогенезу.
4. Зниженням синтезу жиру.
5. Посиленням синтезу глікогену у печінці.
118. Кетонові тіла утворюються з:
1. Білків.
2. Жирів.
3. Вуглеводів.
4. Нуклеїнових кислот.
5. Полісахаридів.
119. Одна з основних скарг хворих на цукровий діабет:
1. Біль у лівому підребер’ї.
2. Головний біль.
3. Часті проноси.
4. Спрага.
5. Постійні закрепи.
120. Для ускладненого цукрового діабету характерні наступні зміни сечі:
1. Гіпостенурія.
2. Ізостенурія.
3. Протеїнурія.
4. Гематурія.
5. Ацетонурія.
121. Хто з клініцистів вперше описав прижиттєву клінічну картину інфаркту міокарда:
1. В.Х.Василенко.
2. Г.А. Захар’їн.
3. Ф.Г.Яновський.
4. В.П.Образцов та М.Д.Стражеско.
5. М.М.Амосов.
122. У крові здорової людини кількість тромбоцитів становить (в 1000 000 000/л):
1. 100-200.
2. 150-250.
3. 180–350.
4. 300–400.
5. 400–500.
123. Які зміни крові характерні для запального процесу:
1. Анемія, пойкілоцитоз.
2. Лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво.
3. Лейкопенія, ретикулоцитоз.
4. Тромбоцитоз, підвищення згортуючої активності крові.
5. Моноцитопенія, еозинофілія.
124. Що відбувається при недостатності кровообігу за лівошлуночковим типом:
1. Застій крові у малому колі кровообігу.
2. Кардіальний цироз печінки.
3. Застій крові у венах великого кола кровообігу.
4. Асцит, набряки нижніх кінцівок.
5. Набухання шийних вен.
125. Що відбувається при недостатності кровообігу за правошлуночковим типом:
1. Застій крові у малому колі кровообігу.
2. Збільшення печінки, набряки нижніх кінцівок.
3. Набряк легень.
4. Кардіальна астма.
5. Розвиток гіпертензії у системі портальної вени.
126. Гемодинамічні показники при хронічній серцевій недостатності:
1. Зниження тиску у венах великого кола кровообігу.
2. Розвиток брадикардії.
3. Зниження хвилинного об’єму крові.
4. Збільшення швидкості кровоточу у 3–4 рази.
5. Підвищення хвилинного об’єму крові.
127. Який пульс спостерігається при недостатності клапанів аорти7
Твердий, напружений, аритмічний.
Високий, напружений, твердий.
Низький, м’який, повільний.
Швидкий, високий, скачучий.
Різний за наповненням, аритмічний.
128. Яка причина лежить в основі виникнення функціонального діастолічного
Шуму Флінта при недостатності аортальних клапанів?
Відносна недостатність мітрального клапану
Відносний стеноз мітрального клапану
Відносна недостатність тристулкового клапану
Відносний стеноз гирла аорти
Відносний стеноз клапанів легеневої артерії
129. Виберіть ознаку, характерну для недостатності аортальних клапанів:
Симптом Мюссе.
Симптом Ортнера.
Систолічний шум.
Зменшення пульсового тиску.
Підвищення діастолічного АТ.
130. Який відділ серця зазнає гіпертрофії при аортальному стенозі:
1. Праве передсердя.
2. Правий шлуночок.
3. Ліве передсердя.
4. Лівий шлуночок.
5. Ліве передсердя та правий шлуночок.
131. У чому полягає рефлекс Китаєва при мітральному стенозі:
1. Спазм периферичних судин та підвищення діастолічного АТ.
2. Спазм прекапілярів легень при підвищенні тиску у легеневих венах.
3. Розширення прекапілярів легень при підвищенні тиску у легеневих венах.
4. Розширення периферичних судин та зниження діастолічного АТ.
5. Збільшення серцевого викиду та підвищення систолічного АТ.
132. Що таке симптом Попова-Савельєва при мі тральному стенозі
1. Спазм прекапілярів легень при підвищенні тиску у легеневих венах.
2. Розширення периферичних судин та зниження діастолічного АТ.
3. Менший за наповненням пульс на лівій руці.
4. Більший за наповненням пульс на лівій руці.
5. Розширення прекапілярів легень при підвищенні тиску у легеневих венах.
133. Виберіть ознаки, характерні для симптому Мюссе:
Пульсація зіниць в такт серцебиттю.
Танок каротид, блідість обличчя.
Збільшення лівої зіниці.
Ритмічне, синхронне з пульсом похитування голови.
Знижений артеріальний тиск, капілярний пульс.
134. Які зміни артеріального тиску характерні для аортальної недостатності:
1. Підвищення систолічного тиску, зниження діастолічного.
2. Зниження систолічного тиску, підвищення діастолічного.
3. Зменшення пульсового тиску.
4. Підвищення і систолічного, і діастолічного тиску.
5. Зниження і систолічного, і діастолічного тиску.
135. Аускультативна картина серця при аортальній недостатності:
1. Систолічний шум з епіцентром на верхівці.
2. Діастолічний шум з епіцентром на верхівці.
3. Систолічний шум з епіцентром на аорті.
4. Діастолічний шум з епіцентром на аорті або в т.Боткіна.
5. Систоло-діастолічний шум з епіцентром на верхівці.
136. Як змінюються межі серця при аортальній недостатності:
1. Зміщення правої межі праворуч.
2. Зміщення верхньої межі догори.
3. Зміщення лівої межі ліворуч.
4. Зміщення верхньої межі догори та правої праворуч.
5. Зміщення лівої межі досередини.
137. Які скарги характерні для хворих із стенозом аортального отвору:
1. Відчуття пульсації у тілі.
2. Болі в ділянці серця, запаморочення.
3. Напади ядухи, серцебиття.
4. Болі та важкість у правому підребер’ї, асцит.
5. Почервоніння обличчя, головний біль, тахікардія.
136. Які дані перкусії серця у хворих на аортальний стеноз:
1. Зміщення правої межі праворуч.
2. Зміщення верхньої межі догори.
3. Зміщення лівої межі ліворуч.
4. Зміщення верхньої межі догори та правої праворуч.
5. Зміщення лівої межі досередини.
137. Дані аускультації серця у хворого із аортальним стенозом:
1. М’який діастолічний шум на аорті.
2. М’яким, дуючий систолічний шум з епіцентром на верхівці.
3. Грубий діастолічний шум на верхівці серця без зон проведення.
4. Грубий систолічний шум на аорті, що проводиться на судини шиї.
5. М’який, ледве чутний систолічний шум на аорті без зон проведення.
138. Яку форму на ФКГ має органічний шум при аортальному стенозі:
1. Стрічкоподібний.
2. Ромбовидний.
3. Веретеноподібний.
4. Спадаючий.
5.Наростаючий.
139. Якими ознаками відрізняється ІІ стадія гіпертонічної хвороби від І стадії:
1. Розвитком гіпертрофії лівого шлуночка.
2. Виникненням інсульту або інфаркту міокарда.
3. Більшими цифрами артеріального тиску.
4. Розвитком первинно зморщеної нирки.
5. Скаргами на головний біль, серцебиття.
140. Який з методів дослідження дозволяє найбільш інформативно діагностувати гіпертрофію лівого шлуночка при гіпертонічній хворобі:
1. Рентгенографія.
2. Фонокардіографія.
3. Перкуторне визначення меж серця.
4. Ехокардіографія.
5. Пальпаторне визначення локалізації верхівкового поштовху.
141. Які дані аускультації серця найбільш характерні для гіпертонічної хвороби:
1. Поява додаткового ІІІ тону на верхівці.
2. Акцент ІІ тону на аорті.
3. Акцент ІІ тону на легеневій артерії.
4. Розщеплення ІІ тону на легеневій артерії.
5. Поява діастолічного шуму на аорті.
142. Яка патологія нирок свідчить про наявність у пацієнта ІІІ стадії гіпертонічної хвороби:
1. Хронічний гломерулонефрит.
2. Хронічний пієлонефрит.
3. Двобічний стеноз ниркових артерій.
4. Первинно зморщена нирка.
5. Вторинно зморщена нирка.
143. Яка симптоматична артеріальна гіпертензія найбільш розповсюджена у світі:
1. Медикаментозна.
2. Есенціальна.
3. Ниркова.
4. Гіпертензія вагітних.
5. Післяопераційна.
144. Що є найбільш частою причиною розвитку гіпертонічної хвороби:
1. Атеросклероз коронарних судин.
2. Аномалії розвитку коронарних судин.
3. Запалення коронарних судин (коронарити).
4. Гіпертрофія міокарда.
5. Дилатація лівого шлуночка.
145. Хворий на ІХС добре переносить звичайні фізичні навантаження, біль за грудиною виникає тільки при значних навантаженнях. Визначте функціональний клас стенокардії у даного хворого:
1. І функціональний клас.
2. ІІ функціональний клас.
3. ІІІ функціональний клас.
4. IV функціональний клас.
5. V функціональний клас.
146. У хворого із стенокардією напруги фізична активність помірно обмежена, напади загрудинного болю виникають при ходьбі по рівній місцевості на відстань більше 500 м. Визначте функціональний клас стенокардії у даного хворого:
1. І функціональний клас.
2. ІІ функціональний клас.
3. ІІІ функціональний клас.
4. IV функціональний клас.
5. V функціональний клас.
147. Хворий із стенокардією напруги фізична активність значно обмежена, напади загрудинного болю виникають при ходьбі по рівній місцевості на відстань 100– 500 м. Визначте функціональний клас стенокардії у даного хворого: