
- •1 Мета і завдання дисципліни
- •2 Робочий план - програма дисципліни
- •3 Програмні питання і методичні вказівки
- •3.1 Вступ програмні питання
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки
- •3.2 Склад і фізико-хімічні властивості природних газів Програмні питання
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки
- •3.3 Загальна характеристика процесів розробки родовищ природних газів. Основні рівняння. Газовилучення Програмні питання
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки
- •3.4 Конструкція та обладнання газових
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки
- •3.5 Дослідження газових і газоконденсатних
- •Свердловин та обгрунтування
- •Технологічного режиму їх експлуатації
- •Програмні питання
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки
- •3.6 Проектування розробки газових родовищ
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки
- •3.7 Проектування розробки газоконденсатних і нафтогазоконденсатних родовищ.
- •Програмні питання
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки
- •3.8 Підвищення продуктивності газових
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки
- •3.9 Збір і промислова підготовка
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки
- •3.10 Підземне зберігання газу Програмні питання
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки
- •4 Контрольні і домашні завдання
- •1. Визначити:
- •2. Побудувати:
- •„Розробка та експлуатація газових і газоконденсатних родовищ”
- •Методичні рекомендації для виконання завдань
- •6 Курсове проектування
- •7 Перелік рекомендованих джерел основна література
- •Методичні вказівки з основних видів навчальних занять
Методичні рекомендації для виконання завдань
Домашні і контрольні завдання виконуються з використанням методик розрахунку, графічних та аналітичних залежностей, що наведені в переліку рекомендованих джерел.
Коефіцієнт
стисливості газу і динамічний коефіцієнт
в’язкості газу при заданих значеннях
тиску Р і температурі Т визначають
залежно від відносної густини газу
(складу газу) в такій послідовності:
середньокритичні тиск і температура
,
МПа; (5.1)
,
К; (5.2)
зведені тиск і температура
; (5.3)
; (5.4)
коефіцієнт стисливості газу
;
(5.5)
середньокритична густина газу
,
кг/м3; (5.6)
зведена густина газу
;
(5.7)
молекулярна маса газу
;
(5.8)
параметр
;
(5.9)
динамічний коефіцієнт в’язкості газу при атмосферному тиску Рат і заданій температурі Т
,
мПа*с; (5.10)
динамічний коефіцієнт в’язкості газу при заданих тиску Р і температурі Т
при
(5.11)
;
при
(5.12)
,
мПа*с;
при
(5.13)
Для визначення коефіцієнта стисливості газу і динамічного коефіцієнта в’язкості газу також можуть бути використані інші аналітичні залежності.
Пластовий тиск Рпл визначається методом послідовних наближень за значенням статичного тиску Рстат на гирлі зупиненої газової свердловини з використанням формули барометричного нівелювання Лапласа-Бабіне:
(5.14)
де
;
; (5.15)
;
(5.16)
(5.17)
L – відстань від гирла свердловини до середини інтервалу перфорації , м; Zср – коефіцієнт стисливості газу при середньому тиску Рср і середній температурі Тср в стовбурі свердловин; Тпл, Туст – відповідно пластова (вибійна) температура і температура на гирлі свердловини, К.
У першому наближенні
приймають
=1,
знаходять
пл.,
визначають
ср,
уточнюють
і знаходять
.
Наближення повторюють, поки значення
пластового тиску в останньому
і передостанньому наближеннях
будуть
відрізнятись не більше заданої величини
похибки
Дебіт газу визначають за формулою, одержаною із спільного розв’язку двочленного рівняння припливу газу до вибою свердловини і формули Г.А.Адамова для визначення вибійного тиску Рвиб за значеннями робочого тиску на буфері працюючої свердловини Ру і дебіта газу q:
(5.18)
(5.19)
Звідси
(5.20)
де
;
; (5.21)
;
(5.22)
;
(5.23)
;
(5.24)
dвн
– внутрішній діаметр насосно-компресорних
труб; А, В – коефіцієнти фільтраційних
опорів привибійної зони свердловини;
коефіцієнт
гідравлічного опору насосно–компресорних
труб; Re – число Рейнольдса;
– відносна шорсткість насосно–компресорних
труб; lk
– абсолютна шорсткість насосно–компресорних
труб (для нових труб lk=0,05-0,07
мм, для труб, що були в експлуатації,
=0,10-0,15
мм);
динамічний
коефіцієнт в’язкості газу при середньому
тиску Рср і середній температурі
Тср в стовбурі свердловини.
Коефіцієнт
гідравлічного опору
визначається за графіками або наближено
за формулами
–
для зони ламінарного
руху; (5.25)
–
для зони турбулентного
руху (5.26)
–
для зони турбулентної
автомодельності
(5.27)
У насосно-компресорних трубах газових свердловин переважно має місце турбулентний рух, а при великих дебітах газу наступає так звана турбулентна автомодельність. Для зони турбулентної автомодельності значення коефіцієнта гідравлічного опору можна брати з таблиці 5.1
Таблиця 5.1 – Значення коефіцієнта гідравлічного опору і нижньої межі дебіта газу qмін для зони турбулентної автомодельності
-
Внутрішній діаметр насосно-компресорних
труб, м
0,0264
0,0403
0,0503
0,062
0,0759
0,1003
3,7
6,5
15
28
37,5
70
0,028
0,027
0,026
0,025
0,024
0,023
;
;
;
;
;
;
.
Дебіт газу і
вибійний тиск знаходять шляхом послідовних
наближень. У першому наближенні приймають,
що
,
,
,
.
Внутрішній діаметр насосно-компресорних
труб приймають рівним 6,2 або 7,59 см. За
формулою (5.20) знаходять дебіт газу
,
потім за формулою (5.19) – вибійний тиск
.
За значенням дебіта газу уточнюють
внутрішній діаметр колони
насосно-компресорних труб, користуючись
таблицею 3. В другому наближенні послідовно
вираховують
,
,
,
,
,
,
дебіт газу
і
вибійний тиск
.
Процес послідовних наближень проводять
до тих пір, поки не буде досягнута задана
степінь точності у визначенні вибійного
тиску.
Таблиця 5.2 – Залежність діаметра колони насосно-компресорних труб від дебіта газу
-
Дебіт газу,
<100
100-250
250-500
500-1000
>1000
Внутрішній діаметр колони насосно-компресорних
труб, м
0,0503
0,062
0,0759
0,0886
0,1003
При розрахунках швидкості фільтрації і швидкості руху газу на відстані r від свердловини, швидкості руху газу на вході в насосно-компресорні труби і на гирлі свердловини, діаметра викидної лінії свердловини і діаметра сепараторів необхідно привести до відповідних тиску і температури дебіт газу, визначений за формулою (5.20).
Коефіцієнт проникності привибійної зони пласта визначають за значенням коефіцієнта фільтраційного опору А, а коефіцієнт макрошорсткості – за значенням коефіцієнта фільтраційного опору В відповідно до умов варіанту.
Необхідні залежності для розв’язання інших задач контрольного завдання наведено в рекомендованій літературі.
Контрольне завдання оформляється в стандартному зошиті або на аркушах формату А4 (210х297), скріплених між собою і пронумерованих. Контрольне завдання здається на кафедру до початку екзаменаційної сесії і реєструється в спеціальному журналі.
Під час проведення екзаменаційної сесії студент захищає контрольне завдання, після чого допускається до підсумкового контролю з дисципліни.