Додаток 1

Ділова гра “Лідер”

Мета гри: дати дітям можливість розповісти й показати, якими вміннями вони володіють, як використовують їх на практиці.

Лідерами не народжуються — ними стають. Кожна дитина може бути в цій ролі: стати командиром у туристичному поході, організувати чергування в їдальні, підготувати вечір, чи провести спортивні змагання. Організовуючи всі ці справи, лідеру необхідно володіти мистецтвом вести за собою. Ці діти є першими помічниками педагога-організатора.

Хід гри.

1. Комплектування команд по 5-7 осіб.

2. Обрання капітана команди, обговорення назви, девізу.

3. Конкурс на кращу назву і девіз команди.

4. Конкурс капітанів.

5. Виконання спільного завдання.

6. Аукціон ідей.

При комплектуванні команд, а також виборі капітана можна використати гру “Ромашка”, різноманітні ігрові питання та завдання. Наприклад:

— З ким би ти поділився своєю таємницею?

— З ким би ти хотів жити в одній кімнаті?

— З ким би ти пішов на виконання небезпечного завдання?

Можна запропонувати групам дітей швидко скласти з підручного матеріалу (кубики, камінці, шишки) яку-небудь фігурку (хатку, машинку, звірятко). Поки діти складають, педагог повинен уважно стежити за їх діями: хто сміливо бере на себе ініціативу, віддає розпорядження, а хто стоїть осторонь.

Конкурс капітанів допоможе виявити в загоні найбільш ерудовану, організовану особу, котра вміє швидко орієнтуватися, знаходити правильні рішення.

Після жеребкування капітан підходить до групи експертів і йому пропонується питання (завдання чи ситуація). Якщо капітан відповідає, то переходить до другого експерта. Капітан отримує жетон (червоний — 5 балів, зелений — 3 бали, білий — 0). Якщо в капітана виникли труднощі з відповіддю, він може купити інформацію за дозволом команди, але при цьому команда отримує штраф (мінус 1 бал). Однак капітан може отримати відповідь у банку інформації (це довідкова література тощо). Він може купити досить оперативно готову інформацію, але це буде коштувати йому досить дорого. Це можна зробити також за згодою команди, тому що штраф у цьому випадку складає мінус 3 бали. Це готова відповідь, яку капітан може купити в одного з експертів. Ще капітан може купити допомогу команди. Така допомога безкоштовна, адже від того, як буде працювати команда спільно, дружньо, творчо, залежить успіх і капітана, і всієї команди.

У наступному етапі бере участь вся команда, їй пропонується одне ігрове завдання.

Наприклад: педагог підготував 3 групи карток із написами. І група — герой, предмет, явище, естрада, природа тощо. II група — ознаки (великий, зелений, веселий). III група — форма справи (вечір, конкурс...).

Представник команди витягує по одній картці з кожної групи. Наприклад: “чемпіонат”, “естрада”, “веселий”. З цих слів треба скласти назву заходу: конкурс “Веселий чемпіонат естрадних акторів”.

Дається час кожній команді на підготовку завдання, і команда починає своє веселе дійство.

Після закінчення гри діти на практиці можуть переконатися, хто в їхньому загоні лідер, кого можна обрати командиром, його помічником, а хто є хорошим виконавцем.

Гра проводиться протягом 1-1,5 год. Кількість учасників не більше 40 осіб. Гра починається зі вступної бесіди керівника гри, в якій розкривається основна мета гри, етапи та її хід.

Створення системи психолого-педагогічної діагностики і корекції допомагає педагогу-організатору, вихователю чітко визначитися задля успішної реалізації основних завдань, що стоять перед освітянами влітку.

Додаток 2

Гра “Стежка довіри”

Проводиться в перші дні. Це методика, яка допомагає педагогу-організатору, вихователю в перші дні пересування дітей у таборі визначитися щодо них через їхні вчинки, виконання ними певного роду групових та індивідуальних завдань; тобто якнайбільше взнати про дітей, з'ясувати, які моральні установки керують ними.

Педагог у роботі з дітьми повинен дотримуватися ряду правил:

— діти самостійно знаходять вихід із запропонованої ситуації;

— невиконане завдання — предмет не осуду, а роздумів;

— якщо немає чого долати, — немає розвитку;

— немає довіри — немає успіху;

— основа гри — аналіз ситуації.

Чим їх більше, тим більше норм життя в таборі буде прийнято спільно.

Пропонуються такі етапи “Стежки довіри”: “Це ми”, “Цифри”, “Вгадай спортсмена”, “Вечорниці”, “Лабіринт”, “Зоопарк”, “Переправа”.

На заключному етапі можна запропонувати “Стежку довіри” — контрольну. Педагог-організатор повинен пам'ятати, що лідер не виникає стихійно, ним може стати кожен учасник табірного літа, якщо віднайде за допомогою старшого наставника свою стежину діяльності. Психологами (Б.Д.Паригін, А.В.Петровський, Л.І.Уманський та ін.) розрізняються лідери за змістом діяльності: лідер-натхненник, лідер-організатор-виконавець, лідер-організатор-ініціатор, лідер-універсал-ініціатор, лідер емоційного настрою.

Додаток 3

Вправи для знайомства

Відображають специфіку початкового етапу роботи з групою - установлення контакту на старті безпосередньої взаємодії та спілкування.

Мета цих вправ - у легкій ігровій формі ближче познайомити учасників один з одним і підготувати їх до подальшої спільної роботи, створити відповідну атмосферу та настрій. Вони допомагають показати учасникам, чим вони відрізняються або схожі один на одного, учать увазі до інших людей.

«Моє ім'я» (20 хв)

Учасники пишуть на аркуші паперу своє ім'я, розташовуючи літери одна під одною по вертикалі. Потім по горизонталі вписують слова, що починаються на ті ж літери, що складають ім'я. Значення цих слів - це, на думку автора, характеристика, образ його особи. Потім результати виконання вправи зачитуються всіма учасниками.

«Інтерв'ю» (30 хв)

Необхідно об'єднати учасників групи попарно. Кожен учасник має розповісти своєму сусідові що-небудь про себе. Слухач повинен, не перебиваючи оповідача, уважно стежити за його розповіддю. За часом розповідь не повинна перевищувати 5 хвилин. Ведучий контролює час.

Після того як кожний з партнерів «потренується» у терплячому вислуховуванні сусіда, група збирається разом. Кожен учасник коротко представляє свого напарника, розповідає, що він запам'ятав з того, що повідав йому його сусід.

Щоби полегшити виконання вправи (особливо в групах, що тільки-но почали працювати разом або не мають достатнього досвіду чи напрацьованих технік спілкування), ведучий може запропонувати запитання-підказки: «Мої інтереси та вподобання», «Що відрізняє мене від інших, характеризує мою індивідуальність», «Чого про мене група ще не знає» тощо.

«Мене звуть...» (5 хв)

Матеріали: ватман і різнобарвні маркери.

Група розташовується в колі. Перший з учасників пише на ватмані своє ім'я і ще що-небудь, пов'язане з ім'ям. Наприклад: «Мене звуть Максим, але друзі зазвичай кличуть мене Максом».

Кожен наступний учасник робить те ж саме. Після того як останній учасник напише своє ім'я, ватман вивішується на стіну і залишається там протягом усього заняття.

«Алфавіт» (10 хв)

Рекомендується при першій зустрічі. За сигналом ведучого учасники мають вишикуватися відповідно до своїх імен у алфавітному порядку.

«Хто я?» (15 хв)

Кілька учасників шикуються в шеренгу та називають учаснику-добровольцю свої імена. Потім він повертається спиною до інших, а ті міняються місцями. Учасник повинен вірно назвати імена всіх, хто стоїть перед ним.

Вправи на згуртування

Незалежно від змісту робота в групі починається з етапу створення атмосфери працездатності, тобто такого стану кожного учасника групи (відкритості, довіри, емоційного налаштування, готовності до дії тощо), котрі дозволили б групі успішно працювати.

Мета вправ: подолання бар'єрів у спілкуванні та взаємодії між учасниками, розкріпачення. Завдяки цим вправам можна підвищити тонус групи та згуртувати учасників перед виконанням більш складних завдань. Уважний ведучий, спостерігаючи за виконанням вправи в групі, що має вже певний досвід у спілкуванні чи спільній роботі, може визначити показники згуртованості групи.

«Шикуйся по росту» (15 хв)

Учасники стають у щільне коло, закривають очі. Завдання: вишикуватися із закритими очима за зростом. Після того як всі учасники знайдуть своє місце, дати команду відкрити очі й подивитися, що вийшло. Після вправи можна обговорити, як себе почували учасники, чи складно було виконати це завдання, чи ні.

Примітка: ця гра має інші варіації. Можна дати завдання вишикуватися - звісно, не закриваючи очі - за датою народження (від 1 січня до 31 грудня без урахування року), за кольором очей (від найясніших до найтемніших), за кольором волосся тощо.

«Плутанина» (15 хв)

Учасники встають у коло та простягають праву руку в напрямку до центру кола. За сигналом ведучого кожен гравець знаходить собі «партнера в рукостисканні». Кількість гравців повинна бути парною. Потім усі учасники простягають ліву руку і також знаходять собі «партнера в рукостисканні» (дуже важливо, щоб це була не та ж сама людина). І тепер завдання учасників полягає в тім, щоб розплутатися, тобто знову вишикуватися в коло, не роз'єднуючи рук. Задачу можна ускладнити тим, що заборонити всіляке словесне спілкування.

«Моя пара» (10 хв)

Усі учасники групи повинні мовчки, очима знайти собі пару. Ведучий дає для цього приблизно півхвилини, а потім вимовляє: «Рука!». Усі учасники повинні миттєво показати рукою на людину, яка складає з ним пару. Якщо виявляється, що кілька членів групи показують на ту ж саму людину, а в інших учасників немає пари або хтось не може знайти собі партнера, дослід повторюється. Важливий не стільки сам результат, коли всі учасники поєднуються в погоджені пари, скільки процес: реакція групи на «випадання» одного або декількох учасників, яких ніхто не вибрав або які нікого не вибрали; реакція учасників, яким здавалося, що вони домовилися з партнером про взаємний вибір, а той вибрав когось іншого тощо.

Вищий показник згуртованості групи - її миттєва реакція на вибування, виключення зі своїх рядів деяких членів та її чутливість до виникаючого в учасників тренінгу відчуття відчуженості від групи.

Вправи для об'єднання групи в кілька підгруп

Вправи дають змогу швидко та невимушено об'єднати учасників у мікрогрупи для подальшого спільного виконання завдань, для участі в імпровізованих конкурсах, а можуть слугувати самостійною ігровою вправою.

«Молекули» (5 хв)

Ведучий дає інструкцію: «Уявіть собі, що всі ми - атоми, що рухаються в хаотичному порядку, іноді поєднуються в молекули, а потім розлітаються в різні боки, збираються в цілу клітину, організм.... Зараз заграє музика, і ми всі почнемо рухатися в просторі, як атоми в хаосі. А потім я назву будь-яке число, і таке число атомів об'єднається в одну молекулу, а потім кілька молекул - у клітину, клітини - в організм».

Звучить музика, усі учасники рухаються в хаотичному порядку. Тренер говорить «два атоми», потім «дві молекули», «дві клітини», «два організми». У результаті учасники поєдналися у дві групи.

«Кольори» (5 хв)

Матеріали: різнобарвні жетончики (червоні, жовті, зелені) за кількістю учасників.

До заняття необхідно підготувати жетончики двох або більше кольорів. Перед початком заняття перемішати їх і роздати по одному кожному учаснику. Коли необхідно буде створити міні-групи, треба просто повідомити учасникам, що один колір жетончиків - це перша команда, другий колір - друга тощо.

«Вибери...» (10 хв)

Якщо треба об'єднати учасників групи в чотири підгрупи, викликаються чотири добровольця; якщо у п'ять підгруп - п'ять добровольців тощо.

Ведучий ставить запитання добровольцям: «Кого би ви взяли із собою в похід?». Добровольці вибирають по одній людині у свою команду. Тим, кого вибрали, задається наступне питання: «Кому б ви довірили нести рюкзак?». Інші запитання ведучий може придумати сам, а може скористатися наступними: «З ким би ви поділилися яблуком?», «Кому б ви довірили свою таємницю?».

Якщо залишається кілька людей, яких не вибрали, можна запропонувати їм самим визначити команду, в якій вони б хотіли працювати.

«Мозаїка» (10 хв)

Заздалегідь готуються декілька листівок з різними малюнками (яскравими й нескладними), кожну з них треба розрізати на 5 (6) частин, різних за розміром і формою. Ведучий перемішує частинки та довільно розкладає на столі. За командою ведучого учасники, вибравши свою картинку, знаходять у групі інших, щоб скласти з частин цілу листівку.

Варіанти: учасники складають квіти з різнобарвних пелюсток; учасники вибирають кольорові фішки та об'єднуються «під своїм прапором»; на ігрових фішках зображуються однакові предмети, тварини в кількості, відповідній складу мікрогруп; на картках пишуться окремі слова, учасники складають відомі фрази (прислів'я) з рівною кількістю слів у кожній; для вправи використовуються готові нескладні «пазли» великого розміру.