Аспекти (компоненти) радіозв’язку в gsm

Система GSM виділяється 25 МГц для передачі даних з базових станцій (935-960 МГц) і 25 МГц для передачі з MS (890-915 МГц).

За межами Європи для систем визначені і інші смуги частот.

Користувачі отримують доступ до мережі за допомогою комбінацій схем FDMA і TDMA, несучі розміщенні через кожних 200 кГц, тобто в загальній кількості буде 125 повнодуплексних каналів. Канали модульовані для використання швидкості передачі даних 270, 833 кбіт/с. Як і в системі AMPS, існує два типи каналів – інформаційні канали і канали управління.

В GSM і інших стільникових технологіях використовується технологія повільної стрибкоподібної перестройки частоти, що підвищує якість сигналу. Кожний наступний кадр TDMA в даному каналі переноситься на своїй несучій частоті. Частота передачі змінюється один раз через кожних 4,615 мс. Повільна стрибкоподібна перестройка частоти дозволяє компенсувати ефект багатопроменевого завмирання, який залежить від несучої частоти. Така технологія дозволяє також зменшити ефект від інтерференції сусідніх каналів (вона являється різновидністю зв’язку з розширеним спектром).

Для модуляції використовуються схеми GMSK (Gaussian Minimum Shift Keyink – Гаусова маніпуляція з мінімальним частотним зсувом), що є різновидністю частотної модуляції (FSK).

Супутники системи Intelsat

Центр управління розташований в Вашингтоні.

Запущено супутники різних типів (є дані про 8 типів).

Роки запуску 1965-1989. В системі функціонує від 3 до 8 супутників кожного типу.

Діаметр антени від 0,72 до 3,6 м.

Маса на орбіті від 38 до 2300 кг.

Ракетоносії Тор, Атлас, Атлас Центавр, Аріан-4, Шатл.

Сумарна випромінювана потужність від 8,6 до 218 Вт.

Час активного існування від 1,5 до 14 років.

Діапазон частот від 4 до 14 ГГц. Кількість стволів від 1 до 48.

Кількість телефонних дуплексних каналів від 240 до 60000.

Кількість телеграфних каналів 3 на 1 телефонний канал.

Використання: міжнародний зв’язок, зв’язок в районах з малим і середнім трафіком, комерційний зв’язок, зв’язок ділових кіл, національні мережі зв’язку.

Антени діапазону 11/14 ГГц призначені для обслуговування районів з високим трафіком і їх діаграми направленості управляються з Землі. Антени забезпечують практично постійну ширину променя на частотах 10,95 … 11,7 ГГц на лінії супутник Земля. Кожна антена складається з рефлектора діаметром 1 м з асиметричним живленням з рупорним випромінювачем.

Антена західного напрямку створює промінь 1,6⁰. Антена східного напрямку є орієнтованою в горизонтальній площині і утворює діаграму направленості 1,8х3,2⁰. Являють собою конічні рупори з круговою поляризацією.

Малошумлячі вхідні підсилювачі зібрані на транзисторах в діапазоні 4/6 ГГц і на тунельних підсилювачах в діапазоні 11/14 ГГц. В якості підсилювачів потужності передавачів використовують ЛБХ.

Супутникова система зв’язку Inmarsat

Глобальна система призначена для забезпечення морського і авіаційного зв’язку країн світової співдружності. Створена у 1979 р. Учасниками системи є понад 40 країн.

Використовується діапазон частот 6/4 ГГц (берегові і наземні станції) і 1,6/1,5 ГГц (корабельні і бортові станції літаків). На даний час декілька тисяч кораблів оснащені бортовими станціями і працюють в системі.

Система забезпечує передачу телефонних і телексних повідомлень. Телефонні повідомлення передаються методом один канал одна несуча з частотною модуляцією.

При передачі телексних повідомлень використовується часове розділення сигналів.

Здійснюється зв’язок з літаками і передача вузько смугового телебачення.

Після введення супутників Inmarsat-2 кількість корабельних станцій перевищила 10 тис. Центр управління розміщений в Лондоні.