Питання до самопідготовки

1. Визначення поняття «контрнавіюваність (контрсугестивність)».

2. Види контрнавіювання.

3. Компоненти контрсугестії.

4. Засоби подолання контрсугестії.

5. Плацебо-ефект.

6. Ноцебо-ефект.

7. Ятрогенії.

Література: 6; 7; 8.

Форма фіксації результатів самостійної роботи: конспект у відповідності до питань практичного заняття.

Питання для самоконтролю

1. Категорія людей, що найбільш піддаються навіюванню. З чим це пов’язано?

2. Ефект плацебо як приклад непрямого навіювання. Поясніть, чому?

3. Ефект ноцебо. Наведіть приклади.

4. Назвіть та поясніть засоби подолання і профілактики ятрогеній.

5. Назвіть особливості підвищення ефективності навіювання.

Тема 5. Сугестивна психотерапія

Гіпноз - унікальний феномен, який привертає до себе особливу увагу і нерідко оточений не тільки ореолом таємничості, але і численними забобонами.

Історія вивчення гіпнозу повна драматизму: періоди живого інтересу до нього численних досліджень змінювалися на періоди охолодження і навіть заперечення його існування.

Підвищений інтерес до гіпнозу виник наприкінці XVIII ст. у Франції завдяки віденському лікарю Ф. Месмеру, що створив вчення про "тваринний магнетизм".

Двадцяте століття ознаменувалося широкими дослідженнями в області гіпнозу, появою нових теоретичних концепцій.

Великий внесок у вивчення гіпнозу внесли такі вчені, психологи, фізіологи, як В. М. Бехтєрєв, І. П. Павлов, З. Фрейд, Л. Кьюба і С. Марголін, Е. Хілгард, М. Орн, В. Е. Рожнов і т. д.

В.М. Бехтерєв, визнаючи гіпноз як клінічну реальність, вважав, що він викликається навіюванням, що «є не що інше як прищеплення шляхом слова або іншим будь-яким способом різних психічних явищ, наприклад, почуття, відчуття, ідеї або дії іншій особі за відволікання його вольової уваги або зосередження».

Павлівський напрямок розглядав гіпноз як частковий сон, часткове гальмування, перехідний стан між неспання і сном.

Фрейд розглядав гіпноз як особливу форму перенесення. Він вважав, що гіпнотизер в процесі гіпнотичної індукції займає місце батьків гіпнотика та відроджує комплекс Едіпа з його любов'ю і страхом, визначаючи тим самим або заспокійливий «материнський», або страхітливий «батьківський» типи гіпнозу.

Згідно з концепцією І. П.Павлова, гіпноз - це природний психологічний феномен, підвищена потенційна готовність психіки до прийому інформації, її переробки і реалізації в діяльності. Гіпнотичний стан характеризується максимальною мобілізацією резервних можливостей людської психіки, «коли змінена функція свідомості та самосвідомості отримує розширені можливості управління центральної і периферичної нервової системи, включаючи деякі елементи несвідомого, а в якомусь ступені і організмом в цілому».

Гіпноз є одним з найбільш довговічних методів лікування, що витримав випробування часом. У медичній практиці гіпноз використовується як релаксація, анестезія і аналгезія.

Гіпноз є гуманний засіб впливу на психіку не тільки хворих, але й здорових. Гипнотичні методи успішно використовуються в багатьох прикладних напрямках. Наприклад, у спортивній псіхогігієні гіпнотичний вплив вводяться з метою регуляції психічних станів та рівня працездатності. Гіпноз в поєднанні з аутогенним тренуванням є ефективним засобом ліквідації та профілактики несприятливих передстартових станів, відновлення працездатності (за допомогою навіювання сну – відпочинку).

Цілком виправдано в даний час застосування сугестивних впливів у педагогічному процесі з метою формування соціально цінних установок.

Багаторічний досвід використання гіпнозу з лікувальною метою сприяв виділенню з загальної маси тих захворювань, при яких гіпнотерапія дає найбільш гарні результати. Це в першу чергу неврози і наркоманія. Особливо сприятливі результати спостерігаються при застосуванні гіпнотерапії для усунення невротичних симптомів, нав'язливих страхів і станів, характерних для психостенії, при безсонні, при депресивних станах, при сексуальних неврозах. Гіпнотерапія корисна навіть при лікуванні кардіологічних неврозів або стенокардії. Багато авторів вказують на те, що гіпноз може викликати поліпшення стану і надати термінову допомогу під час нападу астми, позбавляти від алергії. Гіпнотерапія дає прекрасні результати при лікуванні хворих, що страждають ожирінням - веде до нормалізації обмінних процесів, зниження апетиту. Також показано застосування гіпнозу в урології та гінекології. Ефективність гіпнотерапії загальновідома при майже будь-яких захворюваннях і як метод психопрофілактики.