Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Вищий навчальний державний заклад

«Донбаський державний педагогічний університет»

Кафедра валеології та корекційної медицини

Н.В. Гутарєва, Ю.Ю. Мусхаріна

Методичні рекомендації до вивчення

дисципліни «Основи сугестопедії»

(для студентів факультету дошкільної освіти та практичної психології)

Слов'янськ - 2013

Затверджено на засідання кафедри валеології та корекційної медицини

ДДПУ (протокол № __від «___» 2013 р.)

Укладачі: кандидат медичних наук, доцент, завідуюча кафедри валеології та корекційної медицини ДДПУ Н.В. Гутарєва;

старший викладач кафедри валеології та корекційної медицини ДДПУ Ю.Ю. Мусхаріна

Рецензенти: кандидат мед. наук, доцент кафедри валеології та корекційної медицини С.В. Нечаєв;

кандидат педагогічних наук, доцент, декан факультету дошкільної освіти та практичної психології О.П. Аматьєва

Затверджено Вченою радою ДДПУ

Протокол №____від «___» 2013р.

Вступ

Сугестологія – (від лат. suggestio – навіювання і грец. logos – вчення) – галузь науки, що вивчає психологічні явища навіювання і самонавіювання. Найширші сфери застосування сугестології – медицина (сугестотерапія) і педагогіка (сугестопедія). Організація сугестопедичного навчального процесу співвідноситься з психотерапевтичними вимогами сугестології, розвантаження, звільнення від окремих мікропсихотравм, десугестування від напластованих уявлень про межі людських можливостей, цілісного позитивного стимулювання особистості.

Сугестопедичне навчання, поліпшуючи пам`ять і сприяючи прискоренню автоматизації в запам`ятовуванні нового навчального матеріалу, завдяки приємному переживанню та ефекту відпочинку або відсутності втоми розкриває резерви цілісної особистості учня. До того ж воно має ще й психопрофілактичний і психолікувальний ефекти за умови функціональних захворювань чи функціональних компонентів органічних захворювань.

Завданнями сугестопедії стало подолання розриву між різними типами мислення. Поєднання раціонального та інтуїтивного у педагогічній діяльності, взаємопроникнення природних та гуманітарних дисциплін, як того вимагають завдання сучасної філософії освіти.

Ці знання необхідні для майбутніх вчителів, вихователів, соціальних педагогів та психологів для розширення і поглиблення навчально-виховного процесу, здійснення навчання, виховання і розвитку у нерозривній єдності.

Тема 1. Навіювання та його роль у житті людини

Людство прискореними темпами іде вперед. Швидко розвивається наука, техніка, культура. Невпинно зростає потік інформації, яка допомагає людині пізнати світ і знайти своє місце в ньому. Орієнтуватися в ній, використовуючи традиційні методи пізнання, стає з кожним десятиліттям все важче і важче. До того ж кожному з нас необхідно для свого саморозвитку засвоєння не стільки загальновизнаних правил, скільки прийомів та засобів індивідуальної творчості. У загальному процесі пізнання світу і самого себе в ньому поступово зростає питома вага самонавчання та самовиховання.

В цих умовах виникає гостра необхідність використання нових педагогічних систем, методик, технологій. Однією із таких є сугестопедія, започаткована у 1966 році болгарським ученим Г.К. Лозановим. Отримавши розвиток у ряді країн світу, вона збагатилася новими підходами до використання основних своїх засобів. Певні сугестопедичні напрацювання з'явилися і у вітчизняному педагогічному просторі, незважаючи на дефіцит необхідної наукової інформації.

Сугестія – (від лат. sugestio – навіювання) – процес впливу на психічну сферу людини, пов'язаний зі зниженням усвідомлюваності та критичності під час впливу і реалізації навіюваного змісту, з відсутністю цілеспрямованого активного його розуміння, розгорнутого логічного аналізу. Такий вплив може відбуватися в нормальному стані або гіпнотичному. Індивід може здійснювати подібний вплив на самого себе (самонавіювання).

Сугестологія – (від лат. sugestio – навіювання і грец. logos – вчення) – галузь науки, що вивчає психологічні явища навіювання і самонавіювання.

Сугестопедагогіка – психотерапевтичний напрям у педагогіці, який цілеспрямовано з навчально-виховною метою використовує засоби навіювання і в свою чергу поділяється на такі напрями, як гіпнопедія, ритмопедія, релаксопедія, сугестопедія.

Сугестопедія – один із напрямів сугестопедагогіки, який з метою розширення мнестичних можливостей вихованців орієнтується на сугестивні впливи у звичайному стані свідомості.

«Навіювання — це не ціль, до якої прагне ідучий. Навіювання— це засіб зміни себе та собі подібних. Людина є об'єктом і предметом вивчення. І тільки на другому етапі, коли індивід відчує, що він все-таки особистість, що саморозвивається, він буде мати моральне право виховувати й перевиховувати тих, чия свідомість ще недостатньо розвинена» (Е.М. Левченко).

Ефективність сугестопедії – у цілеспрямованому, а не стихійному (як це відбувається у масовій традиційній педагогічній практиці) використанні сугестивних впливів.

Сугестопедія продовжує розвиватися у США, Західній Європі та країнах колишнього СРСР.

Ні юридичних, ні медичних протипоказань сугестопедії не виявлено.