
- •Роботу виконала:
- •Науковий керівник:
- •2.1. Легенда про створення міста-фортеці Біла Церква
- •2.2. Легенди про Замкову та Палієву гори
- •2.3. Легенди про річку Рось
- •2.4. Велич і слава Микильської церкви
- •2.5. Графи Браницькі: таємниці долі
- •2.6. Легенди та перекази про перлину Білої Церкви - дендропарк «Олександрія»
- •2.7. Пушкін і Біла Церква
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Хронологічна класифікація переказів
- •Класифікація легенд
Висновки
Немає місця на Землі, яке б не було оповите легендами. Легенди додають значимості, будять спогади про людей, які тут жили, працювали, творили, боролися з ворогами і вели боротьбу з надприродними силами.
У легендах і переказах зливаються воєдино пізнавальний та етично-дидактичний аспекти. Ці твори завжди несуть в собі ідеї гуманності, соціальної справедливості, здорової етики. Вони вчать бережливого ставлення до природи, високої моралі в людських відносинах. В історико-героїчних творах сильні патріотичні мотиви. Все це викликає до них інтерес в різні періоди життя народу. Легенди та перекази рідного краю – це справжній літопис нашого народу та його культури. Вони не умирають у пам’яті народу, а живуть і до нині, сповнюючи наші серця гордістю за свій народ, приносячи нам естетичне задоволення. Легенди і перекази Київщини посідають почесне місце у скарбниці всеукраїнської та світової культури. Ці прозаїчні жанри фольклору своєрідно, але невідступно супроводжують історію Білої Церкви.
Знати і шанувати духовну спадщину своїх предків, осмислювати її у нерозривному зв’язку з історією рідного краю – обов’язок молодих поколінь українців, запорука збереження свого роду, народу і України.
Список використаних джерел
Андриевський А. Из прошлого Киево-Межигорского монастыря. «Киевская старина», 1894.- т.45.
Березовський У.П. Українськарадянська фольклористика – К. :Наукова
думка,1968 – с. 276-279.
Дей О. «Легенди та перекази». Київ: Наукова думка, 1985. С. 38-39.
ДусанськийЮ.Тропа народна там навікипролягла: Пушкін і Біла Церква //Лен.шлях.-1987.-6 лютого.
Кравченко В. З роду великого поета //Зам. гора .-1997.- 8жовт.С.4.
Круглов Ю.Г. Фольклорна практика – Москва: Просвещение, 1979 с. 71-90.
Крутенко Н. Межигорье. // Всеукраинские ведомости.-1995.-27января.-С.14.
Максимович М.А. Сказание о Межигорском монастыре.//Собрание сочинений.-К.,1877.-т.2.-С.255-285.
Осика М. Величгенія // Гром.думка.-1999.- 4 черв.- С.2. О.Дмитренко. – БілаЦерква : Буква, 2004.-144с.
Похилевич Л. Сказание о населенных местностях Киевской губернии.-К.,1864.
РепрінцевВ.Білоцерківськийталісманпоета // Гром.думка. - 1999.- 4черв.-С.2.
СемидаТ.Мійлюбий і щирийземляче // Гром. думка.-2004.-5 берез.-С.2
Українська народна поетичнатворчість – К: Радянська школа, 1965,с. 110-121.
Український фольклор, критичніматеріали – К: «Вища школа»1978,с. 180-185.
Цимбалюк Є. Дуби пам’ятають //Лен.шлях.-1978.-5 серп..-С.4
Цявловский М.А. Летопись жизни и творчества А.С.Пушкина. - М.: 1965.- Т.1.
Шаров В. Слідиведуть на Тамань?: про Межигірськиймонастир. //Україна.-1991.-№26.-С.36-37.
Додатки
Додаток А
Хронологічна класифікація переказів
Додаток Б
Головні цикли переказів
Додаток В