2. Характеристика індивідуальних проявів особистості

Психолого-педагогічні дослідження показали, що для забезпечення висококвалфікованого особистісно-орієнтованого виховання, необхідно враховувати, як природню основу (істинкти), так і життєві утворення (самооцінка, морально-вольова сфера).

Адаптивність людини і її інстинкти

Доля людини багато в чому визначається рівнем її адаптивності – вродженої чи набутої здібності до пристосування до всієї різноманітності життя при будь-яких умовах. Є високо- середньо- і низько адаптивні люди. Вроджені основи адаптивності – це істинкти, темперамент, конституція тіла, емоції, вроджені задатки інтелекту і здібностей, зовнішні дані і фізичний стан організму. Рівень адаптивності підвищується чи понижується під дією виховання, навчання, умов і способу життя.

Адаптивність – рівень фактичного пристосування людини, рівень їх соціального статусу і самовідчуття – задоволення чи невдоволенність собою і своїм життям. Адаптивність людини забезпечується еволюційно відібраними доцільними вродженими особливостями його натури. Першою складовою натури людини, що забезпечує адаптивність є інстинкти.

Інстинкти – фіксована в генетичному коді програма пристосування, самозбереження і продовження роду, відношення до себе і до інших, яка включає в себе індивідуальний стиль адаптації і первинну спеціалізацію людини. Генетична програма розвитку індивіда гармонічна. Домінуючому інстинкту відповідає певний темперамент, конституція тіла ліво чи правополушерне домінування, переважна вираженність того чи іншого профілю інтелекту.

Згідно концепції В.І. Гарбузова, можна виділити сім інстинктів: самозбереження, продовження роду, альтруістичний, дослідження, домінування, свободи і збереження гідності. Зазвичай в нормі у людини ідин чи кілька інстинктів домінують, інші виражені слабше, але повноцінно впливають на особистісні тенденції. Однак в силу певних біологічних і соціальних факторів домінування одного чи кількох інстинктів може бути надмінрим до патології, а інші можуть виявитись подавленими аж до атрофії і тоді мова йде інстинктопатії. Інстинктопатії призводять до конфліктних міжособистісних відносин між людьми, їх носіями і індивідумами з номальним домінуванням того чи іншого інстикту.

Приведем деякі особистісні характеристики в рамках вищенаведеної типології.

Характеристика індивідуальностей

«Егофільний тип». З раннього дитинства у людини цього типу проявляється схильність до підвищеної обережності, дитина не відпускає маму від себе ні на секунду, бїться темноти, висоти і води, нетерпить болі (відмова від лікування зубів; відвідування лікарів); На базі цього типу формується особистість з вираженою егоцентричністю, здатністю до неблагоприємних обставин до нав’язливих страхів, фобій і істеричних реакцій. Це люди для яких «безпека і здоров’я вище за все», а їх кредо – «Життя одне і більше не буде!». Для егофільного типу характерні наступні якості: 1) егоцентричність; 2) консерватизм; 3) готовність поступитися соціальними потребами заради власної безпеки; 4) заперчення ризику; 5) тривога по відношенню до свого здоров’я і благополуччя.

«Генофільний тип». Для нього характерна своєрідний різновид егоцентризму. «Я» заміщується поняттям «Ми» (під «Ми» розуміється сім’я) аж до заперчення «Я». Цінності, цілі життєві задуми підчиняються одному – інтересам дітей сім’ї. Уже в дитинстві інтереси цього типу людей зафіксовані на сім’ї і така дитина спокійна тільки тоді, коли батько і мати повернулися з роботи, вся сім’я разом, всі здорові і у всіх гарний настрій. Він гостро відчуває негаразди в сім’ї, в цьому випадку в нього виникає депресивна невротична реакція з енурезом, тощо. Ці люди цінують «інтереси сім’ї вище всього», а їх кредо – «Мій дім – мій замок». Еволюційна доцільність даного типу заключається в тому, що його носії – хранителі сім’ї. Генофільному типу належать такі якості:1) зверхлюбов до батьків; 2) сімейність; 3) надмірна турбота про безпеку і здоров’я своїх дітей; 4) тенденція до заперечення власного «Я» на користь «Ми» (сім’ї); 5) надмірна тривожність відносно майбутніх батьків.

«Альтруістичний тип». Для людей цього типу характені: доброта, емпатія, турбота про близьких, особливо похилих, вони здатні віддати іншим останнє, навіть необхідне їм самим. Вони впевнені, що не може бути добре всім, якщо погано комусь одному, а їх кредо – «Доброта врятує світ, доброта вище усього». Вони еволюційно хранителі доброти, миру, життя. Для них характерні наступні якості: 1) доброта; 2) співпереживання, розуміння людей; 3) безкорисність по відношенню до людей; 4) турбота про слабких, хворих; 5) миролюбство.

«Дослідницький тип». У людей цього типу з ранього дитинства відзначається допитливість, прагнення у всьому добратис до суті, здатність до творчості. На початку таких людей цікавить все, але надалі все сильніше і сильніше захоплює якесь одне захоплення. Це як правило мандрівники, винахідки, вчені. Їх кредо – «Творчість і прогрес – понад усе». Цьому типу характерні наступні якості: 1) здатність до дослідницької роботи; 2) здатність до пошуку нового, новаторство в науці, мистецтві; 3) здатність без вагань залишати обжите місце, налажену справу при появі нових справ, які цікаві і потребують ризику; 4) творча спрямованість; 5) самовідданість в реалізації творчих завдань.

«Домінантний тип». З раннього дитинства спостерігається пргнення до лідерства, вміння організувати гру, поставити мету, проявити волю для її досягнення. Формується особистість, яка знає чого вона хоче, і як досягнути бажаного, впевнення в досягненні мети, готова до продуманого ризику, вміє розбиратися в людях і вести їх за собою. Кредо цього типу – «Справа і порядок перш за все»; «Один – нічого, всі – все», «Буде добре всім – буде добре кожному». Еволюційна доцільність наявності цього типу, який народжує лідерів, організаторів, в тому. що вони хранителі інтересів і честі свого роду. Для «домінантного типу» характнрні: 1) здатність до лідерства і влади; 2) схильність до вирішення складних організаційних завдань; 3) пріоритет перспектив службового росту над матеріальними стимулами; 4) готовність до жорсткої боротьби за лідерство, за перше місце; 5) пріоритет загального (інтересів справи, колективу) над частковим (інтересами однієї людини).

«Лібертофільний тип». Вже з колиски дитя цього типу протестує, коли його пеленають. Схильність до протесту проти будь-якої заборни його свободи росте разом з ним.

Для людей цього типу характерні прагнення до самостійності, заперечення авторитетів (батьків, вчителів), терпимість до болі, здатність рано покидати батьківський дім, схильність до ризику, упертість, негативізм, нетерпимість рутини, бюрократизму. Кредо таких людей – «Свобода – перш за все!». І вони хранителі інтересів і свободи кожного, індивідуальності, вони природньо обмежують тендендії «домінантного типу». Вони хранителі свободи, разом з йим і життя. «Лібертофільному типу» властиві: 1) схильність до протесту, бунтарство; 2) схильність до зміни; 3) прагнення до незалежності; 4) схильність до реформаторства, революційних перетворень; 5) нетерпимість до будь-яких форм обмежень.

«Дигнитофільний тип». Вже з раннього дитинства людина цього типу здатна уловити іронію, насмішку і абсолютно нетерпима до будь-якої форми приниження. Характерна безоглядність, готовність поступитися всім у відстоюванні своїх прав, непохитна позиція «Честь навище за все». Інстинкт спмозбереження у такої людини на останньому місці. В ім’я честі і гідності ці люди без вагань ідуть на Голгофу. Прив’язаність до родини виражається в формі збереження родинної честі: «В нашій родині не було негідників і боягузів». Еволюційна доцільність наявності такого типу заключається в тому, що його носії – хранителі честі і гідності «Я», особистості життя, достойного людини». Для цього типу характерні: 1) нетерпимість до будь-яких форм приниження; 2) готовність поступитись благополуччям і соціальним статусом в честь власної гідності; 3) пріоритет честь і гордості над безпекою; 4)безкомпромісність, прямота у відносинах з лідерами; 5) нетерпимість до всіх форм пригнічення прав людини.

Таким чином, можна виділити сім первинних профілів особистості, а разом з цим сім вроджених доленосних орієнтацій, що визначають формування замислів, планів стилів життя, системи цінностей і з тим спмим здійснюється вибір долі. І як би життя і спогади не подавляли домінуючий інстинкт, він продовжує впливати через витікаючі з нього фундаментальні установки. Більш того, у випадку подавлення домінуючого інстинкту він з неусвідомленої сфери ще сильніше впливає на вибір.